вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"27" березня 2019 р. Cправа № 902/186/19
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Незамай Д.Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)
до:Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, буд.173, м. Вінниця, 21022)
про стягнення 844303,48 грн.
представники сторін
позивача ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.02.2019;
відповідача не з'явився.
04.03.2019 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №170 від 28.02.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" про стягнення з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" 844303,48 грн. заборгованості з яких: 749852,89 грн. - основна заборгованість, 13769,65 грн. - 3% річних, 37303,13 грн. - інфляційні та 43377,81 грн. - пеня.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВт № 115 від 07.02.2018, в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою суду від 05.03.2019 відкрито провадження у справі № 902/186/19 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.03.2019.
22.03.2019 до суду від відповідача надійшло клопотання №11/07-528 від 20.03.2019 про розгляд справи без участі представника відповідача, та відзив на позов № 11/07-530 від 20.03.2019 в якому зазначено, що обставини викладені у позові відповідають дійсності, вимоги позивача є обґрунтованими та правомірними, з огляду на це відповідач визнає позов в повному обсязі.
В судове засідання 27.03.2019 з'явився представник позивача який підтримав позовні вимоги.
Розглянувши у підготовчому засіданні, відзив №11/07-530 від 20.03.2019. за підписом начальника КП «Вінницяоблводоканал» ОСОБА_2, господарський суд дійшов до висновку, що ОСОБА_2, як законний представник (керівник згідно довідки ЄДРЮОФОП ГФ), наділений повноваженнями на визнання позову, і визнання ним позову відповідає фактичним обставинам справи, які підтверджуються наявними у справі доказами, не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, тому визнання позову підлягає прийняттю господарським судом.
При визнанні відповідачем позову суд зважає на наступне.
Пунктом 1ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 191 цього Кодексу.
Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи визнання позову відповідачем, суд вважає за можливе ухвалити рішення в підготовчому засіданні.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 27.03.2019 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
07 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю - підприємство "АВІС" (надалі - позивач, в договорі Сторона 1) та Комунальним підприємством "Вінницяоблводоканал" (надалі - відповідач, в договорі Сторона 2) укладено договір № 115 про порядок експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВт.
Предметом даного Договору є роботи які здійснює Сторона 1 щодо систематичної (безперервної) належної експлуатації та технічного обслуговування трансформаторної підстанції ПС 110/10 кВ потужністю 6,3 МВА (надалі іменується «Підстанція») (код ДК 021:2015-65320000-2 - Експлуатація електричних установок). Підстанція розташована за адресою: м. Вінниця, пров. Карбишева, 2 (1.1. Договору).
В п. 1.2. Договору передбачено сторонами перелік заходів (далі Робота) які забезпечує Сторона1.
Сторона 1 виконує роботу самостійно на свій ризик із залученням власних ресурсів та матеріалів. Сторона 1 має право без узгодження із Стороною 2 залучати для проведення робіт будь-яких третіх осіб (п. 1.3. Договору).
Перелік видів робіт зазначених в п. 1.2. Договору не є вичерпним і може бути розширений та деталізований в Розрахунку втрат при транспортуванні активної та реактивної електричної енергії при експлуатації підстанції (Додаток № 1), Калькуляції мотивованих витрат (Додаток № 2) та Актах про виконану роботу (Додаток № 3),ж які підписуються належним чином уповноваженими представниками Сторін і є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.4. Договору).
Вартість робіт включає в себе відшкодування Стороною 2 Стороні 1 тих витрат, які остання здійснила на виконання даного Договору, а також плату за виконану Стороною 1 роботу (п. 2.1. Договору).
Сторона 2 зобов'язується щомісячно здійснювати оплату за роботи шляхом безготівкового банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Сторони 1, зазначений у даному Договорі протягом трьох банківських днів від дня отримання Акту про виконану роботу (п.2.4. Договору).
Сторона 1 здійснює роботи за місцем знаходження підстанції. Види, обсяги та вартість робіт відображаються Стороною 1 в Додатках № 1, 2, 3, які складаються кожного місяця у двох примірниках (п.3.1. та п. 3.2. Договору).
В зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач 28.03.2018 напрвив на адресу відповідача вимогу №189 про сплату 142468,73 грн. заборгованості. Факт отримання відповідачем даної вимоги підтверджується штампом реєстрації вхідної документації за № 1072 від 28.03.2018, проставленого на першому аркуші даної вимоги.
25.04.2018 відповідач надіслав позивачу лист № 11/012-706 в якому зазначив про складний фінансовий стан підприємства та попросив розстрочити зазначену у вимозі заборгованість до кінця 2018 року.
Однак взяті на себе зобов'язання за договором так і не виконав.
Станом на 28.02.2019 позивач на виконання умов Договору виконав роботи на суму 881643,44 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи Актами здачі-приймання робіт (а.с.22-34).
Так як між сторонами укладений й виконується ще один договір, а саме договір про надання послуг з водопостачання № 651 від 26.09.2006, сторони за Протоколами взаєморозрахунків здійснювали взаємозалік заборгованості всього на суму 131790,55 грн. (а.с. 36-47).
В результаті порушень відповідачем порядку та строків проведення розрахунків за Договором № 115 від 07.02.2018 за ним утворилась заборгованість яка на момент ухвалення рішення становить 749852,89 грн.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням встановлених судом обставин, та виходячи з положень наведених вище норм, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 749852,89 грн. боргу за Договором укладеним між сторонами.
Поряд з цим, за порушення Відповідачем взятих на себе зобов'язань, Позивачем заявлено до стягнення 43377,81 грн. пені, 37303,13 грн. збитків від інфляції та 13769,65 грн. три відсотки річних.
За змістом ст. 610 та ст. 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст. 551 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно п. 4.3. Договору у випадку, якщо Сторона 2 порушила виконання термінів фінансових зобов'язань, вона сплачує суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період протермінування платежу, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних або несвоєчасно виконаних зобов'язань за кожен день прострочення.
За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
За таких обставин вимоги Позивача про стягнення пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних відповідають положенням наведених норм та Договору.
Перевіривши розрахунок позивача судом не виявлено помилок, у зв'язку з чим заявлені вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований матеріалами справи та підлягає до задоволення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову. Аналогічна норма міститься в частині 3 статті 7 Закону України “Про судовий збір”. В даному випадку відповідачем позов визнаний до початку розгляду справи по суті, у зв'язку з чим, підготовче провадження закінчене прийняттям даного рішення, а тому позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 % сплаченого судового збору, а саме у розмірі 6332,28 грн., на підставі ухвали суду, а інша частина в розмірі 6332,27 грн. відноситься на відповідача.
Керуючись ст.ст. 46, 73, 86, 123, 129, 130, 185, 191, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницяоблводоканал" (вул. Київська, буд.173, м. Вінниця, 21022, код ЄДРПОУ 03339012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "АВІС" (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037, код ЄДРПОУ 13304871) 749852,89 грн. - основного боргу, 13769,65 грн. - 3% річних, 37303,13 грн. - інфляційних, 43377,81 грн. - пені та 6332,27 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 28.03.2019 р.
Суддя Маслій І.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул. Пирогова, б.150, м. Вінниця, 21037)
3 - відповідачу (вул. Київська, буд.173, м. Вінниця, 21022)