Дата документу 26.03.2019
Справа № 320/6423/18
2-п/320/17/19
"26" березня 2019 року м. Мелітополь
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого: судді Ковальовій Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 14 січня 2019 року по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи: Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про скасування арештів,
Заочним рішенням Мелітопольського міськрайонного суду від 14 січня 2019 року позов ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи: Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про скасування арештів - задоволено повністю. Скасовано арешт на квартиру № 31 у житловому будинку № 40 по бульвару 30-річчя Перемоги в м. Мелітополі Запорізької області, реєстраційний номер 1596706523107, належну ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2», накладений: - 21.03.2016 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 38894373, виданий 21.03.2016, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27054181 від 24.03.2016 про накладення арешту на 1/3 частину квартири, яка належала ОСОБА_3. - 21.03.2016 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 39462818, виданий 21.03.2016, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27054409 від 24.03.2016 про накладення арешту на 1/3 частину квартири, яка належала ОСОБА_4. - 21.03.2016 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП № 39462923, виданий 21.03.2016, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27054490 від 23.03.2016 про накладення арешту на 1/3 частину квартири, яка належала ОСОБА_1. - 10.11.2009 постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Мелітопольського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: АМ 192338, виданий 10.11.2009, запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 27048996 від 16.11.2009 про накладення арешту на 1/3 частину квартири № 31 по б. 30 років Перемоги 40, яка належала ОСОБА_3. Стягнуто зі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2» судовий збір в сумі по 587 /п'ятсот вісімдесят сім/ гривень 33 копійки з кожного.
15.02.2019 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення суду. Так, в обґрунтування поданої заяви зазначає, що при проголошенyі заочного рішення по справі № вона не була присутня та воно їй не вручалося, з повним текстом вищезазначеного рішення вона ознайомилась 08.02.2019 року через Єдиний державний реєстр судових рішень, а заочне рішення оприлюднене в Єдиному державному реєстрі судових рішень 31.01.2019/. Отже, враховуючи ту обставину, що заява про перегляд заочного рішення надіслана поштою 14.01.2019, вважає, що строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення нею не пропущений. З урахуванням терміну знаходження рекомендованого листа (п'ять днів) з судовою повісткою на пошті, а також неможливістю покладення на неї відповідальності за роботу пошти або можливу її відсутність за місцем проживання під час доставки відправлення, вважає повідомлення її про день та час розгляду даної справи здійсненим неналежно, у зв'язку з чим вона не знала та не могла знати про розгляд даної судової справи. Жодного разу вона не отримувала судових повісток про виклик у судові засідання, а відтак не була обізнана про дату та час судових засідань, крім того вона не відмовлялась від отримання кореспонденції, інші засоби повідомлення її про дату, час та місце судового засідання судом не вживались. Отже, зловживань процесуальними правами вона не здійснювала, так як відповідно до вимог ст. 130 ЦПК України, вона не може вважатись особою, якій вручено судову повістку. Справу було прийнято до провадження, з порушенням вимог п. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, а саме не додержано правил щодо предметної юрисдикції. Враховуючи ту обставину, що позивач з цим позовом, а саме ПАТ «ПУМБ» має статус стягувача у зведеному виконавчому провадженні щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та неї, та в інтересах якого було накладено арешт на квартиру в рамках виконавчого провадження, то питання зняття арешту з цього майна має вирішуватись в порядку оскарження дій/бездіяльності державного виконавця. Окрім того, відповідно до Постанови ОСОБА_7 Верховного Суду ВС/ВП № 660/612/16-ц від 14.03.2018 слідує наступне. Оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу ДВС або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій. ОСОБА_7 Верховного Суду вирішила, то в такому випадку потрібно застосовувати частину першу статті 287 КАС України і вказані справи слід розглядати за правилами адміністративного судочинства. Отже, враховуючи ту обставину, що позивач мас статус стягувача у зведеному виконавчому провадженні, щодо стягнення зі ОСОБА_8, ОСОБА_4 та неї, сум боргу, то позивач повинен звертатись зі скаргою на бездіяльність державного виконавця, яка в свою чергу, з урахуванням обставини того, що наявне зведене виконавче провадження, повинна подаватись до адміністративного суду, тобто спірні правовідносини не відносяться до предметної юрисдикції загального місцевого суду. Вважає, що висновок суду про те, що позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, бульвар 30-річчя Перемоги АДРЕСА_1, передчасним, адже позивачем по доведено належними та допустимими доказами своє право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості. За таких обставин, вважати що права позивача порушені не має жодних підстав, адже позивачем взагалі не доведено своє право власності, і, як наслідок цього, не має підстав для задоволення позову. Тому просить скасувати заочне рішення суду від 14.01.2019 та призначити справу до судового розгляду в загальному позовному провадженні.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Заявник ОСОБА_1 в судові засідання, призначені 04.03.2019 об 11.45 год., 26.03.2019 о 10.00 год., не з'явилася, хоча про день, час та місце розгляду заяви повідомлялася належним чином. Судові повістки надсилались їй за її зареєстрованим місцем проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, б-р 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_2, однак до суду повернулися конверти із відмітками: «за закінченням терміну зберігання», «немає вдома», що відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене належним чином. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про перенесення розгляду заяви не надавала.
