61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua
25.03.2019 Справа № 905/719/18
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область №б/н від 06.03.19р. на рішення, дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі №905/719/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІСС КРОНО”, м.Кам'янка-Бузька, Львівська область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 305025,28грн.
Представники:
від стягувача: не з'явився
від боржника: не з'явився
приватний виконавець: не з'явився
Рішенням господарського суду Донецької області від 10.07.18р. по справі №905/719/18 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СВІСС КРОНО”, м.Кам'янка-Бузька, Львівська область до Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область про стягнення заборгованості у загальному розмірі 305025,28грн., задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача суму основного боргу 180526,07грн., інфляційні нарахування в сумі 21092,26грн., пеню в сумі 40827,67грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 61855,77грн., та судовий збір в розмірі 4564,53грн.
30.07.18р. господарським судом Донецької області видано наказ про примусове виконання рішення господарського суду Донецької області №905/719/18 від 10.07.18р.
13.03.19р. до господарського суду надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область №б/н від 06.03.19р. на рішення, дії (бездіяльність) приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 під час виконання судового рішення у справі №905/719/18, за змістом якої просить:
- поновити пропущений строк на подання скарги до суду, як такий, що пропущений з поважних причин;
- витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення №905/719/18, виданого 30.07.2018р. суддею господарського суду Донецької області;
- визнати неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 від 30.08.2018р. про опис та арешт майна боржника та скасувати її;
- визнати неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», а саме: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2;
- визнати протиправним висновок від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2 щодо майна: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10;
- визнати неправомірними та скасувати акти уцінки арештованого майна від 13.02.2019р.;
- визнати неправомірними та скасувати постанову приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн.;
- до розгляду справи по суті зупинити дію постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн.
Ухвалою суду від 13.03.19р. вказану скаргу прийнято та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.03.19р.
21.03.19р. від приватного виконавця електронною поштою надійшли пояснення/заперечення №185 від 20.03.19р. по суті скарги з доказами направлення сторонам та матеріали виконавчого провадження №57027994. Документи скріплені електронним підписом, про що керівником апарату господарського суду Донецької області складено довідку №04-27/646 від 21.03.2019р.
У судове засідання 25.03.19р. представники скаржника (боржника), позивача (стягувача) та приватний виконавець не з'явились; про місце, час та дату судового засідання учасники судового процесу були повідомлені належним чином. Про поважність причин не явки суд не повідомили.
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Беручи до уваги, що відповідно до ст.74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, в дану випадку на скаржника, суд, враховуючи належне повідомлення учасників судового процесу про дату судового засідання, а також обмеженість розгляду скарги процесуальним строком, розглядає скаргу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив:
В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на неправомірність дій приватного виконавця, а саме вказано, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.08.2018р. не була направлена на його адресу; опис майна боржника 30.08.2018р. проводився помічниками приватного виконавця за відсутності понятих, самого приватного виконавця та представника боржника, без урахування співмірності накладеного арешту грошовими сумам, що підлягають стягненню; постанова від 30.08.2018р. з підписом та печатками надіслана на електронну пошту підприємства згодом та про яку скаржник дізнався 31.10.2018р., отримавши її та ознайомившись з нею; керівника підприємства не повідомлено про те, що будівля, розташована за юридичною адресою підприємства, на яку накладено арешт, виставлена на торги на сайті https://setam.net.ua, відповідне оголошення опубліковано на сайті 25.10.2018р., про що скаржник дізнався 07.11.2018р.; приватним виконавцем порушено право сторін досягти згоди щодо вартості майна протягом 10 днів з дня винесення виконавцем постанови про арешт коштів боржника, скаржника не ознайомлено зі звітом про оцінку майна, з документом щодо визначення його вартості; зазначено, що особистий огляд суб'єктом оціночної діяльності об'єкта оцінки не проводився; вказано, що акти уцінки майна винесені приватним виконавцем 13.02.2019р., у той час як перший раз майно було уцінено 09.12.2018р., вдруге - 10.01.2019р., тобто акти складені пізніше, ніж фактично відбувалась уцінка; приватний виконавець розпочав процедуру реалізації нерухомого майна, не з'ясувавши та не пересвідчившись у наявності іншого майна, що може бути реалізовано, порушено порядок звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи.
