ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
26 березня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/207/17
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєляновського В.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.
при секретарі - Лук'ященко В.Ю.
за участю представників:
від позивача:
від відповідача:
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прокуди Анатолія Даниловича
на рішення господарського суду Одеської області від 10.01.2019р., суддя в І інстанції Рога Н.В., повний текст якого складено 21.01.2019р. в м. Одесі
у справі № 916/207/17
за позовом: фізичної особи-підприємця Прокуди Анатолія Даниловича
до відповідача: Акціонерного товариства ,,Одесаобленерго"
про скасування рішення засідання комісії
У січні 2017 року фізична особа-підприємець Прокуда Анатолій Данилович звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» про скасування рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 21.09.2016р. № 036089, яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 27.10.2016 № 182.
В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилався на те, що 21.09.2016 представниками ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" було проведено перевірку електрообладнання позивача, за результатами якої за відсутності представника споживача електричної енергії складено акт про порушення Правил користування електричною енергією від 21.09.2016 № 036089. Отже, всі розрахунки обсягу та вартості недорахованої електричної енергії на підставі вказаного акту зроблені з грубим порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією позивач був присутній та вимагав надати йому примірник акту, однак енергопостачальником станом на 28.10.2016 акт позивачу не вручено. 27.10.2016 позивачем отримано протокол комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 27.10.2016 № 182, відповідно до якого йому необхідно сплатити обсяг недорахованої електричної енергії на суму 93 068,90 грн. За таких обставин, протокол повинен бути скасований, як такий, що складений з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.04.2017р. у справі №916/207/17, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017р., у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Верховного Суду від 06.03.2018 рішення господарського суду Одеської області від 06.04.2017 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 у справі № 916/207/17 скасовано, передано справу повністю на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Передаючи справу на новий розгляд суд касаційної інстанції зазначив про те, що суд першої інстанції не дослідив акт та не встановив, за яке порушення норм пунктів 3.34, 7.6 та 10.2 ПКЕЕ до позивача застосовано санкцію, не дослідив лист директора Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32.4-вих/1557-16 від 06.12.2016, в якому йдеться про дефекти акту.
При цьому колегія суддів Верховного Суду зазначила, що дефекти акта не можуть спростовувати порушення, якщо воно знаходить своє підтвердження в сукупності з іншими доказами.
За результатами нового розгляду даної справи господарським судом Одеської області ухвалено рішення від 10.01.2019 року, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця Прокуди Анатолія Даниловича відмовлено повністю.
Не погоджуючись з вказаним рішення, фізична особа-підприємець Прокуда Анатолій Данилович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд першої інстанції не довів обставини, що мають значення для справи, які визнав встановленими, зробив висновки, викладені у рішенні, які не відповідають обставинам справи, порушив норми процесуального права та неправильно застосував норми матеріального права.
Скаржник зазначає, що акт про порушення Правил користування електричною енергією від 21.09.2016 № 036089 складено без присутності позивача або його представника. Як вбачається зі змісту вищевказаного акту, встановлені порушення в діях Прокуда А.Д. при користуванні електричною енергією за адресою Дідріхсона 11, квартира 35. При цьому, не зрозуміло, в якому населеному пункті виявлені вказані порушення та у зв'язку з чим, при виявлені порушень в діях громадянина в житловому об'єкті, зазначено про порушення Правил, які не стосуються користування електричною енергією населенням, а ні Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 за № l357.
Під час складання вищевказаного акту допущено порушення вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим акт складений представниками відповідача є незаконним, що надавало б можливість визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії відповідно до Методики.
