проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"21" березня 2019 р. Справа № 922/1014/18
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.;
за участі секретаря судового засідання Крупи О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюф" (вх.№77Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області 31.07.2018 (суддя Швидкін А.О., повний текст складено 01.08.2018 у приміщенні господарського суду Харківської області) щодо відхилення грошових вимог ТОВ "Ньюф" до боржника у справі №922/1014/18
за заявою ТОВ "Євро-сервіс+", м. Харків,
про банкрутство,-
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2018 відхилено грошові вимоги ТОВ "Ньюф" (з урахуванням наданих уточнень) у повному обсязі.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, господарський суд зазначив, що грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами, всупереч цьому ТОВ "Ньюф" первинні документи, які б підтверджували заявлені грошові вимоги до ТОВ "Євро - сервіс +", суду не надав. Також судом встановлено, що ТОВ "Ньюф" доказів отримання ОСОБА_1 від ПАТ "Укрсоцбанк" грошових коштів за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, стану розрахунків за зазначеним кредитним договором, доказів сплати ОСОБА_1 або його поручителями грошових коштів на погашення зобов'язань ОСОБА_1 за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та розрахунку основного зобов'язання та нарахованих відсотків за вказаним договором кредиту - не надав. Господарським судом встановлено, що рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17) позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Євро - сервіс+" про стягнення заборгованості задоволено, призначено до стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТОВ "Євро-сервіс+" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість у розмірі 204789,81 доларів США та понесені судові витрати в розмірі 83106,76 грн у рівних частках з кожного. При цьому надана заявником копія вказаного рішення містить напис "рішення не набрало законної сили", доказів того, що дане рішення набрало законної сили, заявником не надано. Суд зазначив, що надана копія рішення не відповідає вимогам частин 2, 4 ст.91 Господарського процесуального кодексу України. Ураховуючи не надання заявником первинних документів на підтвердження заявлених кредиторських вимог ТОВ "Ньюф", господарський суд відхилив грошові вимоги ТОВ "Ньюф" у повному обсязі та відмовив у задоволені заяви ТОВ "Євро - сервіс +" про застосування строку позовної давності до заявлених грошових вимог ТОВ "Ньюф".
ТОВ "Ньюф", не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 про відхилення грошових вимог ТОВ "Ньюф" до боржника та прийняти нову ухвалу, якою визнати грошові вимоги ТОВ "Ньюф" до боржника та включити до реєстру вимог кредиторів вимоги ТОВ "Ньюф" у розмірі 7791755,82 грн у четверту чергу, вимоги ТОВ "Ньюф" зі сплати судового збору у розмірі 20776,69 грн у якості 1/4 частини понесених судових витрат у справі № 643/2637/16-ц та у розмірі 3723,00 грн у якості судових витрат за подання до суду заяви про визнання кредиторських вимог - у першу чергу.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що документи, надані на підтвердження грошових вимог ТОВ «Ньюф», були засвідчені належним чином представником у відповідності до норм чинного законодавства, а саме: частини 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України. З оргигіналами документів господарський суд ознайомився у судовому засіданні 09.07.2018, про що зазначено в оскаржуваній ухвалі суду. Крім того, апелянт зазначає, що напис «рішення не набрало законної сили» на копії рішення не є підставою для відхилення кредиторських вимог ТОВ «Ньюф» у повному обсязі, а саме, наявність такого рішення є належним доказом того, що заборгованість боржника існує та не погашена. В обгрунтування своїх кредиторських вимог зазначає, що розмір грошових вимог ПАТ «Укрсоцбанк» підтверджено рішенням Московського районного суду м.Харкіова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, 16.01.2018 між ПАТ «Укрсоцбанк» та ТОВ «Міжнародна факторингова група» укладено договори факторингу №1, 2, 3 та договори про відступлення права вимоги за договорами поруки. Згідно з умовами договорів факторингу та відступлення права вимоги ТОВ «Міжнародна факторингова група» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Укрсоцбанк», що виникли з догогорів кредиту та поруки. 17.01.2018 між ТОВ «Міжнародна факторингова група» та ТОВ «Ньюф» укладено договори про відступлення права вимоги до боржника - ОСОБА_1 за договором кредиту та договори про відступлення права вимоги до поручителів (ТОВ «Євро-сервіс+») за договорами поруки. За умовами договорів про відступлення права вимоги ТОВ «Ньюф» є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ «Міжнародна факторингова група», що виникли з договорів кредиту та поруки. Про перехід права вимоги ТОВ «Ньюф» письмово повідомив усіх солідарних боржників, серед яких і ТОВ «Євро-сервіс+». Апелянт стверджує, що ТОВ «Ньюф» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Укрсоцбанк», що передбачені кредитним договором та договорами поруки, та правонаступником усіх прав та обов'язків, встановлених рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц. Також в апеляційній скарзі ТОВ «Ньюф» здійснено розрахунок заборгованості.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2018 апеляційну скаргу ТОВ "Ньюф" залишено без руху на підставі відсутності належних доказів на підтвердження направлення копії апеляційної скарги сторонам та іншим учасникам справи, а також відсутності доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ньюф" на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 року у справі №922/1014/18 щодо відхилення грошових вимог ТОВ "Ньюф". Встановлено строк до 20.09.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання іншим сторонам у справі. Встановлено строк до 25.09.2018 для подання заперечень на відзив. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні 03.10.2018 о 12:15 год.