Скаржник (відповідач) просить поновити пропущений строк на подання скарги до суду, як такий, що пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що прийняття скарги до розгляду є вкрай важливим, оскільки чисельні системні порушення приватного виконавця призвели до порушення прав боржника-підприємства, і невизнання дій виконавця неправомірними призведе до значних матеріальних збитків, що відобразиться на діяльності виробництва підприємства.
Як вбачається зі змісту скарги №б/н від 06.03.2018р., предметом оскарження є постанова від 30.08.2018р. у ВП №57027994 про опис та арешт майна (коштів) боржника, висновок про вартість об'єкта незалежної оцінки від 19.09.2018р., акти уцінки арештованого майна від 13.02.2019р., постанова від 26.02.2019р. у ВП №57027994 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.
У статті 113 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно положень статті 341 ГПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
За твердженнями скаржника, останній дізнався про зміст постанови від 30.08.2018р. у ВП №57027994 про опис та арешт майна (коштів) боржника 31.10.2018р., щодо висновку про оцінку майна, його скан-копію боржник побачив в реєстрі виконавчих проваджень лише 04.03.2019р.
При цьому, приватним виконавцем надано суду постанову від 30.08.2018р. у ВП №57027994 про опис та арешт майна (коштів) боржника, яка підписана відповідальним зберігачем - ОСОБА_3, а також з боку стягувача, заставодержателя - генеральним директором ТОВ “СВІСС КРОНО”, з боку боржника ТОВ “СТЕЛ” - ОСОБА_3, підписи яких скріплені печатками підприємств. Вказана постанова скріплена підписом та печаткою приватного виконавця.
Тобто, за станом на 30.08.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ” дізналося про порушення її права та мало підстави для реалізації заходів його захисту, передбачених ст.339 Господарського процесуального кодексу України.
Разом з цим, заявник звернувся зі скаргою №б/н від 06.03.2019р. на рішення, дії приватного виконавця - 06.03.2019р., чому підтвердженням є штам відділу поштового зв'язку ПАТ "Укрпошта" на конверті, у якому означена скарга надійшла до суду.
Таким чином, боржник був обізнаний про хід виконавчого провадження та мав можливість своєчасно звернутись до суду.
За змістом ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.
Матеріали справи містять лист приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 №25/09/18/1 від 25.09.2018р., за змістом якого повідомлено стягувача та боржника про результати оцінки арештованого нерухомого майна, а саме згідно звіту про незалежну оцінку від 19.09.2018р. (отриманого виконавцем 25.09.2018р.) вартість арештованого майна: комплекс, об'єкт нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 185921214123), загальна площа (кв.м.): 1293,7, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, Шмідта гавань, буд.10, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1412300000:04:013:0040 становить 1509000,00 грн. У додатках до листа зазначено копію висновку про вартість об'єкта оцінки.
Вказаний лист приватним виконавцем направлено, зокрема, на юридичну адресу ТОВ «СТЕЛ»: 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, та повернуто відправнику з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», про що свідчить у копіях: фіскальний чек КМД ПАТ «Укрпошта» Київ 5 №б/н від 25.09.2018р. та лицьовий бік поштового конверта зі штрихкодовим ідентифікатором №0300501235214.
Відповідно до абз.1 п.116 постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2009р. №270 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження, відправлення “EMS” - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод.
За умов абз.1 п.117 постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2009р. №270 „Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку” поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання.
За змістом витягу з веб-сайту “Укрпошта” “Відстеження пересилання поштових відправлень” від 25.03.2019р. відправлення за №0300501235214 надійшло до відділення зв'язку 87515 м.Маріуполь - 28.09.2018р. та повернуто за зворотною адресою - 30.10.2018р.
За таких обставин, з урахуванням строку зберігання поштового відправлення, встановленого Правилами надання послуг поштового зв'язку, приймаючи до уваги загальні засади цивільного законодавства, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність, господарський суд приходить до висновку, що з боку приватного виконавця відсутнє порушення норми закону щодо ознайомлення боржника з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, а боржник був повідомлений належним чином про результати оцінки арештованого нерухомого майна.
Доказів протилежного у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України суду не надано.
Частиною 1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, суд не визнає причини пропуску строку, передбаченого статтею 341 ГПК України поважними з огляду на те, що суду не доведено підстав, які об'єктивно перешкоджали вчасно звернутися зі скаргою. Доказів того, що скаржник не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, суду не надано.