Крім цього, судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення необгрунтовано не прийнято до уваги довідки, датовані 10.05.2018 КП ЖКС «Порто-Франківський» про те, що на зовнішній стіні будинку розташований розподільний щит який розподіляє електропостачання на три квартири під номерами 35,36,37 за адресою м.Одеса, ул. Дідріхсона, 11, а також про те що за вищевказаною адресою ремонт фасаду ділянкою №6 КП ЖКС "Порто-Франківський" не проводився з 2002 року, які підтверджують необ'єктивність під час здійснення відповідачем перевірки та винесення оскаржуваного рішення, не доведення вини саме позивача у використанні нібито скритого електрокабелю, належності його позивачу, а також те, що протягом строку з 2002 по дату проведення перевірки ремонтні роботи у стіні фасаду, де нібито розташований скритий кабель, не проводились, що унеможливлює його проведення, у тому числі позивачем.
Також, судом необгрунтовано не прийнято в якості доказу висновок експертного електротехнічного дослідження, складений судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України на замовлення адвоката в інтересах ФОП Прокуда А.Д., оскільки суд повинен був його врахувати як письмовий доказ, який містить дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Одесаобленерго» заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Відповідач вказує те, що в своєму позові ФОП Прокуда А.Д. оскаржує рішення відповідача лише з тих підстав, що перевірка була проведена за відсутності представника позивача. Будь-які інші підстави для оскарження рішення у позовній заяві відсутні. Так само, відсутні посилання на конкретні положення Методики, які, на думку позивача, були порушені відповідачем. При цьому, протягом усього строку розгляду даної справи, позивачем не подавались ані заява про зміну предмета, ані заява про зміну підстав позову. Таким чином, суд має розглядати вимоги ФОП Прокуда А.Д. саме в межах заявлених позивачем підстав позову.
Так, 21.09.2016 р. під час проведення перевірки на об'єкті позивача - (шаурма, гаряча випічка), розташованому за адресою: АДРЕСА_1, уповноваженими представниками ПАТ «Одесаобленерго», у присутності представника позивача, було виявлено порушення позивачем Правил (мовою оригіналу): «п.п. 7.6., 3.34, 10.2 ППЗЗ. Скрытое самовольное подключение нагрузки помещения кабелем АВВГ 2x6 мм2 от сетей ПАО «Одессаоблэнерго» минуя прибор учета. При прохождении нагрузки через прибор учета 1=0,9А, нагрузка на скрыто подключенный кабель составляла 1=53А. Электрознергия потребляется, прибором учета не учитывается.», на підставі чого, у відповідності до вимог п. 6.41 Правил, був складений Акт про порушення № 036089 від 21.09.2016 р. (надалі - Акт).
При цьому, судом першої інстанції було вірно встановлено, що:
пунктом 3.34. Правил встановлено заборону на проведення будь-яких робіт з порушенням або зміною схеми розрахункового обліку електричної енергії без погодження електропередавальної організації;
- пунктом 10.2. Правил визначено зобов'язання споживача додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів (п.п. 4), забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України (п.п. 5);
- пунктом 7.6. Правил визначено наслідки для споживача у випадку виявлення фактів самовільного підключення, а саме - припинення постачання електричної енергії без попередження споживача.
В силу приписів п. 6.41. Правил та п. 4.6. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ № 562 від 04.05.2006 р. (надалі -Методика), в Акті мають бути зазначені вихідні дані необхідні та достатні для визначення недоврахованої електричної енергії.
Таким чином, в силу приписів п. 6.41. Правил та п. 4.6. Методики, представники постачальника визначають в акті данні виходячи з принципів «необхідності» і «достатності».
Так, у позивача було виявлено порушення у вигляді самовільного підключення до мереж ПАТ «Одесаобленерго».
Сама суть виявленого у позивача порушення Правил (його вид) зазначена в Акті № 036089 від 21.09.2016р. дуже чітко та не допускає подвійного тлумачення. Так, в Акті вказано на те, що у позивача виявлено самовільне підключення, таке підключення здійснено до мереж ПАТ «Одесаобленерго, а також в Акті вказано переріз кабелю, яким виконано таке самовільне підключення.
