27 березня 2019 року
Київ
справа №826/12055/15
адміністративне провадження №К/9901/8104/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Смоковича М. І.,
суддів: Бевзенка В. М., Данилевич Н. А.,
перевіривши касаційну скаргу громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі за позовом громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У червні 2015 року громадянин Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до суду з позовом до Державної міграційної служби України (надалі також ДМС України, відповідач), третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що ДМС України необґрунтовано та протиправно відмовила йому у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (рішення від 20 січня 2015 року № 20-15), оскільки він подав усі необхідні документи, що дають підстави для надання такого статусу, зважаючи на реальні побоювання стати жертвою переслідування у країні свого походження за ознакою політичної приналежності.
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 9 жовтня 2015 року в позові відмовив. Рішення суду набрало законної сили.
Відмовляючи в позові, суд дійшов до висновку про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на їх підтвердження, щодо правомірності відмови у визнанні позивача біженцем або особою, що потребує додаткового захисту, натомість позивач не надав суду обґрунтовані пояснення та допустимі докази на підтвердження позовних вимог.
У червні 2016 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 11 січня 2019 року, яку залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року, відмовив у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року та залишив цю постанову в силі.
Вважаючи такі судові рішення ухваленими з порушенням норм процесуального права, позивач подав касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст ухвалених у цій справі судових рішень, доводи касаційної скарги та додані до неї документи, суд установив таке.
Залишаючи без задоволення зазначену заяву громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, виходив із відсутності у випадку, що розглядається, підстав для перегляду постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 9 жовтня 2015 року за нововиявленими обставинами.
Так, суди встановили, що в якості обґрунтування наявності нововиявлених обставин позивач послався на те, що має докази на підтвердження наявності обґрунтованих побоювань унаслідок переслідувань на території Демократичної Республіки Конго за політичними ознаками, оскільки 20 червня 2016 року його оголошено у розшук. Про існування цих документів (оголошення у розшук від 20 червня 2016 року) позивачу було невідомо до часу їх отримання, проте, вони могли вплинути на судове рішення та із впевненістю довести правомірність звернення позивача для вирішення питання щодо надання статусу біженця внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань.
За приписами статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Своєю чергою, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, є, зокрема:
істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Разом із цим, згідно з частиною четвертою цієї статті не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Аналіз наведених положень указує на те, що під обставинами, які зазначаються в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, слід розуміти конкретні юридичні факти, які могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду й особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.
Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на момент вирішення справи, по-друге, те, що ці обставини не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одному учаснику судового процесу. Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.
Відповідно до частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції (речення перше частини другої статті 369 КАС України).
Зважаючи на встановлені судами першої й апеляційної інстанцій обставини справи під час розгляду заяви громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, виникли після ухвалення судового рішення, щодо якого ставиться питання про перегляд за нововиявленими обставинами, Верховний Суд констатує, що, відмовляючи в задоволенні вказаної заяви, суд першої інстанції, позицію якого підтримав апеляційний суд, вірно застосував положення статті 361, частини четвертої статті 368 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
За змістом пункту 2 частини другої статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтею 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2019 року у справі № 826/12055/15 за позовом громадянина Демократичної Республіки Конго ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в м. Києві, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач М. І. Смокович
Судді В. М. Бевзенко
Н. А. Данилевич