03.10.2018 від ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" до суду надійшов відзив (вх.№7648) на апеляційну скаргу, в якому просить відновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у справі №922/1014/18, оскільки ТОВ «Юридична фірма «Розинський та партнери» не отримувало ухвалу суду від 11.09.2018 про відкриття провадження у справі, а дізналося про її прийняття тільки 03.10.2018.
Відповідно до частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Статтею 113 Господарськогго процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на зазначені норми Господарського прцесуального кодексу України та наведені заявником причини пропуску строку, які підтверджуються матеріалами справи, колегія суддів зазначає про наявність підстав для поновлення пропущеного процесуального строку для подання відзиву на апеляційну скаргу.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» зазначає, що ТОВ «Ньюф» не надало господарському суду жодних документів в обгрунтування своїх грошових вимог до ТОВ «Євро-сервіс+», зокрема, доказів отримання ОСОБА_1 від ПАТ «Укрсоцбанк» грошових коштів за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1, та ПАТ «Укрсоцбанк», за яким ТОВ «Ньюф» набув права вимоги, стану розрахунків за цим договором, доказів сплати ОСОБА_1 або його поручителями за цим договором. Також зазначає, що ТОВ «Ньюф» не надав доказів того, що рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц набрало законної сили.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2018 для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/1014/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Лакізи В.В., судді Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 прийнято справу №922/1014/18 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюф" на ухвалу господарського суду Харківської області 31.07.2018 до провадження Східного апеляційного господарського суду. Повідомлено учасників справи про призначення справи №922/1014/18 до розгляду на 06.11.2018 о 10:45 год.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2018 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 13.12.2018 о 16:30 год.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 у зв'язку з відпусткою судді Лакізи В.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/1014/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Плахова О.В., судді Тарасової І.В.
06.12.2018 ТОВ «Ньюф» надійшли пояснення (вх.№2057) до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 про відхилення грошових вимог ТОВ «Ньюф» до боржника.
10.12.2018 від ТОВ «Ньюф» надійшли пояснення №2 (вх.№2181) до апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 про відхилення грошових вимог ТОВ «Ньюф» до боржника.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.12.2018 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 17.01.2019 о 15:00 год. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.01.2019 у зв'язку з відпусткою судді Тарасової І.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/1014/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Плахова О.В., судді Шевель О.В.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2019 у зв'язку з тим, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Шевель О.В. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/1014/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Плахова О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 25.02.2019 о 10:45 год. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 заяву судді Плахова О.В. про самовідвід у справі №922/1014/18 - задоволено. Матеріали справи №922/1014/18 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2019 у зв'язку з тим, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2019 задоволено заяву про самовідвід судді Плахова О.В., для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/1014/18 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Пуль О.А., судді Білоусової Я.О., судді Тарасової І.В.
Згідно з пунктом 14 ст.32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2019 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Родзинський та партнери" про відвід судді Східного апеляційного господарського суду Плахова О.В. у справі №922/1014/18 залишено без розгляду.
25.02.2019 від ліквідатора боржника до суду надійшов відзив (вх.№2035) на апеляційну скаргу, в якому просить поновити ліквідатору строк на подання відзиву на апеляційну скаргу; залишити без задоволення апеляційну скаргу ТОВ "Ньюф", ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі -залишити без змін. У додатках до відзиву ліквідатор надала копію свідоцтва про смерть НОМЕР_1, від 26.06.2018, копію листа ПН ХМНО Саварінської Н.В. від 24.01.2019, копію листа ОСОБА_7 від 22.02.2019, докази направлення відзиву учасникам справи.
В обгрунтування поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу ліквідатор зазначає, що вона не отримувала апеляційної скарги ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі та була призначена ліквідатором пізніше, ніж Харківським апеляційним господарським судом було відкрито апеляційне провадження. Ліквідатор ознайомилась з матеріалами справи 20.02.2019, а 22.02.2019 отримала від ОСОБА_7 листа та докази, якими обгрунтований цей відзив на апеляційну скаргу. Вказані обставини, вважає ліквідатор, є підставою для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Розглянувши клопотання ліквідатора про поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин 8, 9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповіності до вимог ст.263 Господарського процесуального кодеку України учасники справи мають право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом апеляційної інстанції в ухвалі про відкриття апеляційного провадження. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. До відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
За загальним правилом, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України (частина 2 ст.118 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Постановою господарського суду Харківської області від 24.09.2018 у справі №922/1014/18, зокрема, призначено ліквідатором ТОВ «Євро-сервіс+» арбітражного керуючого Ющенко Віталіну Михайлвну.