При цьому, перелік тих порушень Правил, за які постачальником електричної енергії може бути застосована до позивача оперативно-господарська санкція, регламентовано положеннями п. 2.1. Методики.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, у позивача було виявлено порушення, визначене в п.п. 5 п. 2.1. Методики.
Додатково слід зазначити, що згідно з п. 4.2.3. договору про постачання електричної енергії № 9606 від 19.06.2015р., споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Отже, сторонами було узгоджено застосування положень Методики у випадку виявлення фактів споживання електричної енергії поза засобом обліку.
Крім того, відповідно до п. 4.2.5. договору № 9606 від 19.06.2015р., споживач не несе відповідальність перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог пунктів 4.2.1.-4.2.3. цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Оскільки позивачем не було доведено у ході розгляду справи факт того, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили, відповідальність за порушення Правил несе позивач у відповідності до приписів п. 4.2.3 договору.
Крім того, відповідно до п. 3 ст. 235 ГК України, оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.
Жодним із нормативно-правових актів України, в тому числі Положенням, Міненерговугіллю, в тому числі Департаменту електроенергетичного комплексу, не надано повноважень на прийняття рішень з приводу обґрунтованості складання постачальниками електричної енергії Актів про порушення споживачами Правил користування електричною енергією та застосування до останніх положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. № 782/12656 (надалі - Методика).
Крім того, норми діючого законодавства не передбачають складання органом державної влади під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та виявлення з боку суб'єкта господарювання порушень законодавства такого документу, як «лист». Отже, з врахуванням того, що лист Департаменту електроенергетичного комплексу від 06.12.2016р. не є документом, який встановлює певний факт або посвідчує наявність обставин, останній не можна вважати доказом у розумінні ст. 73 ГПК України. З врахуванням зазначеного, лист Департаменту слід розцінювати скоріше не як доказ, а як особисту думку цього органу з приводу спірної ситуації, яка виникла між позивачем та відповідачем, оформлену у вигляді відповіді на звернення.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі матеріали, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 269 ГПК України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.06.2015 року між ПАТ «ЕК «Одесаобленерго» (постачальник), правонаступником якого є позивач, та ФОП Прокуда А.Д. (споживач) було укладено договір на постачання електричної енергії № №9606, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Точка продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію визначена додатком «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» між постачальником та споживачем або інша межа обумовлена окремим додатком до договору.
Відповідно до п. 2.1 договору під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі- ПКЕЕ).
Згідно з п. 4.2.3 договору споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої Міністерством юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільне внесення змін у схему обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Пунктами 4.2.4 та 4.2.5 договору визначено, що споживач несе відповідальність за технічних стан розрахункових приладів обліку та пломб на них, які знаходяться на його території, забезпечує їх охорону та збереження. Споживач не несе відповідальність перед постачальником електричної енергії у відповідності до вимог п.п. 4.2.1 - 4.2.2 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або внаслідок дії обставин непереборної сили.
Пунктом 4.4 договору встановлено, що у разі виявлення однією із сторін договору порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.
Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акту.
У разі відмови сторони від підписання акту в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Згідно з п. 9.2 договору межа відповідальності за стан та обслуговування електроустановок визначаються відповідно до додатка «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».
Пунктом 9.4 договору передбачено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.12.2015.
У додатку № 10 до даного договору визначено Перелік об'єктів споживача - ФОП Прокуда А.Д., що живляться від мереж Центрального РЕМ, зокрема, офіс за адресою: АДРЕСА_2, та кіоск - АДРЕСА_7, а також вказано місце встановлення їх приладів обліку електричної енергії, а саме у щиті обліку.
У наступному, додатковими угодами до даного договору від 04.10.2016, від 30.01.2017 сторони продовжували строк дії даного договору та встановили, що договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.
