вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
18.03.2019м. ДніпроСправа № 904/4945/18
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е.
за участю секретаря судового засідання Сироти М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ПОТАПОВОЇ ІННИ АНАТОЛІЇВНИ (50019, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг
до Фізичної особи-підприємця ПРИТУЛИ СЕРГІЯ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧА (50084, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг
про стягнення 129500,00грн., з яких стягнення заборгованості у розмірі 8000,00грн. та відшкодування збитків у розмірі 121500,00грн.
Представники:
від позивача: Співак В.А., представник за ордером №1774/000015 від 13.11.2018;
від відповідача: Білик І.Є., представник за довіреністю №959 від27.11.2018.
Фізична особа-підприємець ПОТАПОВА ІННА АНАТОЛІЇВНА (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ПРИТУЛИ СЕРГІЯ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧА (далі - відповідач) про стягнення 129500,00грн., з яких заборгованість у розмірі 8000,00грн. та збитки у розмірі 121500,00грн.
Короткий зміст позовної заяви та узагальнення її доводів.
03.04.2017 між сторонами укладено договір оренди нежитлового приміщення №05/2017 (далі - договір).
03.04.2017 між сторонами складено та підписано акт прийому-передачі, згідно з яким позивач передав відповідачу об'єкт оренди - приміщення площею 290 кв.м., в справному стані, належному до експлуатації.
02.01.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, відповідно до змісту якої, термін дії договору оренди продовжено строком до 31.12.2018.
За твердженням позивача, відповідач не повідомив позивача за 60 днів, що з 01.07.2018 звільняє орендоване приміщення, як того вимагає пункт 12.4 договору. Натомість відповідач надав лист від 07.06.2018 за вих. №1 про дострокове припинення дії договору з 01.07.2018, у зв'язку зі змінами у господарській діяльності.
02.07.2018 комісією у складі працівників позивача проведено обстеження приміщень 20, 26, 37, 36, 28, 27, які розташовано на третьому поверсі нежитлової будівлі №8 по вулиці Електроніки в місті Кривому Розі.
За наслідками обстеження складено акт в якому встановлено, що у приміщеннях наявні ознаки пошкодження, знищення та перепланування, в зв'язку з чим, позивачеві завдано значної шкоди.
Відтак, позивач у листі-відповіді від 02.08.2018 за вих.№01-08 повідомив відповідачеві, що під час перевірки орендованого приміщення виявлено пошарпані, брудні та обдерті шпалери. Позивач наполягала на заміні шпалер, зменшенні пройому або відшкодуванні завданих збитків матеріально.
У листі від 15.08.2018 за вих. № 2 відповідач відмовився здійснювати спричинені ним збитки, що і стало підставою звернення позивача до суду позовною заявою.
14.03.2018 позивач звернулася до судового експерта Бихно Марини Володимирівни, яка надала 04.10.2018 висновок експерта з питань будівельно-технічного дослідження №50-18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту приміщень нежитлової будівлі по вулиці Електроніки у місті Кривому Розі.
Згідно вказаного висновку розмір матеріальної шкоди (вартість пошкоджень) з урахуванням вартості матеріалів, приміщень 20, 26, 37, 36, 28, 27, що розташовані на 3 поверсі нежитлової будівлі №8 по вулиці Електроніки міста Кривого Рогу Дніпропетровської області складає 121500,00грн.
Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь орендну плату у розмірі 8000,00грн. за період з 01.07.2018 по 31.10.2018.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/4945/18 визначено суддю Петренко Наталію Едуардівну, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.11.2018.
Ухвалою від 07.11.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 15.11.2018.
12.11.2018 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з не отриманням позовної заяви з додатками.
15.11.2018 від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №3236 від 19.12.2016 та копії ордера №1774/000015 від 13.11.2018. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 19.12.2018.
18.12.2018 від відповідача надійшов відзив в якому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Короткий зміст заперечень відповідача та узагальнення його доводів.
Відповідач звертає увагу суду, що до акту прийому-передачі приміщення не було долучено ні експлікацію приміщень 3-го поверху із зазначенням тих приміщень, які передаються, ні фото приміщень в момент їх передачі в оренду.