Відповідно до частини 1 ст.92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. За приписами частини 2 ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор з дня свого призначення виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута.
Зі змісту вказаних норм, з якими кореспондуються положення частини 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, убачається, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами (у тому числі, у господарському процесі) розглядаються як дії самої юридичної особи.
Той факт, що від імені юридичної особи виступають конкретні фізичні особи, не змінює самостійного характеру волі, поведінки і відповідальності юридичної особи за свої дії у відповідних правовідносинах. Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 21.03.2018 у справі №57/314-6/526-2012.
Відповідно до частини 1, 3 ст.98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право звертатися до господарського суду у випадках, передбачених цим Законом. Під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
Як свідчать матеріали справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляціною скаргою ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі, встановлено строк до 20.09.2018 для подання відзиву на апеляційну скаргу. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.10.2018 прийнято справу №922/1014/18 за апеляційною скаргою ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 до провадження Східного апеляційного господарського суду.
06.11.2018 ліквідатор Ющенко В.М. звернулась до суду з заявою (вх.№712) розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі без участі представника ТОВ «Євро-сервіс+» в особі ліквдіатора Ющенко В.М. на підставі наявних у справі доказів (а.с.93, том 5а).
29.11.2018 ліквідатор Ющенко В.М. звернулась до Східного апеляційного господарського суду з клопотанням (вх.№1727) про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи №922/1014/18 та зробити фото документів (а.с.112, том 8), однак ознайомилась з матерілами справи лише 21.02.2019.
Колегія суддів вважає, що ліквідатором не зазначено поважних причин для поновлення строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки ліквідатор у відповідності до вимог Закону про банкрутство повинен діяти добросовісно та сприяти з'ясуванню обставин справи, однак ліквідатором не мотивовано подання нових доказів, якими обгрунтований відзив на апеляційну скаргу, оскільки зазначені ліквідатором нові докази і обставини не досліджувались судом першої інстанції.
Крім того, слід зазначити, що ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2018 прийнято заяву ТОВ «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника до розгляду у попередньому засіданні на 26.06.2018, зобов'язано боржника разом з розпорядником майна розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього судового засідання (а.с.1, том 5). Отже, боржник та розпорядник майна мали надати свої заперечення на заяву ТОВ «Ньюф», у тому числі, з урахуванням тієї обставини, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник на спірним кредитним договором - ОСОБА_1, помер. Оскільки жодних доказів не надано, судом розглянуто заяву ТОВ «Ньюф» за наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у справі про банкрутство процесуальні дії учасників справи та суду мають вчинятись чітко у строки, встановлені вказаним законом. Порушення строків призводить до безпідставного затягування розгляду справи про банкрутство та порушення прав кредиторів на своєчасне задоволення кредиторських вимог, збільшення витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням процедур, зростанню витрат щодо грошової винагороди арбітражного керуючого у справі та інше. Таке узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22.03.2018 у справі №910/24368/14.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів відмовляє у поновленні процесуального строку на подання відзиву на апеляційну скаргу та відмовляє у прийнятті до розгляду відзиву на апеляційну скаргу.
25.02.2019 від ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" надійшов додатковий відзив (вх.№2032) на апеляційну скаргу, в якому просить суд поновити строк на подання додаткового відзиву на апеляційну скаргу, залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції від 31.07.2018 у даній справі - без змін. У додатках зазначає про надання копії свідоцтва про смерть НОМЕР_1, від 26.06.2018, копії листа ПН ХМНО Саварінської Н.В. від 24.01.2019, копії листа ОСОБА_7 від 22.02.2019, листа ліквідатора від 23.02.2018, докази направлення додаткового відзиву учасникам справи.
Згідно з частиною 8 ст.80 Господарського процесуального кодексу України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у сказаний строк з причин, що не залежали від неї.
В обгрунтування поновлення строку на подання додаткового відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» зазначає, що строк для подання відзиву на апеляційну скаргу встановлювався ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2018, у разі прийняття новим судом до розгляду апеляційної скарги, такий розгляд мав розпочинатися спочатку.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять відзив ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» на апеляційну скаргу ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду від 31.07.2018 (а.с.6-11, том 5а).
06.11.2018 директор ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» Родзинський А.А. звернувся до суду з заявою (вх.№714), в якій просив суд розглянути апеляційну скаргу ТОВ «Ньюф» на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі без участі представника ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» на підставі наявних у справі доказів (а.с.95, том 5а).
Отже, трактування норм Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» є помилковим щодо того, що новоствореним судом не встановлювався строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки на момент прийняття даної справи до розгляду Східним апеляційним господарським судом (16.10.2018) товариство скористалося своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу (03.10.2018) у строк, визначений судом. Окрім того, зазначені у додатковому відзиві на апеляційну скаргу обставини та надані до нього докази не були предметом розгляду у суді першої інстанції, а заявник не обгрунтував неможливість їх подання до суду першої інстанції.
Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 1 статті 43 Господарським процесуальним кодексом України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів відмовляє у поновленні процесуального строку на подання додаткового відзиву на апеляційну скаргу та відмовляє у прийнятті до розгляду додаткового відзиву на апеляційну скаргу.
25.02.2019 від ТОВ "Ньюф" до суду надійшло клопотання (вх.№2039) про зупинення апеляційного провадження у справі, в якому просить суд зупинити апеляційне провадження у справі №922/1014/18 за апеляційною скаргою ТОВ "Ньюф" (вх.№77Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у даній справі до набрання законної сили судовими рішеннями у справі №643/2637/16-ц (провадження №22-ц/790/29984/18 та 22-ц/790/31-08/18) про перегляд рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 (провадження №22-ц/790/2984/18) та ухвали Московського районного суду м.Харкова від 06.04.2017 (22-ц/790/3108/18).
Розглянувши клопотання ТОВ «Ньюф» про зупинення провадження у даній справі, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 6 ст.12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Згідно з преамбулою Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» цей закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.
Отже, основним завданням процедури банкрутства є захист прав кредиторів щодо повернення заборгованості боржника, яка не може бути повернута іншими способами, і такий захист відбувається за чіткою процедурою, встановленою Законом про банкрутство.
Така процедура передбачає виявлення кредиторів боржника, надання їм певних прав та обов'язків в залежності від черговості та величини їхніх вимог та, як наслідок, погашення заборгованості боржника перед ними.
У відповідності до вимог пункту 5 частини 1 ст.227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається у порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Верховним Судом у постанові від 01.06.2018 у справі №922/699/17 зауважено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення усіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зупинення провадження у справі про банкрутство означає зупинення виконання учасниками процедури будь-яких дій, пов'язаних з реалізацією процедур банкрутства, у тому числі й реалізації майна боржника та розгляду кредиторських вимог боржника.
Зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, тобто закінчення строку визначається вказівкою на подію.
Отже, законодавство чітко і однозначно передбачає зупинення провадження у справі в цілому, а не в якісь довільно визначеній частині.
Ані Господарський процесуальний кодекс України, ані Закон про банкрутство не передбачають можливість зупинення провадження у частині справи (зокрема, при розгляді кредиторських вимог), оскільки це ставить учасників справи у нерівне становище.
Ураховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що у відповідності до вимог Закону про банкрутство відсутні підстави для зупинення провадження у справі про банкрутство, а тому клопотання ТОВ «Ньюф» про зупинення апеляційного провадження у справі про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+» не підлягає задоволенню через його необгрунтованість.
21.03.2019 ліквідатор звернулась до суду з заявою (вх.№2914) щодо відсутності згоди ТОВ «Євро-сервіс+» відповідати за зобов'язаннями за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, укладним між ОСОБА_1 (позичальник) та ПАТ «Укрсоцбанк» (після смерті позичальника) за будь-якого іншого боржника на підставі договору поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006.
Колегія суддів долучає зазначену заяву до матеріалів справи, однак не надає оцінки, оскільки зазначені у заяві обставини не були предметом розгляду у суді першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 повідомлено учасників справи про відкладення розгляду справи на 21.03.2019 об 11:00 год.
У судове засідання 21.03.2019 представник ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" не з'явився, у зв'язку з чим ліквідатор заявила усне клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтовуючи його саме неявкою ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» у судове засідання.
Колегія суддів, розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову у його задоволенні як необґрунтованого, оскільки ТОВ «Юридична фірма «Родзинський та партнери» був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив та не заявляв клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 21.03.2019 представники апелянта вимоги апеляційної скарги підтримали у повному обсязі та просили її задовольнити.
Ліквідатор боржника Ющенко В.М. проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважає її безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які містяться у матеріалах справи.
Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.05.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро - сервіс +", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Нікітенка М.О.
08.05.2018 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ "Євро - сервіс +".
Ухвалою господарського суду Харківської обалсті від 26.06.2018 визнано вимоги ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" у розмірі 1021057,20 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів до четвертої черги задоволення вимог кредиторів. Витрати ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" зі сплати судового збору у розмірі 3524,00 грн включено до першої черги задоволення вимог кредиторів.
07.06.2018 до господарського суду Харківської області від ТОВ "Ньюф" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, яка ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2018 прийнята та призначена до розгляду у попередньому засіданні суду на 26.06.2018.
25.06.2018 ТОВ "Ньюф" звернулось до господарського суду з заявою (вх.№18241) про уточнення грошових вимог до боржника, в якій наводить розрахунок заборгованості (а.с.38-42, том 5).