За результатами проведеної перевірки уповноваженими представниками постачальника за участю представника споживача було складено Акт про порушення № 036089 від 21.09.2016р., в якому зазначено, що споживач ФОП Прокуда А.Д. при користуванні електричною енергією на об'єкті споживача - офіс (шаурма, гаряча випічка) за адресою: АДРЕСА_3, порушив пункти 7.6., 3.34, 10.2 ПКЕЕ, а саме: мовою оригіналу «Скрытое самовольное подключение нагрузки помещения кабелем АВВГ 2х6 мм2 от сетей ПАО "Одессаоблэнерго" минуя прибор учета. При прохождении нагрузки через прибор учета I=0,9А, нагрузка на скрыто подключенный кабель составляла I=53А. Электроэнергия потребляется, прибором учета не учитывается.».
Тобто, працівниками постачальника було виявлено ознаки споживання електроенергії поза засобами обліку в зазначений спосіб та зроблено висновок, що внаслідок цього електрична енергія споживалася, але не враховувалася приладом обліку.
Акт підписано представниками постачальника у складі чотирьох осіб, а також в ньому зазначено, що перевірка проводилася за участю представника споживача - продавця, який не представився і від підписання цього акту відмовився.
Під час проведення перевірки в порядку п. 4.1 Методики здійснювалась фотозйомка для фіксації виявлених порушень, фотографії з фіксацією фактів порушення ПКЕЕ, які є додатками до акту про порушення № 036089 від 21.09.2016р. долучено до матеріалів справи.
27.10.2016 року комісією з розгляду актів про порушення ПКЕЕ Центрального РЕМ ПАТ «Одесаобленерго» у присутності позивача розглянула Акт № 036089 від 21.09.2016р. та вирішила провести розрахунок за пропускною здатністю кабелю АВВГ 2х6 мм2 за період 12 місяців на суму 93 068,90 грн. Вказане рішення відповідача оформлене протоколом № 182 від 27.10.2016р., до якого додається розрахунок обсягу та вартості недоврахованої електроенергії. Копія протоколу разом із розрахунком була вручена позивачу, про що свідчить його підпис в протоколі. Як вбачається з цього протоколу, факт порушення ПКЕЕ, зафіксований в акті № 036089 від 21.09.2016р., не було спростовано позивачем під час проведення засідання комісії з розгляду актів за його участю. Протокол № 182 від 27.10.2016р. був підписаний позивачем без жодних зауважень, що свідчить про визнання ним порушення ПКЕЕ. На виконання вказаного рішення відповідачем позивачу був вручений рахунок - фактура № 9606/А від 27.10.2016р. на суму 93 068,90 грн., який останній не оплатив.
13.09.2018 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення АТ „Одесаобленерго" було проведено перерахунок по Акту про порушення №036089 від 21.09.2016р. та змінено протокольне рішення Центрального РЕМ ПАТ „Одесаобленерго", оформлене протоколом № 182 від 27.10.2016р. в частині визначення обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії. Вказане рішення оформлено протоколом № 84 від 13.09.2018р. Споживачу - ФОП Прокуда А.Д. було виставлено рахунок-фактура №9606/А від 13.09.2018р. на суму 18 958 грн. 24 коп. (обсяг необлікованої електричної енергії складає 9591 кВт.год ).
Не погоджуючись із застосуванням до нього оперативно-господарської санкції, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог повністю місцевий господарський суд керувався приписами ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 235, 237, 275 ГК України, положеннями Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. № 28, та Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006р. № 562, та на підставі встановлених обставин даної справи виходив із того, що факт порушення позивачем ПКЕЕ у вигляді прихованого самовільного підключення підтверджується Актом про порушення № 036089 від 21.09.2016р., який був підписаний чотирма представниками ПАТ "Одесаобленерго". Перевірка проводилась у присутності представника позивача - продавця, який не назвався, підписати Акт № 036089 від 21.09.2016р. відмовився, про що зазначено в самому Акті. При цьому, продавець знаходився на об'єкті позивача, мав доступ до закритих приміщень. Продавець був присутній під час проведення перевірки, йому було продемонстровано порушення Правил користування електричною енергією, яке було виявлено представниками відповідача. Акт про порушення № 036089 від 21.09.2016р. складався у присутності продавця, який вказаний акт не підписав, мотиви своєї відмови від підпису в Акті не зазначив. За таких обставин, зазначений Акт про порушення складено у відповідності до ПКЕЕ та він є достатнім, належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення Правил.