Відповідач стверджує, що надані позивачем фото не можуть бути належним доказом у справі, оскільки невідомо, коли вони зроблені.
Відповідач зазначає, що висновок експерта з питань будівельно-технічного дослідження містить питання вартості ремонтно-відновлювальних робіт приміщень №№ 20, 26, 37, 36, 27, 28 нежитлової будівлі 8 по вулиці Електроніки, однак факт використання саме вказаних приміщень відповідачем документально позивачем не підтверджено.
Відповідач звертає увагу суду, що загальна площа 3-го поверху складає 500кв.м., а відповідач використовував лише 290кв.м., крім того згідно висновку досліджувалися приміщення "зі слів заявника". Відповідач наголошує, що висновок експерта складено 04.10.2018, а в матеріалах справи наявний акт обстежень від 02.07.2018.
Відповідач звільнив приміщення 01.07.2018, у зв'язку з чим нарахування орендної плати з вказаної дати не є доцільним.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2018 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів; підготовче судове засідання відкладено на 10.01.2019.
08.01.2019 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначив, що викладені відповідачем у відзиві доводи не спростовують наведені у позові обґрунтування, а являються лише додатковими доказами на підтвердження позиції позивача викладеної у позові.
10.01.2019 від позивача надійшов уточнений розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс, у зв'язку із розглядом справи.
10.01.2019 від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткового часу для підготовки письмових заперечень.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.01.2019 клопотання відповідача задоволено; підготовче засідання відкладено на 05.02.2019.
23.01.2019 від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено про відсутність документів, що підтверджують повернення приміщення в неналежному стані. Відповідач зауважив, що фото, які надаються на диску не можуть розглядатися як доказ.
05.02.2019 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи договору оренди №06/2018 та договору №2 надання послуг від 11.11.2015. Вказане клопотання задоволено; документи долучено до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 підготовче провадження закрито; справу призначено до розгляду по суті; представників сторін проінформовано, що судове засідання відбудеться 26.02.2019.
26.02.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.03.2019.
18.03.2019 від позивача надійшли письмові пояснення стосовно висновку судового експерта Бихно М.В. з питань будівельно-технічного дослідження №50-18 складеного 04.10.2018.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2019 здійснено розгляд справи по суті.
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
В судовому засіданні, яке відбулося 18.03.2019, в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, беручи до уваги, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а є результатом оцінки належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, і кожному доказу окремо, який міститься у справі, мотивуючи відхилення або врахування кожного доказу, господарський суд, -
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3статті 180 Господарського кодексу України).
Між Фізичною особою-підприємцем Потапової Інною Анатоліївною (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Притулою Сергієм В'ячеславовичем (далі - орендар, відповідач) укладено Договір оренди нежитлового приміщення № 05/2017 від 03.04.2017 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1. Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове оплатне користування на умовах даного договору нежитлове приміщення площа якого становить 290 кв.м. (надалі - об'єкт оренди).
Об'єкт оренди знаходиться за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Електроніки, 8 - третій поверх (пункт 1.2. договору).
Відповідно до пункту 1.3. договору акт приймання - передачі об'єкта оренди підписується сторонами після прийняття приміщення орендарем, але не пізніше 3 (трьох) робочих днів з моменту укладення даного договору.
03.04.2017 між сторонами підписано акт прийому-передачі приміщень до договору. Згідно цього акту позивач передав, а відповідач прийняв у користуванні приміщення площею 290 кв.м. (арк. справи 16).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором оренди.
Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору оренди, є господарськими зобов'язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України визначено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Додатковою угодою №1 від 02.01.2018 до договору оренди №05/2017 нежитлового приміщення від 03.04.2017 сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору оренди нежитлового приміщення №05/2017 від 03.04.2017 строком до 31.12.2018.
Відповідач листом від 07.06.2018 за вих.№1 звернувся до позивача з проханням достроково припинити дію договору оренди нежитлового приміщення №05/2017 від 03.04.2017 з 01.07.2018, у зв'язку зі змінам у господарській діяльності.
Листом від 02.08.2018 за вих.№01-08 позивач повідомив відповідача, що приміщення не повернуто, однак вказав, що перевірка спірного приміщення відбулася, що підтверджується актом обстеження приміщень на третьому поверсі будинку №8 по вулиці Електроніки в місті Кривому Розі від 02.07.2018.
