вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" березня 2019 р. Справа№ 911/1344/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Жук Г.А.
суддів: Дикунської С.Я.
Мальченко А.О.
при секретарі судового засідання Костяк В.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу №0412/1 від 04.12.2018 (вх. №09.1-04.2/3825/18 від 13.12.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018
у справі №911/1344/18 (суддя Щоткін О.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Сергеєва Олександра Олександровича
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.»
про стягнення 95 011,50 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача - Погорілець Р.В., ордер серія КС №538602 від 19.01.19
від відповідача - не з'явились
Фізична особа-підприємець Сергеєв Олександр Олександрович звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» про стягнення 95 011,50 грн, з яких 62 525,25 грн основного боргу, 9 901,44 грн пені, 12 420,30 грн штрафу, 7 918,14 грн інфляційних втрат та 2 246,37 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань за договором № spd-0083/1 від 11.12.2016 в частині оплати вартості виконаних робіт. Також на суму заборгованості позивачем у відповідності до п. 8.4 договору нараховано пеню і штраф, а на підставі ст. 625 ЦК України - інфляційні втрати і три відсотки річних.
Рішенням Господарського суду Київської області від 29.10.2018 (повний текст рішення складено 19.11.2018) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» на користь фізичної особи-підприємця Сергеєва Олександра Олександровича 62 525 грн 25 коп. основного боргу, 4 921 грн 31 коп. пені, 7 212 грн 40 коп. штрафу, 7 918 грн 14 коп. інфляційних втрат, 2 222 грн 32 коп. 3% річних. В іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд, посилаючись на приписи ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України та встановлення обставин неналежного виконання зобов'язань з оплати виконаних робіт, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу. Щодо позовних вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних та 3% річних судом першої інстанції у зв'язку із застосуванням наслідків спливу строків позовної давності, частково задоволено позов щодо вказаних позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.», 05.12.2018 подав апеляційну скаргу №0412/1 від 04.12.2018, просить рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі №911/1344/18 скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповним дослідженням усіх обставин справи в їх сукупності. Так, апелянт стверджує, що судом не було враховано умову п. 3.1 Додатку № 2 до договору підряду, згідно якої визначено строк виконання робіт 30 календарних днів з дати отримання передплати і те, що робота була виконана позивачем з порушенням строків на 21 день, а тому, на переконання відповідача, він не порушив свої зобов'язання з оплати і підстави для нарахування пені, 3% річних відсутні. Також, відповідач зазначає, що ним були підписані акти виконаних робіт з урахуванням того, що вони були надіслані позивачем і вони не є доказом факту виконання цих робіт.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2018 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Жук Г.А., суддів Мальченко А.О., Дикунська С.Я.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою №0412/1 від 04.12.2018 (вх. №09.1-04.2/3825/18 від 13.12.2018) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ.АЙ.КЕЙ." на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі №911/1344/18. Позивачу встановлено процесуальний строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, учасникам справи - для подання заяв, клопотань, пояснень протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження, але не пізніше 19.01.2019.
22.01.2019 від Фізичної особи-підприємця Сергеєва Олександра Олександровича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому сторона просить рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийнято на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права. Так, позивач зауважує, що судом обґрунтовано прийнято до уваги підписання без будь-яких застережень відповідачем актів виконаних робіт, які є беззаперечною підставою для оплати таких робіт. Також позивач вказує на те, що оскільки відповідач допустив порушення строків оплати виконаних робіт, судом правомірно частково задоволено позов про стягнення пені, штрафу, інфляційних і річних з урахуванням поданої відповідачем заяви про застосовування строків позовної давності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 справу №911/1344/18 призначено до розгляду на 13.03.2019.
Представник відповідача в судове засідання 13.03.2019 не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення, згідно якого 27.01.2019 апелянтом отримано ухвалу про призначення справи до розгляду.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення суду, враховуючи те, що явка представників сторін судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з поданням відповідних доказів, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином про судовий розгляд справи в апеляційній інстанції.