Норми діючого законодавства не передбачають складання органом державної влади, у даному випадку Департаментом електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та виявлення з боку суб'єкта господарювання порушень законодавства такого документу як лист№ 32.4-вих/1557-16 від 06.12.2016р., у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП Прокуди А.Д. задоволенню не підлягають.
Колегія суддів погоджується з правомірним та обґрунтованим висновком місцевого суду про відмову у задоволенні заявлених позивачем позовних вимог, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного спору є вимога позивача скасувати рішення засідання комісії з розгляду акту про порушення ПКЕЕ від 21.09.2016р. № 036089, яке оформлене протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 27.10.2016 № 182.
Підставами для скасування оспорюваного рішення комісії позивач вказує наступні обставини: 21.09.2016 представниками ПАТ "ЕК "Одесаобленерго" було проведено перевірку електрообладнання позивача, за результатами якої за відсутності представника споживача електричної енергії складено акт про порушення Правил користування електричною енергією від 21.09.2016 № 036089. Отже, всі розрахунки обсягу та вартості недоврахованої електричної енергії на підставі вказаного акту зроблені з грубим порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. На засіданні комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією позивач був присутній та вимагав надати йому примірник акту, однак енергопостачальником станом на 28.10.2016 акт позивачу не вручено. 27.10.2016 позивачем отримано протокол комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 27.10.2016 № 182, відповідно до якого йому необхідно сплатити обсяг недоврахованої електричної енергії на суму 93 068,90 грн. За таких обставин, вказував позивач, протокол повинен бути скасований, як такий, що складений з порушенням Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією.
При цьому, колегія суддів враховує приписи ст. 14 ГПК України, якою встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Згідно з положеннями ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами 1, 2 ст. 161 ГПК України передбачено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Відповідно до ч. 5 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Колегія суддів зазначає, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Отже, у своєму позові позивач оспорює рішення відповідача лише з тих підстав, що перевірка була проведена за відсутності представника позивача і будь-які інші підстави для оспорювання рішення у позовній заяві відсутні. Так само, відсутні посилання на конкретні положення Методики, які, на думку позивача, були порушені відповідачем. При цьому, в матеріалах справи не міститься заяв позивача, оформлених відповідно до вимог ст. ст. 161, 162 ГПК України, про зміну підстав позову чи доповнення його новими обставинами.
Частиною 4 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), зокрема, передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та Правил користування електричною і тепловою енергією.
Частиною 1 статті 27 Закону України "Про електроенергетику" передбачено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією. (абз. 2, 7 ч. 2 ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно із частиною першою статті 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку.
Частиною першою статті 237 ГК України встановлено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
За змістом статей 216, 217, 218, 235, 236, 237 ГК України рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією.
Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії), регулюються Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910) (далі - ПКЕЕ), що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом (п. 1.3. ПКЕЕ).
Відповідно до пункту 3.1 Правил користування електричною енергією, електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.
Пунктами 3.3, 3.33 ПКЕЕ передбачено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Електропередавальна організація (постачальник електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на шість місяців має здійснювати контрольний огляд засобу обліку. Технічна перевірка здійснюється електропередавальною організацією (постачальником електричної енергії за регульованим тарифом) не рідше одного разу на три роки. Роботи з контрольного огляду засобу обліку та технічної перевірки розрахункових засобів обліку електричної енергії проводяться у присутності уповноважених представників споживача, а в разі, якщо споживач купує електричну енергію у постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом - додатково в присутності представників постачальника за нерегульованим тарифом, та оформляються актом про проведені роботи із зазначенням в акті прізвища уповноваженого представника електропередавальної організації, який проводив роботи, та номера його службового посвідчення, підстави проведення технічної перевірки або контрольного огляду засобу обліку та детального опису результатів обстеження.
