Апеляційне провадження № 22-ц/824/4855/2019 Доповідач - Ратнікова В.М.
м. Київ Справа № 357/4857/18
26 березня 2019 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ Ратнікової В.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Цуранова А.Ю., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
Заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23 вересня 2013 року у розмірі 87 432,93 грн., що складається із заборгованості: 2000 грн. - за кредитом, 80 487,21 грн. - проценти за користування кредитом, 4 945,72 грн. - пеня та комісія.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1 669,00 грн.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2019 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року залишено без задоволення.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 16 січня 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила, скасувати заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2019 року, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року відмовлено в задоволені клопотання ОСОБА_2 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду київської області від 12 вересня 2018 року, залишено її апеляційну скаргу без руху та надано строк десять днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору у розмірі 2 643, 00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 20 лютого 2019 року, копію ухвали Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року направлено на адресу ОСОБА_2 супровідним листом.
23 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_2 отримала зазначену ухвалу, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, у встановлені в ухвалі Київського апеляційного суду від 18 лютого 2019 року строки, недоліки апеляційної скарги, не усунено. Будь-яких повідомлень щодо неможливості виконання вимог даної ухвали, у строки, встановлені судом, від апелянта на адресу суду також не надходило.
В силу вимог ч.1 ст. Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України».
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частина 2 статті 357 ЦПК України передбачає, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені цим Кодексом, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
При цьому слід наголосити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення (ч. 7 ст.185 ЦПК України).
З огляду на вищевикладене, з урахуванням положень ст.ст. 185, 357 ЦПК України, виходячи з того, що відповідач ОСОБА_2 не виконала вимог ухвали Київського апеляційного суду 18 лютого 2019 року протягом встановленого судом строку та жодних заяв в порядку виконання ухвали суду від неї не надійшло, вважаю, що апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року, варто визнати неподаною і повернути апелянту.
Керуючись ст. 185, 357 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на заочне рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12 вересня 2018 року, ухваленого під головуванням судді Цуранова А.Ю., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, - визнати неподаною та повернути.
Ухвала суду апеляційної інстанції як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, але може бути оскарженау касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя: