27 березня 2019 р.м.ОдесаСправа № 420/6498/18
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Бойка А.В., Осіпова Ю.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку писмьвового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, ухвалене в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у м.Одесі по справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про скасування постанов
В грудні 2018 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив скасувати постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 ВП №57809020 від 29.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП №57809020 від 29.11.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі №815/1851/18 виконано у повному обсязі, а тому постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 ВП №57809020 від 29.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП №57809020 від 29.11.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. належать до скасування.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. Доводами апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_2 14.11.2018 проведено перерахунок пенсії з 03.03.2017 з урахуванням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, винагороди за безперервну службу, винагороди за участь в АТО, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений в довідці ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017 № 6/66/439 про виплачене грошове забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2018 становить 11959,38 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 25.10.2018р. по 30.11.2018р. в сумі 3910,85 грн зарахована на його картковий рахунок по додатковій відомості 05.12.2018р. Доплата пенсії за період з 03.03.2017р. по 24.10.2018р. в сумі 73302,46 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
Апелянт зазначає, що рішення суду виконано ще до відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено виконавчий орган, а отже виконано всі вимоги виконавчого листа.
Відзив на апеляційну скаргу відповідач до суду апеляційної інстанції не надав.
27.03.2019 року до канцелярії суду надійшли клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у справі №815/1851/18, залишеного без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2018 року, адміністративний позов ОСОБА_2 було задоволено в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не перерахунку та не виплати пенсії з грошового забезпечення, яку ОСОБА_2 отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, винагороди за безперервну службу, винагороди за участь в АТО, з яких утримувався єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений у довідці ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017 року № 6/66/439 про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 03 березня 2017 року перерахувати пенсію ОСОБА_2 з грошового забезпечення, яку ОСОБА_2 отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, винагороди за безперервну службу, винагороди за участь в АТО, з яких утримувався єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений у довідці ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017 року № 6/66/439 про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 03 березня 2017 року.
14.11.2018 року, на підставі довідки ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017р. №6/66/439, головним управлінням проведено перерахунок пенсії на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року.
Внаслідок проведеного згідно з рішенням суду перерахунку розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2018 становить 11959,38 грн. Також, за період з 03.03.2017 по 30.11.2018 виникла доплата у розмірі 77213,31 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 25.10.2018 по 30.11.2018 в сумі 3910,85 грн виплачена ОСОБА_4
Також судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області з 21.11.2018 перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 815/1851/18, виданого Одеським окружним адміністративним судом від 06.11.2018р. про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з 03 березня 2017 року перерахувати пенсію ОСОБА_2 з грошового забезпечення, яку ОСОБА_2 отримував під час проходження військової служби з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, грошової допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно Дисциплінарного статуту Збройних СИЛ України, винагороди за участь в АТО, з яких утримувався єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений у довідці ОСОБА_3 м. Одеси від 18.12.2017 № 6/66/439 про виплачене грошове забезпечення ОСОБА_2 та здійснити виплату перерахованої пенсії, починаючи з 03 березня 2017 року.
29.11.2018 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та постанову про стягнення виконавчого збору з ГУПФУ в Одеській області.
Вищезазначені постанови листом від 29.11.2018 року №091-7497 були направлені відповідачем на адресу головного управління ПФУ в Одеській області та отримані останнім 03.12.2018 року
У відповідь на даний лист головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області направило відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області лист №20809/03, у якому зазначило, що ОСОБА_2 14.11.2018 проведено перерахунок пенсії з 03.03.2017 з урахуванням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, винагороди за безперервну службу, винагороди за участь в АТО, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений в довідці ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017 № 6/66/439 про виплачене грошове забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2018 становить 11959,38 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 25.10.2018 по 30.11.2018 в сумі 3910,85 грн зарахована на його картковий рахунок по додатковій відомості 05.12.2018. Доплата пенсії за період з 03.03.2017 по 24.10.2018 в сумі 73302,46 грн буде виплачена згідно з Порядком погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649, та Порядком ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 26.09.2018 № 20-1.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів виконання рішення. Також суж дійшов висновку, що здійснення перерахунку пенсії є лише передумовою її виплати та не свідчить про виконання рішення суду у повному обсязі.
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначено перелік документів, що підлягають примусовому виконанню, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Отже, правовою підставою для відкриття виконавчого провадження, зокрема є виконавчий документ, виданий на підставі та на виконання рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.27 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
Частиною 1 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 14.11.2018 року було виконано рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21.06.2018 року у справі №815/1851/18 в частинні проведення перерахунку пенсії з 03.03.2017 р. з зарахуванням до грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, винагороди за безперервну службу, винагороди за участь в АТО, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, розмір яких зазначений в довідці ОСОБА_3 академії м. Одеси від 18.12.2017 №6/66/439 про виплачене грошове забезпечення. Розмір пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2018 становить 11959,38 грн. Доплата пенсії з дня набрання рішенням суду законної сили, тобто з 25.10.2018 по 30.11.2018р. в сумі 3910,85 грн зарахована на його картковий рахунок по додатковій відомості 05.12.2018. Доплата пенсії за період з 03.03.2017 р. по 24.10.2018 р. в сумі 73302,46 грн буде виплачена після виділення коштів на фінансування з державного бюджету (а.с.29-32).
Однак, 29.11.2018 року відповідач приймає постанову про відкриття виконавого провадження та про стягнення виконавчого збору.
Отже, апелянт не виконав в повному обсязі рішення суду у зв'язку з відсутністю відповідного фінансування з Державного бюджету України, зокрема виплати за період з 03.03.2017 року по 24.10.2018 року, будуть проводитись за наявності бюджетного фінансування.
Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 28-2 від 22 грудня 2014 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 р. за № 40/26485, Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі забезпечують своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснюють призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апелянта, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Такі висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в постанові від 24.03.2015 року (ЄДРСР №43974736), правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.06.2018 року у справі №757/29541/14-а.
Крім цього, пунктом 9 ст.27 Закону встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачений у ст.63 Закону України №1404-VIII
Так, згідно ч. 1 ст.63 Закону України №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч. 6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем 14.11.2018 року в добровільному порядку виконано рішення суду в частині нарахування пенсійних виплат до відкриття провадження 29.11.2018 року, а тому доводи апелянта, щодо скасування оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору підлягають задоволенню.
З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що стягнення виконавчого збору з позивача є протиправним, а тому вимоги про скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 ВП №57809020 від 29.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору та ВП №57809020 від 29.11.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн. підлягають задоволенню.
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи наведені положення діючого законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні постанови припустився порушень норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст.287, 308,311,315,317,321,322,325,272 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 січня 2019 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 ВП №57809020 від 29.11.2018 року про відкриття виконавчого провадження в частині стягнення виконавчого збору.
Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_1 ВП №57809020 від 29.11.2018 року про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892 грн
Відповідно до ст. 329 КАС України постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча суддя: О.А. Шевчук
Суддя: А.В. Бойко
Суддя: Ю.В. Осіпов