Судом установлено, що за результатами проведеної перевірки уповноваженими представниками постачальника за участю представника споживача було складено Акт про порушення № 036089 від 21.09.2016р., в якому зазначено, що споживач ФОП Прокуда А.Д. при користуванні електричною енергією на об'єкті споживача - офіс (шаурма, гаряча випічка) за адресою: АДРЕСА_3, порушив пункти 7.6., 3.34, 10.2 ПКЕЕ, а саме: мовою оригіналу «Скрытое самовольное подключение нагрузки помещения кабелем АВВГ 2х6 мм2 от сетей ПАО "Одессаоблэнерго" минуя прибор учета. При прохождении нагрузки через прибор учета I=0,9А, нагрузка на скрыто подключенный кабель составляла I=53А. Электроэнергия потребляется, прибором учета не учитывается.».
Тобто, працівниками постачальника було виявлено ознаки споживання електроенергії поза засобами обліку в зазначений спосіб та зроблено висновок, що внаслідок цього електрична енергія споживалася, але не враховувалася приладом обліку.
Отже, в акті вказано про порушення споживачем пунктів 3.34, 7.6 та 10.2 ПКЕЕ.
Згідно з пунктом 3.34 ПКЕЕ роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються. Під час проведення вищезазначених робіт розрахунковий облік обсягу електричної енергії здійснюється за тимчасовими схемами, узгодженими з постачальником електричної енергії. У разі неможливості створення тимчасових схем розрахункового обліку розрахунки за електричну енергію, спожиту протягом часу проведення вищезазначених робіт, здійснюються відповідно до порядку, погодженого заінтересованими сторонами. Після закінчення робіт засоби обліку опломбовуються та передаються на збереження згідно з процедурою, визначеною пунктами 3.31 - 3.32 цих Правил.
Пунктом 7.6 ПКЕЕ передбачено, що у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
В пункті 10.2 ПКЕЕ визначені зобов'язання споживача електричної енергії, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.
Пунктом 6.40 Правил користування електричною енергією передбачено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656.
Згідно з пунктом 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень. В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недорахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації).
Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Отже, нормативним актом встановлено як процедуру, так і вимоги для оформлення акту порушень ПКЕЕ, однією з яких є складання акту в присутності представника споживача і його підписання ним.
Таким чином, акт про порушення у сфері енергопостачання оформлюється із обов'язковим залученням представника споживача, якому надано право, крім участі в процесі перевірки, подавати пояснення і зауваження стосовно тексту акта та дій посадових осіб енергопостачальної організації.
Відповідно до пункту 6.42 Правил користування електричною енергією на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.
Пунктом 4.2.3 договору сторони погодили, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
Недоврахована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом, але не врахований розрахунковими засобами обліку або врахований неправильно (пункт 1.2 ПКЕЕ).
Пунктами 10.2.5, 10.2.9 Правил користування електричною енергією встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.
Відповідно до п.п. 5 п. 2.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією зазначена Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення таких порушень ПКЕЕ, зокрема, самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.
Вирішуючи спір про застосування енергопостачальником до споживача електричної енергії оперативно-господарської санкції у вигляді стягнення вартості електроенергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил, суди повинні дослідити обставини щодо вчинення споживачем такого порушення. Для донарахування споживачу суми недоврахованої електроенергії визначальним є саме факт порушення Правил, який може доводитися у тому числі, але не виключно, актом.