Представник позивача в судовому засіданні 13.03.2019 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
11.12.2016 між ТОВ «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» (замовник за договором) та ФОП Сергеєвим О.О. (виконавець за договором) укладено Договір підряду № spd-0083/1 (далі - Договір), відповідно до п. 2.1. якого виконавець, в порядку і на умовах, визначених цим договором, за замовленням іншої сторони - замовника, зобов'язався виконати роботи, а замовник прийняти їх та сплатити виконавцю визначену договором винагороду.
Відповідно до п. 2.2. Договору перелік робіт і їх специфікація обумовлюється сторонами в додатках. Результат виконаних робіт має відповідати вимогам, визначеним сторонами у додатках до цього договору.
Згідно п.п. 4.1.4. Договору замовник прийняв на себе зобов'язання прийняти роботи, виконані відповідно до умов договору та виплатити виконавцю винагороду, а також інші витрати, погоджені з замовником, що виникли у виконавця в ході виконання робіт за цим договором на умовах, в порядку та строки, визначених договором.
В п. 5.1. Договору обумовлено, що роботи за цим договором будуть здійснюватися поетапно і розділені на ітерації. Найменування, загальний опис, обсяг, строки та вартість робіт за кожною ітерацією погоджується сторонами в додатках та/або додаткових договорах, що є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до п. 5.4 Договору передача результатів робіт та проміжних результатів робіт може здійснюватись, в тому числі, але не обмежуючись, шляхом розміщення виконавцем результатів робіт в мережі Інтернет за доступним сторонам посиланням у хмарному сховищі даних Google Drive.
За результатами виконання робіт за кожним етапом або при достроковому припиненні робіт сторони складають акт виконаних робіт (п. 5.6. Договору).
За виконання робіт за цим Договором, виконавцю виплачується винагорода у розмірі, обумовленому сторонами у додатках та/або додаткових договорах до цього договору. Всі розрахунки між сторонами за цим договором здійснюються сторонами в національній валюті України - гривні (п. 6.1. Договору).
Згідно п. 9.1. Договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє протягом 12 місяців, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами умов договору.
Матеріалами справи підтверджується, що 12.12.2016 між сторонами укладено Додаток № 2 до Договору, згідно з п. 1.1. якого сторони досягли згоди про перелік та специфікацію робіт, які виконуються за першим етапом (ітерацією). За даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника.
Загальна вартість робіт за цим етапом становить 62 100,00 грн., без ПДВ. Оплата робіт по даному етапу проводиться в наступному порядку: замовник здійснює передплату у розмірі 31 960,00 грн. (без ПДВ) - до 15.02.2017; остаточний розрахунок за цим етапом у розмірі 30 140,00 грн. (без ПДВ) здійснюється - до 28.02.2017 (п. п. 2.2., 2.3. Додатку № 2).
30.04.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 30/04 (а.с. 29 том І), відповідно до п. 1 якого згідно рахунку № 64 від 12.12.2016 на суму 31 960,00 грн (без ПДВ), та рахунку № 69 від 12.12.2016 на суму 30 140,00 грн (без ПДВ) виконавцем були надані послуги з обслуговування інформаційних баз замовника згідно Додатку № 2 від 12.12.2016 до Договору. Акт підписаний без заперечень з боку замовника.
Відповідачем 09.03.2017 здійснено оплату виконаних робіт в розмірі 31 960,00 грн. згідно рахунку № 64 та 30 140,00 грн. згідно рахунку № 69 (а.с. 30 том І).
09.01.2017 між сторонами укладено Додаток № 3 до Договору (а.с. 31 том І), згідно з п. 1.1. якого сторони досягли згоди про перелік та специфікацію робіт, які виконуються за першим етапом (ітерацією). За даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника.
Загальна вартість робіт, згідно Додатку № 3 до Договору, становить 122 167,00 грн (без ПДВ). Оплата робіт по даному етапу проводиться в такому порядку: замовник здійснює передплату у розмірі 50 000,00 грн (без ПДВ) - до 28.02.2017; остаточний розрахунок за цим етапом у розмірі 72 167,00 грн (без ПДВ) здійснюється - до 30.03.2017 (п. п. 2.2., 2.3. Додатку № 3).
