25 березня 2019 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Слива Ю.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Відповідно до постанови, 06 січня 2019 року о 12:00 годині по пр. Степана Бандери, 10 у м. Києві, ОСОБА_2, керував транспортним засобом «Пежо», д.н.з. НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, проводився за допомогою приладу «Драгер» у присутності двох свідків. Своїми діями, ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.9 «А» Правил дорожнього руху України.
На вказану постанову суду, захисник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою, вважає її незаконною та необґрунтованоючерез неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Матеріали справи не містять жодного доказу, що ОСОБА_2 керував автомобілем та був зупинений працівниками поліції, а той факт, що він перебував у автомобілі не є тотожним факту керування автомобілем, тим паче, що і відеоматеріал, доданий до матеріалів справи, не містить ніяких доказів керування ОСОБА_2 автомобілем. Також, захисник вважає, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим він вважається не дійсним, окрім цього, недійсним є і протокол складений на ОСОБА_2, оскільки при співставленні часу складання протоколу та часу зафіксованого на чеку із приладу «Драгер» вбачається, що протокол було складено до проведення огляду на стан сп'яніння. До того ж, ОСОБА_2 не відсторонили від керування транспортним засобом та не передали керування ним іншій уповноваженій особі, що викликає сумнів у законності дій поліцейських. Тому, просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до наступного.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Так, винність ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №227958 від 06.01.2019 року, у якому викладені обставини вчинення правопорушення, а саме: що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, керував транспортним засобом «Пежо». Провівши огляд за допомогою приладу «Драгер», встановлено факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння з результатом 2, 07 %. При цьому, ОСОБА_2 власноруч зазначив, що з протоколом він погоджується (а.с. 2); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_2 проводився в присутності двох свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, результатом встановлено перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп'яніння з позначкою 2,07%, при цьому, останній погодився з вказаним результатом, засвідчивши своїм підписом (а.с.2); висновком приладу «Драгер», згідно з яким 06.01.2019 року о 12:20 годин ОСОБА_2 обстежено на стан алкогольного сп'яніння та встановлено факт перебування в стані алкогольного сп'яніння з результатом 2, 07% (а.с. 3); даними диску з відеозаписом із нагрудної камери поліцейського.
Вказаний відеозапис був переглянутий і в ході апеляційного розгляду даної справи.
За даних обставин, апеляційний суд вважає, що висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення є правильними та законними.
Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП є правильною.
Посилання на те, що ОСОБА_2 не керував транспортним засобом при складанні протоколу, суд вважає необґрунтованими, оскільки при перегляді відеозапису вказаних подій з нагрудної камери поліцейського видно, що ОСОБА_2 не заперечував факт керування транспортним засобом, пояснював поліцейським, що він приїхав у «Макдональдс», після чого поїде додому.
Посилання на те, що огляд на стан сп'яніння ОСОБА_2 проводився з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Доводи про те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки протокол складено раніше ніж проведено огляд на стан сп'яніння, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, однак вказана обставина не може суттєво вплинути на законність оскаржуваної постанови.
Не впливають на правомірність прийнятого судом рішення й доводи про те, що ОСОБА_2 06.01.2019 року о 12:33 годині був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП (порушення вимог забороненого знаку при паркуванні). Як вбачається з переглянутого в судовому засіданні відеозапису, спочатку поліцейські підійшли до автомобіля ОСОБА_2 у зв'язку з порушенням правил паркування, і згодом виявили факт перебування останнього в стані алкогольного сп'яніння.
Зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд належним чином проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність винності ОСОБА_2 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
При прийнятті рішення, суд також врахував й особу правопорушника, характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, врахував, що дане правопорушення є грубим порушенням ПДР України.
Тому, із стягненням у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, апеляційний суд погоджується, і підстав для його зміни та пом'якшення не вбачає.
Таким чином, постанова судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року є законною і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 26 лютого 2019 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.М. Слива