Поряд з цим, слід зазначити, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи з поважності причин пропуску строку скаржником. В даному випадку, такі причини поважними не є, а також відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого строку та які були б пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Подання скаржником клопотання про відновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки таке клопотання, з огляду на приписи частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008 роз'яснено, що вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010р. у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2018р. у справі №905/263/15.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку та залишення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область №б/н від 06.03.19р. в частині вимог про визнання неправомірною постанову приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 від 30.08.2018р. про опис та арешт майна боржника та скасувати її; визнання неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», а саме: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2; визнання протиправним висновок від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2 щодо майна: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, без розгляду.
При цьому, порушення заявником (боржником) строку для звернення зі скаргою з вимогами про визнання неправомірними та скасування актів уцінки арештованого майна від 13.02.2019р. та визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн. судом не встановлено.
Стосовно цих вимог, суд зазначає наступне.
Згідно ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Доказів звернення до приватного виконавця щодо досягнення сторонами виконавчого провадження №57027994 згоди щодо вартості майна матеріали справи не містять.
19.09.2018р. приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ОСОБА_2, який має сертифікат суб'єкта оціночної діяльності за №922/16, виданий Фондом Державного майна України 21.11.2016р. строк: 21.11.2019р.) для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 30.07.2018р. у справі №905/719/18.
Відповідно до висновку про вартість об'єкта незалежної оцінки, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_2, станом на 19.09.2018р. вартість об'єкта оцінки: комплекс, об'єкт нерухомості (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 185921214123), загальна площа (кв.м.): 1293,7, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, Шмідта гавань, буд.10, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1412300000:04:013:0040 становить 1509000,00 грн.
За змістом п.1 розділу І Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016р. (у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), організатор електронних торгів, торгів за фіксованою ціною (Організатор) - державне підприємство, яке належить до сфери управління Міністерства юстиції України та уповноважене на здійснення заходів із супроводження програмного та технічного забезпечення центральної бази даних системи електронних торгів, збереження та захисту даних, що містяться у ній, публікації повідомлень про безоплатне передання нереалізованого конфіскованого майна, забезпечення збереження та реалізації майна і виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.
Наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016р. уповноважено державне підприємство «СЕТАМ» на здійснення заходів із супроводження програмного забезпечення системи реалізації майна, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у ній, на організацію та проведення електронних торгів, торгів за фіксованою ціною та на виконання інших функцій, передбачених Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим цим наказом.
Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження». Вартість майна, визначена у звіті про оцінку майна, є дійсною на період реалізації арештованого майна. Датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в Систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною). Організатор здійснює внесення до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця (п.1, п.2 розділу ІІ Порядку реалізації арештованого майна).
Листом №10445/18-18-18 від 26.10.2018р. ДП «Сетам» повідомило, у тому числі, приватного виконавця, що реалізації предмета іпотеки - комплекс будівель та споруд загальною площею 1293,7 кв.м. за адресою: м.Маріуполь, Шмідта гавань, буд.10, реєстраційний номер лота - 310900, шляхом проведення електронних торгів відбудеться 26.11.2018р. о 09:00 год., початкова ціна продажу майна - 1509000,00 грн.
Відповідно до витягів з веб-сайту https://setam.net.ua електронні торги вказаного предмета іпотеки 26.11.2018р. за ціною 1509000,00 грн., 09.01.2019р. за ціною 1207200,00 грн., 11.02.2019р. за ціною 1056300,00 грн. не відбулись.
Згідно розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна не реалізоване на електронних торгах нерухоме майно виставляється Організатором на повторні електронні торги за ціною, що становить 85 відсотків, а рухоме майно - 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». У разі повторної нереалізації майна нерухоме майно виставляється Організатором на треті електронні торги за ціною, що становить 70 відсотків, а рухоме майно - 50 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження». Організатор після підписання протоколу електронних торгів, що не відбулися, зобов'язаний виставити майно на реалізацію за ціною, яка визначається з урахуванням абзаців першого та другого цього пункту, не пізніше як протягом п'яти робочих днів з дня підписання протоколу.
Аналогічні приписи містить ч.5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно актів уцінки арештованого майна від 13.02.2019р. ВП №57027994 відсоток, на який вперше уцінено майно становив 20%, вартість майна після уцінки становила 1207200,00 грн., та вдруге майно уцінено на 30%, вартість майна після уцінки становила 1056300,00 грн.
Таким чином, загальна сума уцінки майна боржника, що підлягає реалізації не перевищує загальний розмір (відсоток) уцінки майна, встановлений Законом.
За твердженнями приватного виконавця, у зв'язку із передоями у роботі АСВП, дані про уцінку майна організатором торгів на підставі відповідних протоколів відображаються у системі АСВП датованими лише 13.02.2019р.
З огляду на викладене, дії приватного виконавця не суперечить розділу ІХ Порядку реалізації арештованого майна та ч.5 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» та не порушують прав боржника.
За змістом ч.5 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.08.2018р., 20.08.2018р. приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника у ВП №57027994.
Відповідно до листа ПАТ «ПУМБ» №116/7287-2/07 від 22.08.2018р. станом на день прийняття постанови до виконання на арештованому рахунку кошти відсутні для виконання арешту, залишок коштів на рахунку ТОВ «СТЕЛ» на час накладення арешту складає 905,60 грн.
Листом філії м.Маріуполя АТ «Укрексімбанк» повідомлено приватного виконавця, що залишок коштів станом на 22.08.2018р. - 0,00 грн.
Регіональним сервісним центром в Донецькій області повідомлено приватного виконавця, що транспортні засоби за ТОВ «СТЕЛ» не зареєстровані.
Частиною 5 ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.
При цьому, доказів звернення боржника до приватного виконавця з пропозицією щодо видів майна чи предметів, які необхідно реалізувати у першу чергу, матеріали справи не містять.
Частинами 5-9 ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі нереалізації майна на третіх електронних торгах виконавець повідомляє про це стягувачу і пропонує йому вирішити питання про залишення за собою нереалізованого майна, крім майна, конфіскованого за рішенням суду. У разі якщо стягувач протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця письмово не заявив про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і воно повертається боржникові. За відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, виконавчий документ повертається стягувачу без виконання. У разі якщо стягувач виявив бажання залишити за собою нереалізоване майно, він зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня надходження від виконавця відповідного повідомлення внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби або рахунок приватного виконавця різницю між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню на його користь, якщо вартість нереалізованого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. За рахунок перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати виконавчого провадження, задовольняються вимоги інших стягувачів та стягуються виконавчий збір і штрафи, а залишок коштів повертається боржникові. Майно передається стягувачу за ціною третіх електронних торгів або за фіксованою ціною. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу виконавець виносить постанову. За фактом такої передачі виконавець складає акт. Постанова та акт є підставами для подальшого оформлення стягувачем права власності на таке майно.
Листом №90 від 13.02.2019р. приватним виконавцем повідомлено стягувача, що різниця між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, що підлягають стягненню складає 769330,36 грн., у разі наявності бажання залишити за собою нереалізоване майно, відповідна сума грошових коштів підлягає внесенню протягом 10 робочих днів з моменту отримання цього листа.
За змістом постанови від 26.02.2019р. у ВП №57027994 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу зазначено, що 20.02.2019р. приватним виконавцем отримано відповідь стягувача про бажання (згоду) залишити за собою нереалізоване майно та від стягувача надійшли грошові кошти у сумі 769330,36 грн., як різниця між вартістю нереалізованого майна та сумою коштів (залишку нестягнутої суми боргу), що підлягають стягненню на його користь; постановлено передати стягувачу в рахунок погашення залишку нестягнутої суми боргу в розмірі 286969,64 грн., згідно з наказом господарського суду Донецької області від 30.07.2018р. у справі №905/719/18, комплекс, об'єкт нерухомості, загальна площа (кв.м.): 1293,7, реєстраційний номер 185921214123, місцезнаходження: Донецька обл., м.Маріуполь, Шмідта гавань, буд.10, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером: 1412300000:04:013:0040 (комунальна власність - Маріупольська міська рада), вартість якого, за ціною третіх електронних торгів складає 1056300,00 грн.
27.02.2019р. приватним виконавцем складено акт про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу у ВП №57027994.
Таким чином, постанова приватного виконавця від 26.02.2019р. у ВП №57027994 про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу та акт від 27.02.2019р. є правомірними.
З огляду на викладене, у задоволення вимог скарги в частині визнання неправомірними та скасування актів уцінки арештованого майна від 13.02.2019р. та визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн., суд відмовляє.