04.04.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 04/04 (а.с. 32 том І), відповідно до п. 1 якого, згідно рахунку № 74 від 27.02.2017 на суму 122 167,00 грн. (без ПДВ), виконавцем були надані, а замовником оплачені роботи згідно Додатку № 3 від 09.01.2017 до Договору. Акт підписаний без заперечень з боку замовника.
Так, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» здійснено оплату виконаних робіт, а саме 17.03.2017 оплачено 30 000,00 грн згідно рахунку № 74 від 27.02.2017 (а.с. 33 том І); 05.04.2017 - 20 000,00 грн згідно рахунку № 74 від 27.02.2017 (а.с. 34 том І); 27.04.2017 - 72 167,00 грн згідно рахунку № 74 від 27.02.2017 (а.с. 35 том І).
09.01.2017 між сторонами укладено Додаток № 4 до Договору (а.с. 36 том І), згідно з п. 1.1. якого, за даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника.
Загальна вартість робіт за цим етапом становить 72 124,00 грн (без ПДВ). Оплата робіт по даному етапу проводиться в такому порядку: замовник здійснює передплату у розмірі 36 062,00 грн (без ПДВ) - до 15.06.2017; остаточний розрахунок за цим етапом у розмірі 36 062,00 грн (без ПДВ) здійснюється - до 30.06.2017 (п. п. 2.2., 2.3. Додатку № 4).
30.06.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 30/06 (а.с. 37 том І), відповідно до п. 1 якого, згідно рахунку № 80 від 30.03.2017 на суму 72 124,00 грн (без ПДВ), виконавцем були надані, а замовником оплачені послуги з обслуговування інформаційних баз замовника згідно Додатку № 4 від 09.01.2017 до Договору. Акт підписаний без заперечень з боку замовника.
Згідно виставленого позивачем рахунку № 80 від 30.03.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» 19.12.2017 сплачено виконавцю 31 241,75 грн (а.с. 38 том І).
03.04.2017 між сторонами укладено Додаток № 5 до Договору (а.с. 39 том І), згідно з п. 1.1. якого, за даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника.
Загальна вартість робіт за цим етапом становить 52 079,00 грн (без ПДВ). Оплата робіт по даному додатку проводиться в такому порядку: замовник здійснює передплату у розмірі 26 039,00 грн (без ПДВ) - до 15.04.2017; остаточний розрахунок за цим етапом у розмірі 26 040,00 грн (без ПДВ) здійснюється - до 28.04.2017 (п. п. 2.2., 2.3. Додатку № 5).
31.05.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 31/05 (а.с. 40 том І), відповідно до п. 1 якого, згідно Додатку № 5 від 09.01.2017 до Договору виконавцем були надані послуги з комп'ютерного програмування сайту замовника. Вартість виконаних робіт склала 52 079,00 грн. (п. 3 Акта виконаних робіт №31/05). Акт підписаний без заперечень з боку замовника.
12.06.2017 відповідачем оплачено виконані роботи згідно рахунку № СФ-0000092 від 18.05.2017 в сумі 52 079,00 грн (а.с. 41 том І).
03.05.2017 між сторонами укладено Додаток № 6 до Договору (а.с. 42 том І), згідно з п. 1.1. якого, за даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника. Загальна вартість робіт за цим додатком становить 16 322,00 грн (без ПДВ) (п.2.2. Додатку № 6).
15.06.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 15/06 (а.с. 43 том І), відповідно до п. 1 якого, згідно Додатку № 6 від 03.05.2017 до Договору виконавцем були надані послуги з комп'ютерного програмування сайту замовника. Вартість виконаних робіт склала 16 322,00 грн. Акт виконаних робіт №15/06 підписаний сторонами без заперечень.
01.06.2017 між сторонами укладено Додаток № 7 до Договору (а.с. 44 том І), згідно з п. 1.1. якого, за даним етапом виконавець виконує роботи із програмування сайту та обслуговування інформаційних баз замовника. Загальна вартість робіт за цим додатком становить 5 321,00 грн (без ПДВ) (п. 2.2. Додатку № 7).