Відтак, господарський суд встановив, що з 01.07.2018 відповідач припинив використовувати спірне приміщення.
Відповідно до частини 1статті 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму за користування майном.
Частиною 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Таким чином, сторонами визнаються обставини того, що з 01.07.2018 відповідач припинив використовувати майно, яке є об'єктом договору оренди №05/2017 нежитлового приміщення від 03.04.2017.
Враховуючи фактичні обставини справи та позиції сторін, господарський суд визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача 8000,00грн. орендної плати за період з липня по жовтень 2018 необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення збитків.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Пунктом 8.1 договору визначено, що за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору та/або порушення своїх обов'язків, за спричинення будь-якої шкоди та/або збитків за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до умов даного договору.
Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Позивач збитки, які є предметом позовних вимог, доводить на підставі акту обстеження приміщень на третьому поверсі будинку №8 по вулиці Електроніки в місті Кривому Розі від 02.07.2018 та висновку експерта, який складено 04.10.2018 з питань будівельно-технічного дослідження №50-18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту приміщень нежитлової будівлі №8 вулиця Електроніки в місті Кривому Розі, по заяві громадянки Потапової Інни Анатоліївни, яка надійшла 14.09.2018.
Господарський суд констатує, що обстеження приміщень 20, 26, 37, 36, 28, 27 здійснено працівниками позивача, однак господарський суд вважає, що працівники позивача є зацікавлені особи.
Крім того, господарський суд бере до уваги, що відповідач для зазначеного обстеження не запрошувався.
Відтак, акт обстеження від 02.07.2018 визнається неналежним доказом у справі.
Також, господарський суд зауважує, що акт від 03.04.2017 прийому-передачі приміщень до Договору оренди №05/2017 від 03.04.2017 засвідчує факт передачі орендодавцем (позивачем) і прийому орендарем (відповідачем) в користування приміщення, що є предметом оренди і знаходиться за адресою місто Кривий Ріг, вулиця Електроніки, 8, загальною площею 290кв.м. Вказано, що приміщення передається орендарю у справному технічному стані, належному до експлуатації.
Отже, ідентифікуючими ознаками приміщення, яке було об'єктом оренди є площа та місцезнаходження.
Приймаючи рішення господарський суд взяв до уваги твердження відповідача, що до акту прийому-передачі приміщення не було долучено ні експлікацію приміщень 3-го поверху із зазначенням тих приміщень, які передаються, ні фото приміщень в момент їх передачі в оренду. Докази зворотного відсутні.
До позовної заяви долучено фото приміщень, які, за твердженням позивача, зроблено до передачі відповідачу спірного нерухомого майна в оренду.
Проаналізувавши надані позивачем фото господарський суд визнав обґрунтованою позицію відповідача в частині тверджень про відсутність доказів, які б свідчили про момент створення знімків. Відтак, надані позивачем фото не визнаються належними доказами у справі.
Ознайомившись з висновком експерта, який складено 04.10.2018 з питань будівельно-технічного дослідження №50-18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту приміщень нежитлової будівлі №8 вулиця Електроніки в місті Кривому Розі, по заяві громадянки Потапової Інни Анатоліївни, яка надійшла 14.09.2018 господарський суд визнав його неналежним доказом у справі з огляду на наступне.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (частина 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України). Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань (частина 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України). Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частина 3 статті 98 Господарського процесуального кодексу України). У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (частина 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 104 Господарського процесуального кодексу України визначає, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відтак, оцінивши висновок експерта, який складено 04.10.2018 з питань будівельно-технічного дослідження №50-18 щодо визначення вартості відновлювального ремонту приміщень нежитлової будівлі №8 вулиця Електроніки в місті Кривому Розі, по заяві громадянки Потапової Інни Анатоліївни, яка надійшла 14.09.2018 господарський суд встановив:
1. Висновок, всупереч вимог частини 7 статті 98 Господарського процесуального кодексу України, не містить зазначення, що експерт попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Отже, висновок викликає сумніви щодо достовірності встановлених у ньому обставин.