Щодо вимог скаржника про зупинення дії постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн., до розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.
За приписом ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 138 Господарського процесуального кодексу України визначено порядок подання заяви про забезпечення позову, відповідно до якого заява про забезпечення позову подається:
1) до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;
2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;
3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно ч.1 ст.139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Виходячи зі змісту приведених норм господарського процесуального законодавства, визначено засоби, що призначені гарантувати виконання майбутнього рішення господарського суду. Забезпечення позову полягає у вжитті заходів, за допомоги яких у подальшому гарантується виконання судових актів. Під забезпеченням позову розуміють діяльність судді (суду) щодо застосування передбачених процесуальним законом заходів, що гарантують реальне виконання майбутнього рішення у справі у випадку, якщо позов буде задоволено.
Розцінюючи забезпечення позову як сприяння виконанню рішення суду і гарантування можливості реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановлений ст.55 Конституції України, особою, яка може порушувати питання про вчинення процесуальних дій відповідно до ст.140 Господарського процесуального кодексу України (розгляд заяви про забезпечення позову), у межах справи №905/719/18, є позивач.
Разом з тим, ст.326 Господарського процесуального кодексу України установлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно частини 1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до ст.339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.
Розглядаючи скаргу на дії приватного виконавця у порядку ст.ст.339, 342, ГПК України, суд не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів так би мовити “забезпечення скарги” шляхом зобов'язання приватного виконавця зупинити дію постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу.
Крім того, Закон України “Про судоустрій і статус суддів” визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України).
Згідно з ч.2 ст.1 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Право кожного на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його прав та обов'язків цивільного характеру передбачено і п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню відповідно до ст. 9 Конституції України та ч.4 ст.11 ГПК України.
У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін “суд, встановлений законом” поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: “Сокуренко і Стригун проти України” від 20 липня 2006 року та “Лавентс проти Латвії” від 07 листопада 2002 року).
Повноваження судів першої інстанцій при вирішенні господарських справ визначені ГПК України, у тому числі повноваження щодо вжиття заходів забезпечення позову.
Ураховуючи, що в ГПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому ст.ст.136,137 ГПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії приватного виконавця шляхом зобов'язання його зупинити дію постанови про передачу майна стягувачу у рахунок погашення боргу, суд не може вийти за межі своїх процесуальних повноважень.
З огляду на таке, вимога заявника про зупинення дії постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн., до розгляду справи по суті, є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Також, суд зазначає, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні у справі Савіцький проти України, no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції.
Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.118, 136, 234, 235, 339-345 Господарського процесуального кодексу України, суд
У відновленні пропущеного строку на подання скарги в частині вимог: про визнання неправомірною постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 від 30.08.2018р. про опис та арешт майна боржника та скасувати її; визнання неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», а саме: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2; визнання протиправним висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2 щодо майна: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, відмовити.
Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область №б/н від 06.03.19р. в частині вимог: про визнання неправомірною постанови приватного виконавця виконавчого округу Донецької області ОСОБА_1 від 30.08.2018р. про опис та арешт майна боржника та скасувати її; визнання неправомірними дії виконавця по визначенню вартості майна відповідно до висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», а саме: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2; визнання протиправним висновку від 26.09.2018р. про вартість об'єкта незалежної оцінки майна, що належить ТОВ «СТЕЛ», складеного суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2 щодо майна: комплексу будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м.Маріуполь, вул.Гавань Шмідта, буд.10, залишити без розгляду.
У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “СТЕЛ”, м.Маріуполь, Донецька область №б/н від 06.03.19р. в частині вимог: про визнання неправомірними та скасування актів уцінки арештованого майна від 13.02.2019р.; визнання неправомірними та скасування постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн.; до розгляду справи по суті зупинення дії постанови приватного виконавця від 27.02.2019р. про передачу майна, належного ТОВ «СТЕЛ», стягувачу в рахунок погашення боргу за ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності - СПД ОСОБА_2, та зменшеною на підставі актів приватного виконавця про уцінку майна, що на момент третіх електронних торгів складала 1056300,00 грн., відмовити.
Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її прийняття.
В судовому засіданні 25.03.19р. підписано вступну та резолютивну частину ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 27.03.19р.
Суддя М.О. Лейба