вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"26" березня 2019 р. Справа№ 910/16430/14
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів: Руденко М.А.
Суліма В.В.
за апеляційною скаргою Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 (повний текст складено 21.07.2015) (суддя - Прокопенко Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 (повний текст складено 28.03.2017) (суддя - Маринченко Я.В.)
у справі № 910/16430/14
за позовом Антимонопольного комітету України
до Державної адміністрації залізничного транспорту України
про стягнення 100 000 000,00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені та зобов'язання виконати рішення
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.09.2015, позов Антимонопольного комітету України задоволено. Стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету України штраф у сумі 100 000 000, 00 грн і пеню в розмірі 100 000 000, 00 грн, зобов'язано відповідача виконати п. 4 резолютивної частини рішення від 16.07.2014 № 576-р.
Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2016 рішення і постанову попередніх судових інстанцій у даній справі скасовано в частині стягнення з відповідача 100 000 000, 00 грн пені з передачею справи у відповідній частині на новий розгляд до господарського суду міста Києва; у решті рішення і постанову залишено без змін.
Рішенням господарського суду міста Києва від 16.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017, позов Антимонопольного комітету України задоволено. Стягнуто з Державної адміністрації залізничного транспорту України у дохід державного бюджету України 100 000 000 грн пені.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2017 рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.05.2017 залишені без змін.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції від 08.07.2015 та від 16.03.2017, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» 22.02.2019 (згідно відомостей відділення поштового зв'язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у даній справі та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні стягнення 100 000 000, 00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені повністю. Скаржник, в апеляційній скарзі, зазначає про те, що йому стало відомо про перебування у провадженні господарських судів зазначеної справи з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 18.02.2019 шляхом загального пошуку наявних на розгляді судових справ де учасником є безпосередньо залізниця.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 113, 116 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, обчислюваний місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо закінчення строку, обчислюваного місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, строк закінчується в останній день цього місяця. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Перебіг строку, закінчення якого пов'язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію тільки в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Згідно ч. 2, 3 ст. 256 ГПК України, врегульовано правила поновлення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Як вбачається з матеріалів справи та апеляційної заяви, скаржник не є учасником справи. Однак, вважає, що він, як безпосередній учасник спірних правовідносин, чиї права та інтереси зачіпаються оскаржуваними рішеннями, та новий учасник, що не брав участі у справі, з метою недопущення порушення його прав та законних інтересів, звертається до суду з даною скаргою. Водночас, подаючи апеляційну скаргу на вже переглянуті судом оскаржувані рішення (після закінчення апеляційного перегляду справи), заявник не просить скасувати постанови суду апеляційної інстанції, не врахувавши при цьому приписи ст. 272 ГПК України. Крім того, по тексту апеляційної скарги, скаржник стверджує, що про оскаржувані судові акти дізнався лише 18.02.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 272 ГПК України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає відповідну скаргу за правилами цієї глави.
Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції зі скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та від 16.03.2017, скаржником не заявлено клопотання про поновлення строку на таке оскарження, як це передбачено процесуальним законом. Разом з цим суд апеляційної інстанції приймає до уваги ту обставину, що про оскаржувані судові акти, за твердженням скаржника, останній дізнався з лише 18.02.2019 з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Північний апеляційний господарський суд вказані доводи скаржника не визнає поважними для поновлення пропущено строку через таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» вже зверталося до Київського апеляційного господарського суду у даній справі з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 (а.с. 62 - 67 т. 8) ще 10.09.2018 (вх. суду 01-25/3646/18).
Проте, 03.10.2018 (вх. суду 09.1-13/16728/18) Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця» звернулося до суду апеляційної інстанції із заявою про відкликання апеляційної скарги.
Ухвалою повернуто без розгляду первинно подану апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у даній справі.
Тобто, матеріалами справи підтверджується не тільки обізнаність скаржника про оскаржувані судові акти ще з 10.09.2018 (дата звернення до суду з першою апеляційною скаргою), а й оскарження таких актів до суду, що повністю спростовує твердження заявника про те, що дізнався про судові рішення з Єдиного державного реєстру судових рішень лише 18.02.2019. А тому такі доводи скаржника, на підтвердження необізнаності про такі рішення, не можуть визнаватися обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Отже, останнім днем для подання апеляційної скарги у даній справі на рішення від 08.07.2015 є 10.08.2015 (повний текст складено 21.07.2015), а на рішення від 16.03.2017 є 17.04.2017 (повний текст складено 28.03.2017) (норми ГПК України, чинні на момент ухвалення вказаних рішень, містили ще менші строки на апеляційне оскарження).
Так, з апеляційною скаргою скаржник звернувся 22.02.2018 (згідно з відомостей відділення поштового зв'язку на конверті), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
До того ж, згідно з відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень, на які посилається скаржник, рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 оприлюднене в реєстрі 28.07.2015, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 - 29.03.2017.
Отже, скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження судових актів, доводи ж заявника щодо звернення з даною скаргою тільки 22.03.2019, оскільки заявник дізнався про них лише 18.02.2019 не можуть бути визнані судом поважними для поновлення пропущено строку на звернення з апеляційною скаргою та відхиляються судом, як необґрунтовані та спростовуються матеріалами справи (з урахуванням дати звернення з первинною апеляційною скаргою).
Приписами ч. 3 ст. 260 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, відповідно до вимог п. 2. ч. 3 ст. 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як вбачається з позовної заяви, предметом розгляду є стягнення 100 000 000, 00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені та зобов'язання виконати рішення, тобто вимога майнового та немайнового характеру. Скаржник оскаржує рішення суду першої інстанції в частині стягнення 100 000 000, 00 грн штрафу та 100 000 000, 00 грн пені.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Отже, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та від 16.03.2017 у даній справі складає 109 620, 00 грн (73 080 грн (максимальний розмір судового збору на момент звернення з позовом) * 150%).
Всупереч наведених вимог законодавства про судовий збір, скаржником до апеляційної скарги жодних доказів сплати судового збору взагалі не надано, що також підтверджується актом Господарського суду міста Києва № 48/19 від 26.02.2019.
Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Отже, наявні підстави для застосування судом апеляційної інстанції ч. 3 ст. 260 ГПК України та залишення без руху поданої апеляційної скарги.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику вказати інші підстави для поновлення строку та сплатити судовий збір у встановленому відповідним законодавством розмірі (109 620, 00 грн), шляхом подання до суду відповідної заяви.
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» на рішення Господарського суду міста Києва від 08.07.2015 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.03.2017 у справі № 910/16430/14 залишити без руху.
2. Роз'яснити Державному територіально-галузевому об'єднанню «Південно-Західна залізниця», що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути наведені недоліки, шляхом подання до суду відповідної заяви та доказів.
3. Попередити Державне територіально-галузеве об'єднання «Південно-Західна залізниця», що якщо апелянт не виконає вимоги даної ухвали в зазначений строк, суд апеляційної інстанції не приймає таку апеляційну скаргу до розгляду та повертає скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О.М. Коротун
Судді М.А. Руденко
В.В. Сулім