Від представника ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2» надійшло клопотання про проведення судового засідання у справі за заявою про перегляд заочного рішення суду, за його відсутності, просять залишити заяву про перегляд заочного рішення суду без задоволення.
Від представника Мелітопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява про розгляд заяви про перегляд заочного рішення суду, за його відсутності.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місце знаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Також, суд вважає необхідним зазначити, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч.1 ст.44 ЦПК України).
Положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з»являються до суду. Це підтверджується правовою позицією Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ висловленій в ухвалі №6-24063 ск 15.
Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов»язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов»язки.
Отже, суд зауважує, що заявниця, подавши заяву по перегляд заочного рішення, продовжує не отримувати судові повістки та не цікавитись провадженням у її справі, що вказує на зловживання процесуальними правами.
На підставі викладеного, враховуючи, що сторони були повідомлені належним чином про день, час та місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності сторін, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 287 ЦПК України.
У відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши доводи заяви, матеріали цивільної справи, приходить до висновку про неможливість задоволення вказаної заяви з наступних підстав.
У відповідності до ч.3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою; 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Як випливає з вимог ст. 288 ЦПК України, підставою для скасування заочного рішення є сукупність двох обставин: відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Судом встановлено наступне.
Відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом на адресу: Запорізька область, м. Мелітополь, б-р 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_2, направлялися копія позовної заяви з додатками, ухвала про відкриття провадження та судові повістки про виклик у судові засідання, призначені 25.09.2018, 23.10.2018, 13.12.2018 та 14.01.2019. Однак увесь час до суду поверталися конверти із відміткою: «за закінченням терміну зберігання», «немає вдома».
Як вбачається з довідки відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області від 20.08.2018 відповідач ОСОБА_1 зареєстрована саме за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, б-р 30-річчя ПеремогиАДРЕСА_2, куди і були направлені повістки. Вказана адреса зазначена і самою ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення суду.
Однак жодного разу в вищезазначені судові засідання, як і в судові засідання, призначені для розгляду заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 не з'являлася, клопотань про відкладення розгляду справи не надавала, про причини неявки суд не повідомляла.
Отже, відповідач ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про дату судового засідання, оскільки у матеріалах справи містяться поштові повідомлення, які направлялись судом за зареєстрованим місцем її проживання.
Щодо другої складової - наявності фактичних даних (доказів), які не враховані судом, суд вважає, що твердження заявника в заяві про перегляд заочного рішення суду містять лише недоліки позовної заяви та заперечення проти позову, які відповідач за бажанням могла направити суду протягом розгляду справи. Заперечення не є доказами, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, за змістом ст. 288 ЦПК України, а також доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України.
Доводи заявниці про те, що судом не додержано правил щодо предметної юрисдикції суд знаходить неспроможними з огляду на наступне.
Так, заявниця вказує, що оскільки позивач ПАТ «ПУМБ» має статус стягувача у зведеному виконавчому провадженні щодо стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_4 та неї, та в інтересах якого було накладено арешт на квартиру в рамках виконавчого провадження, то питання зняття арешту з цього майна має вирішуватись в порядку оскарження дій/бездіяльності державного виконавця за правилами адміністративного судочинства. Вважає, що висновок суду про те, що позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, бульвар 30-річчя Перемоги АДРЕСА_1, є передчасним, адже позивачем по доведено належними та допустимими доказами своє право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості.
Але, як зазначено в рішенні суду, позивач є власником нерухомого майна, розташованого за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, бульвар 30-річчя Перемоги АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними доказами, дослідженими судом; підстави вважати вказаний позов по суті оскарженням дій/бездіяльності державного виконавця -відсутні.
Отже, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при винесенні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті.
Таким чином, заявником до судового засідання при розгляді заяви про перегляд заочного рішення суду не надано як доказів, які б мали істотне значення для його перегляду та правильного вирішення справи, так і поважності причин неявки в судове засідання, тому для задоволення заяви про скасування заочного рішення суд не вбачає достатніх підстав, передбачених законодавством, які б підтверджувалися належними, достатніми та допустимими доказами у справі, тому суд вважає необхідним заяву про скасування заочного рішення суду залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 247, 287, 288 ЦПК України, ст.ст. 256, 257, 264 ЦК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 14 січня 2019 року по цивільній справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ОСОБА_2» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1, треті особи: Мелітопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_5 Аваль», про скасування арештів - залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заочне рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області у справі № 320/6423/18 від 14 січня 2019 року можливо оскаржити до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів в загальному порядку.
Суддя: Ю.В. Ковальова