2. Експерту поставлено питання (а.с.29 том 1), а саме: яка вартість ремонтно-відновлювальних робіт приміщень №20, прим.26, прим.37, прим.36, прим.28, прим.27 в нежитловій будівлі №8 по вулиці Електроніки в місті Кривому Розі, що належить позивачу на праві власності. При цьому, з акту від 03.04.2017 прийому-передачі приміщень до Договору оренди №05/2017 від 03.04.2017 вбачається, що в оренду передано приміщення загальною площею 290кв.м. і не конкретизовано номери, які входять в спірну оренду. Відтак, відсутні достовірні дані, які саме приміщення підлягали дослідженню.
3. Досліджувалися пошкодження у приміщеннях, які були надані в оренду, що експерту стало відомо "зі слів заявника". Джерело інформації "зі слів заявника" визнається судом недостовірним. Крім того, відсутня інформація, що дані приміщення були в оренді саме відповідача, враховуючи той факт, що в оренді відповідача були приміщення загальною площею 290кв.м., а досліджувалися приміщення площею 285,3м2 .
Відтак, розмір збитків не є доведеним.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із зазначених елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
При цьому на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість, вина боржника у порушенні зобов'язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
У відповідності до приписів частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, суд вважає, що склад цивільного правопорушення відсутній, а позовні вимоги є безпідставними та недоведеними і в їх задоволенні слід відмовити.
Щодо доказів не поданих в строк.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Зі змісту статті 80 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що учасники справи повинні подавати докази до суду разом із поданням заяв по суті (позову, відзиву на позов, письмових пояснень) або у строк, встановлений судом для їх подачі.
Водночас процесуальний закон також надає можливість особі подати докази поза межами встановленого законом або судом строку, але тільки за умови, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у зазначений строк з причин, що не залежали від неї.
При цьому необхідно враховувати, що чинний Господарський процесуальний кодекс України спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.
Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Системний аналіз положень частини 8 статті 80, частини 2 статті 232 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що у разі подання учасниками справи доказів із пропуском строку суд долучає відповідні документи (докази) до матеріалів справи, проте не приймає їх до розгляду.
Господарський суд констатує, що позивач був зобов'язаний подати всі наявні докази в обгрунтування позовних вимог разом з позовною заявою, а саме 02.11.2018.
Відтак, господарський суд долучив до матеріалів справи наступні докази, які подано позивачем з пропуском строку: диск з фото до передачі в оренду (а.с.89 том 1), який подано 08.01.2019; договір оренди №06/2018 від 01.06.2018 нежитлового приміщення, акт прийому-передачі від 04.06.2018 до договору оренди нежитлового приміщення №06/2018 від 01.06.2018, договір №2 від 11.11.2015 про надання послуг, акт № приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2015 року (а.с.116-122 том 1), які подано 05.02.2019; відповідь на адвокатський запит, адвокатський запит (в порядку статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), поверховий план на будівлю А-1 по вулиці Електроніки будинок №8 поверх ІІІ, лист відповідача від 20.09.2018 за вих.№3, додаткова угода від 01.07.2018 до договору оренди №05/2017 нежитлового приміщення від 03.04.2017, акт прийому-передачі приміщень до договору оренди №05/2017 від 03.04.2017, які подано 19.03.2019 на стадії розгляду справи по суті.
Проте, вказані докази господарський суд не приймає до розгляду, з огляду на пропуск строку подачі та відсутність обгрунтування неможливості їх подання у визначений ухвалою від 07.11.2018 та Господарським процесуальним кодексом України строк.
Судові витрати. Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259, пунктом 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ПОТАПОВОЇ ІННИ АНАТОЛІЇВНИ (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Фізичної особи-підприємця ПРИТУЛИ СЕРГІЯ В'ЯЧЕСЛАВОВИЧА (АДРЕСА_2; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) про стягнення 129500,00грн., з яких заборгованість у розмірі 8000,00грн. та збитки у розмірі 121500,00грн. відмовити у повному обсязі.
Судові витрати покласти на Фізичну особу-підприємця ПОТАПОВУ ІННУ АНАТОЛІЇВНУ (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).
Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до пункту 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.
Дата підписання та складення повного судового рішення - 28.03.2019.
Суддя Н.Е. Петренко