Ухвала від 20.03.2019 по справі 755/12220/18

Справа № 755/12220/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/1013/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року м.Київ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю прокурора: ОСОБА_5 ,

при секретарі: ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 , на вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 05 грудня 2018 року, яким

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця м. Києва, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.27, ч.2 ст. 393 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Вирішено питання речових доказів.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку, наказом Головного управління національної поліції у м. Києві №583 о/с від 15.06.2018 громадянин України ОСОБА_7 був призначений на посаду поліцейського логістики відділу № 1 (з обслуговування житлового масиву «Воскресенка») Дніпровського управління поліції. На займаній посаді до службових обов'язків ОСОБА_7 входить здійснення конвоювання затриманих і взятих під варту осіб.

У невстановлений досудовим слідством час, місці та обставинах у ОСОБА_7 виник злочинний умисел, спрямований на пособництво (усунення перешкод, які сприяли вчиненню злочину іншим співучасником) втечі з-під варти підозрюваного ОСОБА_10 , який перебував під вартою, згідно ухвали слідчого судді.

З метою реалізації свого злочинного умислу, 23.06.2018 р. приблизно, об 11-00 год. ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , підозрюваним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України, до якого Дніпровським районним судом міста Києва застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, виконуючи свої службові обов'язки по конвоюванню затриманих і взятих під варту осіб, будучи обізнаним у відсутності необхідності в конвоюванні ОСОБА_10 , який перебував в попередньому ув'язненні, отримав в ДУ «Київський слідчий ізолятор», за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13, ОСОБА_10 після чого здійснив його конвоювання на службовому автомобілі «ГАЗ-3302». д.н.з. НОМЕР_1 до приміщення Дніпровського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Івана Сергієнка, буд. № 3.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, приблизно о 14-00 год., перебуваючи в конвойному приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ. вул. Івана Сергієнка, буд. № 3. ОСОБА_7 як особа до повноважень якої віднесено конвоювання осіб перебуваючих під арештом, розуміючи протиправність своїх дій, вивів з конвойного приміщення Дніпровського районного суду міста Києва ОСОБА_10 , до якого обраний запобіжний захід - тримання під вартою, та зняв з нього кайданки, своїми умисними діями усунувши перешкоду, яка у подальшому сприяла втечі ОСОБА_10 .

У подальшому, приблизно о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 , завчасно викликавши таксі, попрямували до ресторану «Шервуд» за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, буд. 1а, де вживали алкогольні напої та їжу.

Після відвідування ресторану «Шервуд», ОСОБА_7 разом із ОСОБА_10 , пересуваючись по місту Києву на автомобілі таксі, прибули на проспект Броварський в м. Києві, де домовились із двома повіями про оплатне надання сексуальних послуг, після чого разом із повіями приїхали до приміщення сауни СК «Редакс» за адресою: м. Київ, провулок Будівельників, 2/8.

Знаходячись у приміщенні за вказаною адресою, приблизно о 17 год. 45 хв. 23.06.2018 року ОСОБА_10 без перешкод залишив приміщення сауни, попрямувавши у невідомому напрямку.

Не погоджуючись з вироком, обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник-адвокат ОСОБА_9 в апеляційних скаргах просять вирок скасувати повністю у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його суворості, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України - 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.1 ч.1, п.2 ч.2 ст.76 КК України, запобіжний захід застосований вироком щодо ОСОБА_7 у виді тримання під вартою скасувати, звільнити його з під варти в залі суду.

В обґрунтуванні вказують, що при призначенні ОСОБА_7 покарання судом з належною повнотою не було враховано, що ОСОБА_7 повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, за час проведення досудового слідства обвинувачений багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, навчений та покараний наріканнями близьких людей обвинувачений у скоєному проявив щиросердне розкаяння, він раніше не судимий, як за місцем проживання так і за місцем служби характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки: проживає разом з малолітньою дитиною та дружиною, які перебувають на його повному утриманні, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, крім того, підозрюваного ОСОБА_10 , який втік з-під варти було затримано приблизно через 10 годин після втечі з-під варти та жодних негативних наслідків не настало за цей час, також держава не зазнала жодних витрат.

Також звертають увагу, що позиція прокурора була в суді такою, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді 5 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування основного покарання з іспитовим строком 3 роки, але судом першої інстанції дана думка не була врахована, що в свою чергу ставить під сумнів неупередженість суду до обвинуваченого.

В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_7 звертає увагу, під час судових дебатів в суді першої інстанції прокурором ОСОБА_11 було зазначено, що ОСОБА_7 повідомив органи прокуратури про втечу ОСОБА_10 та надав інші обставини, за допомогою яких ОСОБА_10 було затримано, крім того, він повідомив всіх людей та свідків, які були допитані, тобто стороною обвинувачення було прямо вказано на наявність пом'якшуючої обставини у вигляді активного сприяння в розкритті злочину, тобто він окрім того, що щиро розкаявся, про що зазначено у вироку, також вживав можливих від нього дій для розкриття злочину, що є активним сприянням в його розкритті.

Зазначає, що він самостійно і без зовнішнього примусу вжив заходи активного сприяння слідчим органам, чим підтвердив, що критично переоцінив фактично вчинене ним діяння і своїми фактичними діями надав змогу слідчим органам усунути злочинні наслідки, що в свою чергу свідчать про відсутність наміру вчиняти кримінальні правопорушення в майбутньому.

Заслухавши доповідь судді,прокурора, що просив рішення суду залишити без змін, пояснення обвинуваченого та його захисників, що підтримали апеляційні скарги з доповненнями, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки, в апеляційних скаргах не оспорюються фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій обвинуваченого, тому колегією суддів вони не перевіряються.

Відповідно до ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. При цьому, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 5 ст.27, ч.2 ст.393 КК України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі в межах санкцій інкримінованих злочинів.

Однак, колегія суддів, відповідно до вимог ст. 69 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, який повністю визнав свою вину, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, за час проведення досудового слідства обвинувачений багаторазово пожалкував про скоєне ним кримінальне правопорушення, у скоєному проявив щиросердне розкаяння, раніше не судимий, як за місцем проживання так і за місцем служби характеризується позитивно, має стійкі соціальні зв'язки.

Ці обставини колегія суддів вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням даних про особу винного, який має на утриманні малолітню дитину та дружину, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, крім того, підозрюваного ОСОБА_10 , який втік з-під варти було затримано приблизно через 10 годин після втечі з-під варти, - дійшла висновку про пом'якшення йому покарання, оскільки, у відповідності до ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_7 необхідно призначити покарання за вчинення ним кримінального правопорушення нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин.

Саме таке покарання на думку колегії суддів буде запорукою виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 та запобіганню вчинення ним нових злочинів.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника - адвоката ОСОБА_9 - задовольнити частково.

Вирок Дніпровського районного суду м.Києва від 05 грудня 2018 року змінити, пом'якшивши ОСОБА_7 покарання.

Вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 5 ст.27, ч.2 ст. 393 КК України, з застосуванням ст.69 КК України, на 3 (три) роки позбавлення волі.

В іншій частині вирок залишити без змін.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим у той же строк, з дня отримання копії ухвали.

Судді:

Попередній документ
80752005
Наступний документ
80752007
Інформація про рішення:
№ рішення: 80752006
№ справи: 755/12220/18
Дата рішення: 20.03.2019
Дата публікації: 16.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти правосуддя
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (13.08.2019)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 12.08.2019