Справа № 11-сс/824/1673/2019 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 179 КПК України Доповідач ОСОБА_2
21 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, -
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ноябрськ Тюменської області Російської Федерації, громадянина України, росіянина, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, зможе забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, прокурор Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги прокурор зазначає, що вина ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Вказує, що ОСОБА_7 вчинив умисне тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років. Додає про наявність ризиків, передбачених п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурор зазначає, що слідчий суддя не оцінив ступінь порушення цінностей у даному кримінальному провадженні, характер кримінального правопорушення, його тяжкість, у зв'язку із чим застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
У підсумку прокурор вказує, що ОСОБА_7 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, не одружений, не має родини, дітей, утриманців, у нього відсутні міцні соціальні зв'язки та особи, які б могли виступити поручителями.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, думку підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві перебувають матеріали кримінального провадження № 12018100010008418, відомості про яке 04.09.2018 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
13 лютого 2019 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Слідчий Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_7
13 лютого 2019 року ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва відмовлено у задоволенні даного клопотання та застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
При судовому розгляді клопотання суд перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту.
Відмовляючи у задоволенні клопотання, суд правильно виходив з того, що під час судового розгляду слідчим та прокурором доведена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення та не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, з урахуванням чого слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного більш м'якого ніж тримання під вартою запобіжного заходу, а саме у вигляді особистого зобов'язання.
Враховуючи наведене, посилання прокурора в апеляційній скарзі на наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як на підставу для скасування ухвали та застосування більш суворого запобіжного заходу, є необґрунтованими, з урахуванням того, що вказані обставини враховані слідчим суддею при постановленні оскаржуваного судового рішення.
Крім того, суд при постановленні рішення, врахував обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме вік підозрюваного, стан його здоров'я, майновий стан, наявність постійного місця проживання, відсутність судимостей, репутацію та наявність стійких соціальних зв'язків.
Враховуючи викладене, слідчий суддя правомірно відмовив у задоволенні клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, висновки суду відповідають зазначеним положенням КПК України та фактичним обставинам справи.
Посилання прокурора на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 7 років, колегія суддів не бере до уваги, оскільки сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Посилання прокурора на відсутність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу через наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення, слід визнати непереконливими, оскільки стороною обвинувачення не доведено того, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Твердження прокурора про те, що ОСОБА_7 не працює, не має родини, дітей, не є визначеною законом самостійною підставою для застосування стосовно нього найсуворішого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Погоджується колегія суддів і з позицією суду першої інстанції стосовно недоведеності ініціатором клопотання наявності у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених п.п. 3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на ненадання апелянтом, всупереч вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, відомостей про їх наявність.
З огляду на викладене, слідчим суддею при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно досліджено всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а тому зазначені в апеляційній скарзі підстави, в яких прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, в тому числі і посилання прокурора на характер кримінального правопорушення, його тяжкість, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного судового рішення.
За таких обставин, ухвала слідчого судді відповідно до вимог ст. 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Голосіївського УП ГУ НП у місті Києві ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
____________________ _______________________ ______________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4