Матеріали справи містять повідомлення від 19.06.2018 директора ТОВ «Євро-сервіс+» Телитченко Д.А. про розгляд заяви ТОВ «Ньюф» з вимогами у даній справі, в якому зазначено, що за результатми розгляду боржником заяви ТОВ «Ньюф» з доданими до неї документами, про визнання грошових вимог, боржник повідомив господарський суд та ТОВ «Ньюф» про те, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ «Євро-сервіс+» у боржника відстуня будь-яка заборгованість перед ТОВ «Ньюф», відхилив та не визнав вимоги ТОВ «Ньюф» у справі про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+» (а.с.57, 64, том 5).
09.07.2018 боржник звернувся до господарському суду Харківської області з повідомленням про розгляд заяв ТОВ «Ньюф» з вимогами у справі №922/1014/18 про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+» з урахуванням уточнень, в якому повідомив, що повністю відхиляє первісну заяву ТОВ «Ньюф» з вимогою про визнання грошових вимог ТОВ «Ньюф» у справі про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+» та уточнену заяву ТОВ «Ньюф» з грошовими вимогами до боржника, оскільки у ТОВ «Євро-сервіс+» згідно з даними бухгалтерського обліку відсутня будь-яка заборгованість перед ТОВ «Ньюф», вимоги ТОВ «Ньюф» не грунтуються на чинному законодавстві та не підтверджені належними та допустимими доказами (а.с.64, том 5).
10.07.2018 директор ТОВ «Євро-сервіс+» Телитченко Д.А. звернулася до господарського суду Харківської області з заявою про застосування строків позовної давності до грошових вимог ТОВ «Ньюф» у справі №922/1014/18, заявлених у первісній та уточненій заявах про визнання грошових вимог (а.с.71, том 5).
Ухвалою господарського суду Харківської обалсті від 31.07.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Євро - сервіс +" у складі: - ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" на суму 1021057,20 грн (четверта черга задоволення вимог кредиторів); - ТОВ "Родзинський Гроуп" у розмірі 7170176,20 грн (четверта черга задоволення вимог кредиторів). Визначено, що витрати кредиторів зі сплати судового збору за подання заяв з грошовими вимогами до боржника задовольняються відповідно до пункту 1 частини 1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у першу чергу, зокрема: - ТОВ "Юридична фірма "Родзинський та партнери" на суму 3524,00 грн; - ТОВ "Родзинський Гроуп" у розмірі 3524,00 грн. Визначено, що особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Призначено проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 10.08.2018. Зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів та боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення. Призначено підсумкове засідання суду на 20.08.2018 о 10:30 год.
31.07.2018 господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою відхилено грошові вимоги ТОВ "Ньюф" (з урахуванням наданих уточнень) у повному обсязі.
Положеннями ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону №4212 від 22.12.2011 року (далі - Закону про банкрутство) визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
Відповідно до пункту 1 ст.22 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з пунктом 6 ст.23 Закону про банкрутство заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, у тому числі щодо яких є заперечення боржника чи інших кредиторів, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За наслідками розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів.
Відповідно до приписів статті 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.
Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У встановлений частиною 1 ст.23 Закону про банкрутство строк, ТОВ "Ньюф" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою з грошовими вимогами до боржника, в якій заявник (з урахуванням наданих 25.06.2018 уточнень) просив суд включити до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Євро - сервіс +" вимоги ТОВ "Ньюф" у розмірі 7791755,82 грн (у четверту чергу), витрати зі сплати судового збору у розмірі 20776,69 грн як 1/4 судових витрат, понесених у справі №643/2637/16-ц, та 3524,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника (у першу чергу).
Заявлені грошові обґрунтовані рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі № 643/2637/16-ц (провадження № 2/643/329/17), кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, договором поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, договором факторингу №1 від 16.01.2018 (з додатком), договором відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018 (з додатком), ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 06.04.2018 у справі № 643/2637/16-ц (провадження № 6/643/101/18).
З матеріалів справи убачається, що 28.12.2006 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №839/3/27/38/6-134, згідно з умовами якого банк надав позичальнику у тимчасове користування грошові кошти у сумі 276000 доларів США на умовах, визначених договором кредиту, зі сплатою процентів за користування кредиту в розмірі 12,8% з кінцевим терміном погашення 10.12.2016 на фінансування будівництва, придбання (інвестування) житла відповідно до договору пайової участі у фінансуванні будівництва №1-13/11 від 01.09.2006, украденого між ОСОБА_1 та ТОВ "Євро-сервіс +". За умовами договору ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання щомісячно до 10 числа кожного місяця згідно з графіком до договору погасити суму основної заборгованості.
У забезпечення виконання умов вищезазначеного кредитного договору 28.12.2006 між ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_1 та ТОВ "Євро - сервіс+" укладений договір поруки №839/4/27/38/6-313, за яким ТОВ "Євро - сервіс+" зобов'язалося перед ПАТ "Укрсоцбанк" у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_1 зобов'язань перед ПАТ "Укрсоцбанк" за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006.