30.06.2017 між сторонами підписано Акт виконаних робіт № 30/06 (а.с. 45 том І), відповідно до п. 1 якого, згідно Додатку № 7 від 01.06.2017 до Договору виконавцем були надані послуги з комп'ютерного програмування сайту замовника. Вартість виконаних робіт склала 5 321,00 грн. Акт виконаних робіт №30/06 підписаний замовником без зауважень.
Фізична особа-підприємць Сергеєв О.О. звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» з листом-вимогою № 0705.1 від 07.05.2018, в якій просив здійснити повну оплату виконаних робіт за договором підряду № spd-0083/1 від 11.12.2016 (а.с. 46-48 том І), в т. ч. за Додатками № 4, № 6 та № 7.
Вказана вимога, згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, отримана відповідачем 24.05.2017 (а.с. 50 том І).
Предметом розгляду у даній справі є вимога Фізичної особи-підприємця Сергеєва Олександра Олександровича про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» 62 525,25 грн основного боргу, 9 901,44 грн пені, нарахованої за період з 16.02.2017 по 15.06.2018, а також 12 420,30 грн штрафу згідно п. 8.4 договору підряду, 7 918,14 грн інфляційних втрат та 2 246,37 грн 3% річних.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 173 ГК України, що кореспондується зі ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Дослідивши зміст договору № spd-0083/1 від 11.12.2016, який укладений між Фізичною особою-підприємцем Сергеєвим О.О. (позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» (відповідач у справі), колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду, правове регулювання якого здійснюється за правилами норм Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
В п. 5.7 Договору підряду сторонами узгоджено, що замовник зобов'язується прийняти належним чином виконані роботи й, в разі відсутності допущених відступів від замовлення та умов цього договору, підписати та повернути підписаний примірник акту виконавцеві протягом 10 робочих днів з дати його направлення. Якщо замовник протягом вказаного строку не поверне підписаний акт і не пред'явить виконавцю претензій щодо виконаних робіт, акт вважається погоджений та підписаний виконавцем.
У разі пред'явлення замовником обґрунтованих претензій, виконавець зобов'язується усунути виявлені недоліки протягом 14 календарних днів з моменту отримання такої претензії замовника (п. 5.8 договору).
Вирішуючи спір у даній справі, місцевий господарський суд вірно встановив, що позивач на виконання умов договору підряду і додатків до нього надав, а відповідач прийняв роботи згідно Акту виконаних робіт № 10/04 від 10.04.2017 на суму 11 200 грн; Акту виконаних робіт № 30/04 від 30.04.2017 на суму 62 100 грн; Акту виконаних робіт № 04/04 від 04.04.2017 на суму 122 167 грн; Акту виконаних робіт № 30/06 від 30.06.2017 на суму 72 124 грн; Акту виконаних робіт № 31/05 від 31.05.2017 на суму 52 079 грн; Акту виконаних робіт № 15/06 від 15.06.2017 на суму 16 322 грн; Акту виконаних робіт № 30/06 від 30.06.2017 на суму 5 321 грн. Всього на суму 341 313 грн.
Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб - сторін договору без будь-яких зауважень та застережень, а відтак вони є належними і допустимими доказами, в розумінні ст. ст. 76, 77 ГПК України, які підтверджують факт здійснення господарської операції та досягнення між сторонами згоди щодо обсягу та вартості робіт, виконаних підрядником - позивачем у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що підписані сторонами двосторонні акти виконаних робіт не є достатнім доказом фактичного виконання позивачем робіт відхиляються судовою колегією як необґрунтовані, оскільки жодних документальних підтверджень в спростування факту підписання уповноваженою особою відповідача актів не надано. Крім того, до матеріалів справи не представлено жодних доказів в підтвердження обставин наявності заперечень відповідача щодо обсягу виконаних робіт як на час підписання актів, так і на час вирішення спору у суді.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 854 ЦК України встановлено, що у разі якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника,- достроково.
Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідач за виконані підрядником роботи розрахувався частково, сплативши 278 787,75 грн, в т.ч. згідно Додатку № 1 - 11200 грн; Додатку № 2 - 30140 грн та 31960 грн; Додатку № 3 - 30 000 грн, 20 000 грн, 72 167 грн; Додатку № 4 - 31241,75 грн; Додатку № 5 - 52079 грн. Факт часткової оплати підтверджується представленими в матеріалах справи виписками по рахунку позивача. Інших доказів в спростування обставин наявності заборгованості відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 13, 14 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Оскільки матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем зобов'язань з оплати вартості виконаних робіт, а відповідачем, в порядку ст. 74 ГПК України, зворотного не доведено, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором підряду № spd-0083/1 від 11.12.2016 в сумі 62 525,25 грн, в т.ч. за виконані роботи згідно Додатку № 4 в сумі 40 882,25 грн; згідно Додатку № 6 - 16 322 грн; Додатку № 7 - 5 321 грн.
Аргументи відповідача про те, що оплата робіт за договором підряду не була здійсненна останнім у зв'язку з невиконання позивачем робіт із програмування відхиляються апеляційним господарським судом, оскільки, в матеріалах справи містяться підписані, зокрема, відповідачем акти виконаних робіт, які є підставою для оплати замовником прийнятих ним без зауважень робіт.
Беручи до уваги те, що у встановлений договором підряду та додатках до нього строк відповідач обов'язку з оплати вартості виконаних та прийнятих без зауваження робіт не здійснив, а відтак відповідач є таким, що порушив договірні зобов'язання в частині оплати робіт.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Нормами ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 статті 216 ГК України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 8.4 Договору підряду сторонами узгоджено, що при порушенні стороною зобов'язань, передбачених цим договором, винна сторона на вимогу іншої сторони, виплачує пеню в розмірі від вартості таких невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 10 відсотків вказаної вартості.
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасності проведення розрахунку за договором підряду стали підставою для нарахування позивачем пені, штрафу, інфляційних та річних.
Так, згідно наявного в матеріалах справи розрахунку вищенаведеної частини позовних вимог, позивач, у відповідності до п. 8.4 Договору підряду, просить стягнути з відповідача штраф за прострочення оплати вартості виконаних робіт понад 30 днів за додатком № 3 в сумі 2000 грн, за додатком № 4 - 7212,40 грн, за додатком №5 - 5207,90 грн.
Також позивачем пред'явлено вимогу про стягнення пені, а саме:
За Додатком № 2: від суми боргу 31 960,00 грн. за період з 16.02.2017 по 09.03.2017 пеня склала 539,38 грн.; від суми боргу 30 140,00 грн. за період з 01.03.2017 по 09.03.2017 - 208,09 грн.
За Додатком № 3: від суми боргу 50 000,00 грн. за період з 01.03.2017 по 17.03.2017 - 652,05 грн.; на суму боргу 20 000,00 грн. за період з 18.03.2017 по 05.04.2017 - 291,51 грн.; на суму боргу 72 167,00 грн. за період з 01.04.2017 по 27.04.2017 - 1 439,39 грн.
За Додатком № 4: від суми боргу 36 062,00 грн. за період з 16.06.2017 по 15.12.2017 - 4 620,88 грн.
За Додатком № 5: від суми боргу 26 039,00 грн. за період з 16.04.2017 по 12.06.2017 - 1 062,96 грн.; від суми боргу 26 040,00 грн. за період з 01.05.2017 по 12.06.2017 - 784,77 грн.
За Додатком № 6: від суми боргу 16 322,00 грн. за період з 01.06.2018 по 15.06.2018 - 228,06 грн.
За Додатком № 7: від суми боргу 5 321,00 грн. за період з 01.06.2018 по 15.06.2018 - 74,35 грн.
За результатами перевірки вірності розрахунку та періодів нарахування вказаної штрафної санкції, судовою колегією встановлено, що за додатком № 4 позивачем не вірно визначено як період нарахування, так і суму прострочки. За змістом пп. 1) п. 2.3 замовник здійснює передплату в розмірі 36 062 грн в строк до 15.06.2017, а остаточний розрахунок в сумі 36 062 грн - до 30.06.2017. Згідно виписки з особового рахунку позивача, 19.12.2017 відповідачем перераховано на рахунок позивача 31 241,75 грн. Таким чином, в період з 16.06.2017 по 16.12.2017 пеня нараховується на суму 36 062 грн, а з 01.07.2017 по 01.01.2018 підлягає нарахуванню також пеня на суму 36 062 грн, яка не була заявлена позивачем.
