26 березня 2019 року
м. Київ
справа № 756/17061/18
провадження № 22-ц/824/4761/2019
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кравець В.А. (суддя-доповідач)
суддів - Мазурик О.Ф., Махлай Л.Д.
за участю секретаря судового засідання - Нечваль А.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року у складі судді Луценка О.М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3
про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та виділ частки у спільному сумісному майні, -
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та виділ частки у спільному сумісному майні, в якій просила встановити факт спільного проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з 26 литсопада 2015 року по 30 червня 2018 року, визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 автомобіль Mitsubishi Outlander2.4 SE та визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину автомобіля MitsubishiOutlander 2.4 SE.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року відкрито провадження у справі.
Не погоджуючись з указаною ухвалою, 04 лютого 2019 року відповідач ОСОБА_2 звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з підстав порушення судом правил підсудності, прийняти постанову про направлення справи на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва та вирішити питання судових витрат.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали не врахував, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача ОСОБА_2 є адреса у Дніпровському районі м. Києва: АДРЕСА_1, а відповідача ОСОБА_3 - адреса у Дніпровському районі м. Києва: АДРЕСА_2. Уважає, що суд помилково відкрив провадження у справі, оскільки постійне місце проживання відповідачів знаходиться в Дніпровському районі м. Києва, а тому дана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва.
04 лютого 2019 року з апеляційною скаргою на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року звернувся також і відповідач ОСОБА_3, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу з підстави порушення судом правил підсудності, прийняти постанову про направлення справи на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва та вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування вимог, посилаючись на норми статті 27 ЦПК України, зазначає, що дана справа не підсудна Оболонському районному суду м. Києва, оскільки зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування є адреса: АДРЕСА_2, а відповідача ОСОБА_2 - адреса: АДРЕСА_1, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.
Представник ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити з підстав, на ведених в ній.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегією суддів вирішено розглядати справу за відсутності позивача.
Заслухавши доповідь судді-доповідача Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів доходить висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відкриття провадження, суд керувався статтями 187-192, 197, 260, 261, 353 ЦПК України, виходячи з того, що позовна заява відповідає вимогам статей 175-177 цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з чим дійшов висновку, що справа підсудна саме Оболонському районному суду м. Києва.
Проте, колегія з таким висновком місцевого суду не погоджується з огляду на наступне.
Статтею 263 ЦПК України установлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим та має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеного цим Кодексом. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Разом з тим, ухвала суду не відповідає указаним нормам, що, відповідно до статті 380 ЦПК України, є підставою для скасування ухвали суду та прийняття постанови про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю.
Частиною 1 статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування.
Як убачається з позовної заяви, предметом спору в справі, що переглядається, є встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу та виділ частки у спільному сумісному майні.
Таким чином, виходячи з предмету спору, колегія доходить висновку, що вказані у позовній заяві вимоги підлягають розгляду згідно вимог статті 27 ЦПК України, тобто за загальним правилом визначення підсудності.
Відповідно до частин шостої - восьмої статті 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про звернення суду до відповідного органу реєстрації місця проживання та перебування особи з метою встановлення місця проживання (перебування) відповідачів та відповідь такого органу, також як і відсутні дані про місце проживання (перебування) відповідачів з Єдиного державного демографічного реєстру.
Так, під час судового засідання представником ОСОБА_2 - ОСОБА_6 та ОСОБА_3 надано суду для огляду оригінали паспортів відповідачів, у яких містяться відомості про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також відповідні копії цих паспортів, які перевірені судом на предмет їх відповідності оригіналам паспортів, засвідчені головуючим суддею та долучені до матеріалів справи.
Таким чином, апеляційним судом установлено, що, відповідно до паспортних даних, місцем проживання (перебування) ОСОБА_2 є: АДРЕСА_1, а ОСОБА_3 - АДРЕСА_2, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.
Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що дана справа підсудна Дніпровському районному суду м. Києва.
Отже, колегія уважає, що місцевий суд, залишивши поза увагою вимоги статті 187 ЦПК України та не встановивши місце проживання (перебування) відповідачів, як того вимагає закон, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про підсудність поданої ОСОБА_1 позовної заяви.
Статтею 380 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу про відкриття провадження у справі та приймає постанову про направлення справи на розгляд до суду першої інстанції за встановленою підсудністю, якщо таку ухвалу прийнято судом із порушенням правил підсудності.
Частинами першою та другою статті 32 ЦПК України передбачено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва за встановленою підсудністю.
Питання про стягнення судового збору за подання апеляційної скарги підлягає вирішенню судом першої інстанції при ухваленні рішення по суті заявлених позовних вимог.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 380, 381- 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задовольнити.
Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 22 січня 2019 року - скасувати, справу направити для розгляду до Дніпровськогорайонного суду міста Києва за встановленою підсудністю.
Постанова набираєзаконної сили з дня її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Повне судове рішення складено 26 березня 2019 року.
Головуючий В.А. Кравець
Судді О.Ф. Мазурик
Л.Д. Махлай