Судом встановлено, що факт порушення позивачем ПКЕЕ у вигляді прихованого самовільного підключення підтверджується актом про порушення № 036089 від 21.09.2016р., який підписаний чотирма представниками ПАТ "Одесаобленерго". Перевірка проводилась у присутності представника позивача - продавця, який не назвався, підписати акт відмовився, про що зазначено в самому акті. При цьому, продавець знаходився на об'єкті позивача - «шаурма, гаряча випічка» за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується фотографіями з фіксацією фактів порушення ПКЕЕ, які є додатками до акту, мав доступ до закритих приміщень, допустив представників відповідача до перевірки, чого не може зробити неуповноважена особа. Продавець був присутній під час проведення перевірки, йому було продемонстровано порушення Правил користування електричною енергією, яке було виявлено представниками відповідача. Акт про порушення № 036089 від 21.09.2016 р. складався у присутності продавця, який вказаний акт не підписав, мотиви своєї відмови від підписання акту не зазначив.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що якщо споживач не погоджується зі змістом акту, він робить про це зауваження в самому акті. Так само споживач має право викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підписання акту (рівно, як і не надає доказів своїх повноважень, або відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - Правила передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний трьома представниками постачальника. В даному випадку Акт № 036089 від 21.09.2016 р. підписаний чотирма представниками ПАТ "Одесаобленерго".
За таких обставин, зазначений акт про порушення було складено у присутності уповноваженого представника позивача, як того вимагає п. 6.41 ПКЕЕ, він є достатнім, належним та допустимим доказом вчинення позивачем їх порушення, а тому зауваження позивача до цього акту та його складання правомірно не прийняті місцевим судом до уваги.
Колегія суддів також враховує, що всі доводи позивача зводяться до порушення процедури складання акту про порушення, проте не спростовують самого факту порушення споживачем Правил користування електричною енергією, зафіксованих в акті, для дійсності якого достатньо підписів трьох уповноважених представників постачальника електричної енергії, та підстав для нарахування вартості не облікованої електричної енергії. Стосовно посилання позивача на лист Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 32.4-вих/1557-16 від 06.12.2016р., в якому йдеться про дефекти акту, судом враховано таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Департамент електроенергетичного комплексу входить в структуру Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке є центральним органом виконавчої влади та головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах. Основні завдання та функції Міністерства енергетики та вугільної промисловості України визначенні в Положенні про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженому Указом Президента України від 06 квітня 2011р. №382/2011.
Проте, нормативними актами Департаменту електроенергетичного комплексу, який входить в структуру Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, не надано повноважень на прийняття рішень з приводу обґрунтованості складання постачальниками електричної енергії актів про порушення споживачами Правил користування електричною енергією та застосування до останніх положень Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. №782/12656.
Крім того, норми діючого законодавства не передбачають складання органом державної влади під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) та виявлення з боку суб'єкта господарювання порушень законодавства такого документу як лист.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України унормовано, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 916/1385/17 викладено правовий висновок, згідно з яким листи, якими Департамент електроенергетичного комплексу та Інспекція Держенергонагляду у Південному регіоні оформили відповідь на звернення позивача, не можуть вважатися належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України (в редакції до 15.12.2017 року), оскільки не є документами розпорядчого характеру, які встановлюють певні факти або посвідчують наявність обставин.
Стосовно посилання позивача на висновок експертного електротехнічного дослідження, виготовленого на замовлення адвоката в інтересах фізичної особи-підприємця Прокуди А.Д. від 23.07.2018р. №18-2684/31 судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, згідно з яким сума до сплати має бути зменшена на величину вартості електричної енергії відповідно до виставлених споживачу за період порушення рахунків за точкою обліку, на якій було виявлено порушення, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судову експертизу» експерт повинен попереджатися про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, після чого така особа набуває права та несе обов'язки експерта. Невиконання зазначених вимог робить неможливим використання висновку експерта як доказу у справі. У вищевказаному висновку експертного електротехнічного дослідження таке попередження відсутнє, що унеможливлює його використання як доказу у справі.