Поряд з цим, у відповідності до приписів ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Також, місцевим господарським судом вірно зауважено про помилкове визначення позивачем періоду нарахування за додатками № 2, № 3, № 5 з урахуванням дня оплати боржником коштів згідно договору підряду.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій.
Позивачем обґрунтувань поважності причин пропуску строку позовної давності до суду не представлено.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).
Частиною 2 статті 258 ЦК України визначено, що позовна давність у один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частин першої та п'ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Суд першої інстанції, на переконання судової колегії, правомірно зазначив, що з урахуванням визначених позивачем періодів прострочення (меж позовних вимог), дати подання позову до суду (15.06.2018), а також з огляду на положення частини 2 статті 258 ЦК України і правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 18.05.2016 у справі № 6-474цс16, оскільки неустойка за прострочку оплати вартості робіт за Додатками № 2, № 3, № 5 нарахована поза межами позовної давності, яка у цьому разі обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається із дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою, стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» на користь Фізичної особи-підприємця Сергеєва Олександра Олександровича підлягає стягненню пеня у сумі 4921,31 грн.
Апеляційний господарський суд також погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що у зв'язку із пропуском позивачем строку позовної давності в задоволенні вимоги про стягнення штрафу за додатком № 3 в сумі 2 000 грн та за додатком № 5 в сумі 5207,90 грн слід відмовити.
Таким чином, виходячи із встановлених у даній справі обставин, Господарським судом Київської області правомірно було частково задоволено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ.АЙ.КЕЙ.» пені в сумі 4921,31 грн та штрафу в сумі 7 212,40 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було враховано умов п. 3.1 додатку № 2 та безпідставно задоволено пеню в сумі 747,41 грн відхиляються судовою колегією, оскільки до вимог про стягнення пені за додатком № 2 судом було застосовано наслідки спливу позовної давності та правомірно відмовлено у задоволенні цієї частини позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем, в порядку ст. 625 ЦК України, на суму заборгованості нараховано інфляційні втрати в сумі 7 918,14 грн та 3% річних в сумі 2 246,37 грн.
Суд апеляційної інстанції здійснивши перевірку розрахунку нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та 3% річних, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності, встановив, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про часткове задоволення названих позовних вимог, оскільки позивачем помилково включено в період прострочки та нарахування 3% річних день фактичної оплати боржником боргу.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення 3% річних, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, в сумі 2222,32 грн та інфляційних втрат в сумі 7918,14 грн обґрунтовано задоволено частково. Відтак, висновки суду першої інстанції в цій частині є такими, що були зроблені на підставі повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Твердження апелянта про неврахування судом умов додатків до договору про те, що строк виконання робіт обраховується з дати отримання попередньої оплати, а тому відповідачем, у зв'язку із прострочкою виконання позивачем робіт, не було порушено зобов'язання з оплати, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки розділ 2 «Вартість робіт та порядок розрахунків» Додатків до договору (окрім додатків № 6, № 7) визначає чітку календарну дату настання строку виконання грошового зобов'язання та не ставить такий строк виконання грошового зобов'язання в залежність від строків виконання позивачем робіт. Наведена умова правочину узгоджена сторонами під час підписання додатків, а відтак, з огляду на презумпцію правомірності правочину, підлягає обов'язковому дотриманню сторонами договору підряду з урахуванням вимог ст. ст. 629, 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України.
Таким чином, доводи апелянта в частині неповного з'ясування усіх обставин справи при постановленні оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження під час перегляду Північним апеляційним господарським судом в апеляційному порядку даної справи.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі № 911/1344/18 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати, в порядку ст. 129 ГПК України, покладаються на апелянта (відповідача у даній справі).
Керуючись ст. ст. 129, 253-254, 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕМ.АЙ.КЕЙ." на рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі № 911/1344/18 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.10.2018 у справі № 911/1344/18 залишити без змін.
3. Справу № 911/1344/18 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України
Головуючий суддя Г.А. Жук
Судді С.Я. Дикунська
А.О. Мальченко
Повний текст постанови складено 25.03.2019