Матеріали справи містять судові рішення господарського суду м.Києва, Київського апеляційного господарського суду, Вищого господарського суду України у справі №910/32719/15, якими встановлено, що у зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань по погашенню кредиту за кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся з вимогою щодо дострокового погашення кредиту та нарахованих відсотків. Даними судовими рішеннями встановлений розмір заборгованості у сумі 183916,19 доларів США; відсотків у сумі 10130,99 доларів США, а також право банку на дострокове стягнення заборгованості за спірним кредитним договором.
Рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17) позов ПАТ "Укрсоцбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ТОВ "Євро - сервіс+" про стягнення заборгованості задоволено, призначено до стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ТОВ "Євро-сервіс +" на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість у розмірі 204789,81 доларів США, яка складається з простроченої заборгованості з повернення кредиту 183916,19 доларів США, заборгованості зі сплати процентів 20873,62 доларів США, розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту 2500,30 доларів США, розміру пені за несвоєчасне повернення відсотків 2274,63 доларів США, та понесені судові витрати у розмірі 83106,76 грн у рівних частках з кожного.
Господарським судом в оскаржуваній ухвалі зазначено, що копія рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц містить напис "рішення не набрало законної сили", а доказів того, що дане рішення набрало законної сили заявником надано не було.
З таким висновком суд апеляційної інстанції не погоджується, оскільки рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц у Єдиному державному реєстрі судових рішень оприлюднено 27.12.2017, у вказаному рішенні суд зазначив, що рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (а.с.16, том 5а).
Матеріалами справи підтверджується, що апеляційна скарга на рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц подана 12.06.2018. Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.06.2018 у справі № 643/2637/16-ц поновлено ТОВ "Євро-сервіс +" строк на апеляційне оскарження рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Євро-сервіс +" на рішення Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2017 про стягнення коштів.
Зі змісту ухвали Апеляційного суду Харківської області від 12.06.2018 убачається, що дія оскаржуваного рішення не зупинена (а.с.13, том 5а).
Оскільки сума основного боргу за спірним кредитним договором від 28.12.2006 №839/3/27/38/6-134 встановлена рішенням господарського суду м.Києва від 10.02.2016 у справі №910/32719/15, яке є приюдиційним у розумінні приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України при розгляді судом даної справи про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+», а саме: «станом на 17.06.2015 заборгованість позичальника - ОСОБА_1 за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 за кредитом склала 183916,19 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.06.2015 дорівнювало 4073327,77 грн, а сума заборгованості за відсотками склала 10130,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.06.2015 дорівнювало 224378,42 грн, а всього 194047,18 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.06.2015 складає 4297706,19 грн. 07.07.2015 банк звернувся до боржника та поручителя із вимогою про дострокове повернення кредиту на загальну суму 194586,58 доларів США».
Таким чином, судом встановлено, що у банка виникло право на дострокове стягнення заборгованості за спірним кредитним договором у сумі 183916,19 доларів США та нарахованих відсотків з 10.08.2015.
16.01.2018 між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Міжнародна факторингова група» укладено договір факторингу №1 від 16.01.2018, згідно з умовами якого ПАТ "Укрсоцбанк" відступило ТОВ "Міжнародна факторингова група" право вимоги за договором кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та за договорами поруки, зокрема, № 839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006.
Згідно з додатком №1 до договору факторингу №1 від 16.01.2018 у порядку та на умовах, визначених договором факторингу відступаються, зокрема, право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у сумі 183916,19 доларів США, нарахованих та несплачених станом на день підписання договору відсотків у сумі 56175,28 доларів США, сплати неустойки (пені, штрафів) у сумі 43919, 61 доларів США (а.с.23 на звороті, том 5).
За актом прийому-передачі від 16.01.2018 клієнт передав, а фактор прийняв документи, у тому числі і договір кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 та договір поруки № 839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006 (а.с.24 на звороті, том 5).
17.01.2018 між ТОВ «Міжнародна факторингова група» та ТОВ «Ньюф» укладено договір відступлення прав вимоги (цесії) №1 (з додатками №1, 2 від 17.01.2018), відповідно до умов якого ТОВ "Міжнародна факторингова група" відступило на користь ТОВ "Ньюф" права вимоги до ТОВ "Євро-Сервіс+" за договором поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006 та кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006.
Відповідно до додатку №1 до договору відступлення права вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018 у порядку та на умовах, визначених договором відступлення права вимоги (цесії) відступаються, зокрема, право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у сумі 183916,19 доларів США, нарахованих та несплачених станом на день підписання договору відсотків у сумі 56175,28 доларів США, сплати неустойки (пені, штрафів) у сумі 43919,61 доларів США (а.с.29 на звороті, том 5).
Згідно з актом прийому-передачі прав вимоги за договором відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018 ТОВ «Міжнародна факторингова група» (первісний кредитор) передав, а ТОВ «Ньюф» (новий кредитор) набув права вимоги, у тому числі право вимоги повернення заборгованості за основною сумою кредиту відповідно до основного договору у сумі 183916,19 доларів США (а.с.31, том 5).
ТОВ «Ньюф» направлені повідомлення про укладення договору відступлення прав вимоги (цесії): ОСОБА_1, ТОВ «Євро-сервіс+», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами справи (а.с.77-86, том 5).