Судом першої інстанції обгрунтовано не прийнято до уваги доводи позивача про те, що він не є власником квартири за адресою АДРЕСА_4, а розподільчий щит знаходиться на стіні будинку і доступ до нього мають будь-які особи, з посиланням на довідки КП ЖКС «Порто-Франківський» від 10.05.2018р., оскільки: по-перше, надані позивачем довідки підписані начальником виробничої дільниці №6, але докази наявності повноважень у цієї особи на підписання довідок від КП ЖКС «Порто-Франківський» в матеріалах справи відсутні; по-друге, зазначена довідка жодним чином не підтверджує факт наявності у ФОП Прокуда А.Д. орендних відносин, адже, відповідно до положень чинного законодавства наявність таких правовідносин підтверджується лише договором оренди; по-третє, посилання у довідці на те, що виробничою дільницею №6 КП ЖКС «Порто-Франківський» з 2002р. не проводився ремонт фасаду за адресою: АДРЕСА_4, жодним чином не впливає на розгляд справи; по-четверте, виробнича дільниця №6 КП ЖКС «Порто-Франківський» не є постачальником електричної енергії, тому не може надавати достовірні дані щодо розподілу електропостачання.
Встановлені апеляційним судом у даній справі обставини, з огляду на вищевказане правове регулювання, дають підстави вважати, що висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про скасування рішення комісії Центрального РЕМ АТ,,Одесаобленерго" з розгляду акту про порушення Правил користування електричною енергією від 21.09.2016р. № 036089, оформленого протоколом від 27.10.2016р. №182, з урахуванням його зміни рішенням комісії з розгляду актів про порушення АТ,,Одесаобленерго", оформленого протоколом №84 від 13.09.2018р., є законним та обґрунтованим.
При виборі і застосуванні норм права до спірних відносин, колегія суддів, відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України враховує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року у справі № 916/1385/17.
Таким чином, вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції від 06.03.2018 року у даній справі, відповідно до ст. 316 ГПК України виконані судами під час нового розгляду справи у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, викладені в апеляційній скарзі доводи скаржника не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду, оскільки вони не спростовують висновків суду та фактично зводяться до незгоди із судовим рішенням.
Недоречними є посилання скаржника на те, що як вбачається з акту № 036889 від 21.09.2016, встановлені порушення позивачем при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_5. При цьому, не зрозуміло, в якому населеному пункті виявлені вказані порушення та у зв'язку з чим, при виявленні порушень в діях громадянина в житловому об'єкті, зазначено про порушення Правил, які не стосуються користування електричною енергією населенням, а ні Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою КМУ від 26.07.1999 за № l357.
По-перше: позивач є фізичною особою - підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця Прокуди А.Д., серії В02№428121 від 30.11.1998р., а відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб.
По-друге: пунктом 2.1 договору про постачання електричної енергії № 9606 від 19.06.2015р., укладеного між сторонами, встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996р. № 28 (далі- ПКЕЕ).
По-третє: у додатку № 10 до даного договору визначено Перелік об'єктів споживача - ФОП Прокуда А.Д., що живляться від мереж Центрального РЕМ, зокрема, офіс за адресою: АДРЕСА_2, та кіоск - АДРЕСА_7, а також вказано місце встановлення їх приладів обліку електричної енергії, а саме у щиті обліку.
По-четверте: з'ясування обставин відкриття позивачем у житловій квартирі АДРЕСА_6 торговельної точки - «шаурма, гаряча випічка», що підтверджується фотографіями з фіксацією фактів порушення ПКЕЕ, які є додатками до акту, не відноситься до повноважень господарського суду та виходить за межі підстав оскарження рішення, викладених у позовній заяві.
Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає то в порядку ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги в сумі 2 400 грн. покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Рішення господарського суду Одеської області від 10 січня 2019 року у справі № 916/207/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Прокуди Анатолія Даниловича - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Повна постанова складена 27.03.2019р.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Богатир К.В.
Поліщук Л.В.