Справа № 2-763/10
провадження 6/216/3/19
іменем України
19 лютого 2019 року м. Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Кузнецова Р.О.,
за участю секретаря судового засідання Ярмошенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню, -
05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню в зв'язку з відсутністю обов'язку боржника перед стягувачем. Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2010 у справі №2-763/2010 частково задоволено позов ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», визнано недійсними укладені між ними Генеральний договір №991/074/07 від 31.07.2007 про здійснення кредитування та додаткові угоди до цього Генерального договору. 21.12.2010 Апеляційним судом Дніпропетровської області вищевказане рішення скасовано, відмовлено в позові ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та задоволено зустрічний позов Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2011, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 залишено без змін.
Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області від 13.02.2012 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 8423200,51 грн. суми за кредитним договором та судові витрати: 240 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, 1700 грн. судовий збір в суді першої інстанції та 850 грн. в суді апеляційної інстанції. Постановою державного виконавця від 30.07.2012 було накладено арешт на належне боржнику майно. 11.12.2012 Дніпропетровською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з прилюдних торгів було реалізовано квартиру ОСОБА_1 розташовану за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_3 на суму 277750 грн. 21.01.2013 Дніпропетровською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» з прилюдних торгів було реалізовано належний ОСОБА_2 будинок за адресою: АРК, м. Ялта, смт. Восход, вул. Аврори, буд. 16-а, та земельну ділянку за тією ж адресою, Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна Компанія «Стандартінвест» на суму 1595000 грн. Відповідно до правовстановлюючих документів на вищевказані об'єкти нерухомого майна, що були реалізовані з прилюдних торгів у межах виконавчого провадження №31200659, право власності на них у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виникло за час їхнього шлюбу. Оскільки попередньої домовленості між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо розміру часток у спільній сумісній власності не було, обсяг стягненого з боржників майна, тобто майна, на яке мала б право ОСОБА_1 за відсутності її обов'язку перед стягувачем за договором поруки від 31.07.2007 №991/103-П991/074/07, а саме: 1/2 (277750 +1595000 = 936375 грн.).
Рішенням Печерського районного суду м. Києві від 23.12.2015 у справі №757/5124/15-ц, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30.06.2016, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано припиненим з 23.08.2009 договір поруки від 31.07.2007 №991/103-П991/074/07, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_1 Тобто, солідарне стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» суми у розмірі 8423200,51 грн. було безпідставно через відсутність обов'язку поруки зі сторони ОСОБА_1 Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню частково (в частині стягнення з ОСОБА_1В.) виконавчий лист №2-763/10 виданого 25.01.2011 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 8423200,51 грн. суми за кредитним договором та судові витрати; стягнути з Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 безпідставно одержану за виконавчим листом №2-763/10 від 25.01.2011, 1/2 частину суми вартості реалізованого на прилюдних торгах майна ОСОБА_1 та ОСОБА_1 І.П., належного ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності, в межах виконавчого провадження №31200659, у розмірі 936375 грн.
В судове засідання стягувач, боржники, представник боржника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 не з'явилися, про час, день та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив, що в провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області знаходилась справа за позовом ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання окремих положень кредитного договору недійними, визначення суми кредиту у національній валюті, визначення суми заборгованості, та за зустрічним позовом Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.07.2010 скасовано, в задоволенні позову ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» - відмовлено, зустрічний позов задоволено, стягнено солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» 8423200 грн. суми за кредитним договором та судові витрати: 240 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанції, 1700 грн. судовий збір в суді першої інстанції та 850 грн. в суді апеляційної інстанції (а.с.39-44, т. 3). Ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.04.2011, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 21.12.2010 залишено без змін (а.с.84, т. 3).
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
У пункті 4 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, як самостійну підставу для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на зазначеній підставі.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 23.12.2015, яким визнано припиненим з 23.08.2009 договір поруки від 31.07.2007 №991/103-П991/074/07, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», ОСОБА_2, ОСОБА_1 - скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017, та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Таким чином, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» обставин для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не вбачається.
Крім того, відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України, статті 2 ЦПК України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Статтею 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, - і за її межами.
Зазначена правова позиція знайшла відображення в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у провадженні № 61-1592св17 .
Узагальнюючи вищевикладене, суд не вбачає правих підстав для визнання виконавчого листа у справі №2-763/10 таким, що не підлягає виконанню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 260, 432 ЦПК України, суд -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що частково не підлягає виконанню - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Р.О.Кузнецов