Зазначені договори факторингу та відступлення права вимоги є чинними, у встановленому Законом порядку не визнані недійсними.
Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 ст.517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Отже, матеріали справи свідчать, що сума боргу за спірним кредитним договором у розмірі 183916,19 доларів США відступлена за договорами факторингу та відступлення права вимоги, і на цю суму нараховані відсотки та пеня. У зв'язку з наявністю заборгованості за спірним кредитним договором у сумі 183916,19 доларів США у ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк», останній звернувся з позовом до поручителей боржника -ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ «Євро-сервіс+» про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, яка є предметом розгляду у справі №643/2637/16-ц (рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №6/643/101/18) замінено стягувача - ПАТ "Укрсоцбанк" на ТОВ "Ньюф" у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду у справі №643/2637/16-ц, 2/643/329/17. Ухвала набрала законної сили негайно після її проголошення (а.с.32-33, том 5).
Отже, на момент укладення договорів факторингу та уступки права вимоги (16,17.01.2018) та на момент винесення ухвали Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц про зміну правонаступника у виконавчому провадженні, рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц було чинним.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє кредитора права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та Цивільним кодексом України, а також сплату боржником процентів, належних кредитору відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України №6-1252цс16 від 21.09.2016, №6-157цс16 від 25.05.2016.
З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, ТОВ «Ньюф» є правонаступником усіх прав та обов'язків ПАТ «Укрсоцбанк» за спірним кредитним договором та договорами поруки та підтверджується матерілами справи.
Щодо твердження суду першої інстанції про те, що ТОВ "Ньюф" первинні документи, які б підтверджували заявлені грошові вимоги до ТОВ "Євро - сервіс +", суду не надав, спростовуються матеріалами справи, які містять належним чином засвідчені представником ТОВ «Ньюф» Чернявським С.В. копії: рішення Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (провадження №2/643/329/17), договорів кредиту №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006, поруки №839/4/27/38/6-313 від 28.12.2006, факторингу №1 від 16.01.2018 (з додатком), відступлення прав вимоги (цесії) №1 від 17.01.2018 (з додатком та актом прийому-передачі) та ухвали Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц (номер провадження 6/643/101/18). Оригінали зазначених документів оглянуті судом у судовому засіданні 09.07.2018 та 31.07.2018, що підтверджується протоколом судового засідання від 09.07.2018 у даній справі та зазначено в оскаржуваній ухвалі суду від 31.07.2018: «розглянувши матеріали справи, у тому числі, оригінали докуменітв, наданих ТОВ «Ньюф» для огляду суду» (а.с.90, 91, том 5а).
Окрім того, обставини наявності заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «Укрсоцбанк» за спірним кредитним договором досліджувались під час розгляду справи №910/32719/15.
Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає необгрунтованими висновки господарського суду про відсутність доказів отримання ОСОБА_1 від ПАТ "Укрсоцбанк" грошових коштів за спірним кредитним договором, стану розрахунків за зазначеним кредитним договором, доказів сплати ОСОБА_1 або його поручителями грошових коштів на погашення зобов'язань ОСОБА_1 за спірним кредитним договором та розрахунку основного зобов'язання та нарахованих відсотків за договором кредиту.
Як свідчать матеріали справи, боржником відхилено та не визнано будь-які грошові вимоги ТОВ «Ньюф», однак у повідомленнях не наведено підстав відмови щодо визнання грошових вимог ТОВ «Ньюф» до боржника. Лише посилання на відсутність заборгованості у бухгалтерському обліку боржника не є правильним.
Відповідно до частини 2 ст.25 Закону про банкрутство у попередньому засіданні господарський суд розглядає усі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника, і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.
У справі про банкрутство господарський суд має встановити наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника перед кредитором шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору, відтак, грошові вимоги кредитора до боржника повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно з уточненою заявою з грошовими вимогами до боржника, ТОВ «Ньюф» заявлені суми, які визначені рішенням суду, та зазначені у договорах факторингу від 16.01.2018 та уступки права вимоги від 17.01.2018, ТОВ «Ньюф» здійснило перерахунок сум заборгованості, які були визначені у доларах, з урахуванням курсу НБУ станом на 18.01.2018.
Суд не погоджується з позицією ТОВ «Ньюф», оскільки сума заборгованості за спірним кредитним договором №839/3/27/38/6-134 від 28.12.2006 була зафіксована як у рішенні Московського районного суду м. Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц, так і у договорах факторингу та відступлення права вимоги, у доларовому еквіваленті, у зв'язку з чим суд вважає, що сума боргу підлягає перерахунку заявником по курсу долару станом на 05.06.2018 (звернення до господарського суду Харківської області із заявою про визнання грошових вимог до боржника), та вважає безпідставним перерахунок вказаної суми заборгованості заявником по курсу долару станом на 18.01.2018.
Відповідно до частини 2 ста.23 Закону про банкрутство склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються у національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
Згідно із частиною першою статті 533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом (частина третя статті 533 Цивільного кодексу України).
Станом на 05.06.2018 Національним банком України встановлено офіційний курс гривні до долара у розмірі 2613.2875.
За таких обставин, здійснивши перерахунок заявлених грошових вимог за офіційним курсом НБУ на 05.06.2018 - день звернення ТОВ «Ньюф» до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника та включення до реєстру вимог кредиторів, суд апеляційної інстанції важає кредиторські вимоги ТОВ «Ньюф» до боржника обґрунтованими та підтвердженими належними доказами, та визнає у розмірі, що визначений рішенням Московського районного суду м.Харкова від 19.12.2017 у справі №643/2637/16-ц у доларовому еквіваленті та переданий у тому ж розмірі за договорами факторингу та відступлення права вимоги ТОВ «Ньюф», що у гривневому еквіваленті, станом на 05.06.2018, у загальній сумі становить 7446304,94 грн, з включенням суми 24300,69 грн до першої черги вимог кредиторів, у сумі 6274274,10 грн з включенням до четвертої черги вимог кредиторів, у сумі 1147730,84 грн (пеня) з включенням їх до шостої черги вимог кредиторів.
Стосовно заяви ТОВ «Євро-сервіс+» про застосування строків позовної давності до грошових вимог ТОВ «Ньюф» у даній справі колегія суддів зазначає, що вказана заява не обгрунтована ані обставинами щодо пропуску ТОВ «Ньюф» строку позовної давності, ані нормами чинного законодавства.
Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина 1 ст.261 Цивільного кодексу України).
Як убачається з матеріалів справи, спірний кредитний договір №839/3/27/38/6-134 укладено 28.12.2006 з кінцевим терміном погашення 10.12.2016, згідно з умовами якого позичальник - ОСОБА_1, зобов'язаний до 10 числа кожного місяця згідно з графіком договору погашати суму основної заборгованості за кредитним договором. У забезпечення виконання умов кредитного договору були укладені договори поруки, зокрема, договір поруки №839/4/27/38/6-313 з ТОВ «Євро-сервіс+», у відповідності до умов яких поручителі є солідарними боржниками по відношенню до кредитора. Згідно з пунктом 2.1.1 договору поруки №839/4/27/38/6-313, укладеного з боржником - ТОВ «Євро-сервіс+», встанволено кінцевий термін погашення основного зобов'язання - 10.12.2016.
Згідно зі ст.611 та частиною 2 ст.1050 Цивільного кодексу України після того, як ПАТ «Укрсоцбанк» направив боржнику - ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення кредиту, він змінив терміни повернення кредиту, що були передбачені спірним кредитним договором. Тобто, визначений термін повернення кредиту до 10.12.2016 був змінений ПАТ «Уксоцбанк» на повернення у термін 30 днів з моменту отримання вимоги 09.08.2015 вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», яка 07.07.2015 була йому надіслана, відповідно з 10.08.2015 у банка виникло право на дострокове стягнення заборгованості (справа №910/32719/15).
У березні 2016 ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до Московського районного суду м.Харкова з позовом про солідарне стягнення суми соновного боргу за спірним кредитним договором, провадження у справі №643/2637/16-ц порушено Московським районним судом м.Харкова 31.03.2016.
07.08.2018 ТОВ «Ньюф» звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про визнання грошових вимог та включення їх до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ «Євро-сервіс+».
На підставі вищенаведеного, колегія суддів зазначає, що банком не порушено строк позовної давності за спірним кредитним договором, а тому застосування строків позовоної давності до правонаступника (ТОВ «Ньюф») усіх прав та обов'язків банку (ПАТ «Укрсоцбанк») є безпідставним, у зв'язку з чим колегія суддів відмовляє у задоволенні заяви ТОВ «Євро-сервіс+» про застосування строків позовної давності до кредиторських вимог ТОВ «Ньюф», як необгрунтованої.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 пункту 2 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Відповідно до частин 1, 2 ст.277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про часткове задовлення апеляційної скарги, скасування ухвали господарського суду Харківської області від 31.07.2018 у справі №922/1014/18 з прийняттям нового рішення про часткове визнання грошових вимог ТОВ «Ньюф» до боржника з включенням сум до реєстру вимог кредиторів.
Керуючись ст.269, 270, частина 1 пункту 2 ст.275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюф" задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Харківської області 31.07.2018 у справі №922/1014/18 скасувати.
Прийняти нове рішення про часткове задовленння грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюф" до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-сервіс+».
Визнати грошові вимоги кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ньюф» у загальній сумі 7446304,94 грн, з включенням суми 24300,69 грн до першої черги вимог кредиторів, у сумі 6274274,10 грн з включенням до четвертої черги вимог кредиторів, у сумі 1147730,84 грн пені з включенням їх до шостої черги вимог кредиторів.
В іншій частині грошових вимог - відхилити.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 28.03.2019.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова