27 березня 2019 року
Київ
справа №9901/154/19
адміністративне провадження №П/9901/154/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мороз Л.Л.,
суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М., Гриціва М.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка Анатолія Миколайовича про визнання протиправним та незаконним рішення, -
26 березня 2019 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла адміністративна позовна заява судді Покровського районного суду Дніпропетровської області, яка тимчасово переведена шляхом відрядження до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська - ОСОБА_3, у якій просить визнати незаконною та скасувати окрему думку члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка Анатолія Миколайовича від 21.02.2019, яка викладена щодо рішення Вищої ради правосуддя від 21.02.2019 №527/0/15-19, в частині встановлення в ній окремих фактів.
При вирішенні питання про можливість відкриття провадження у справі за цим позовом, колегія суддів виходить з такого.
Частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачені питання, які з'ясовує суддя після одержання позовної заяви, серед яких, зокрема, чи подано її з дотриманням правил підсудності.
За змістом частини першої статті 5 КАС кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.
Відповідно до частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.
Отже, законодавцем встановлено вичерпний перелік суб'єктів владних повноважень, які можуть бути відповідачами у справах, що підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції, а саме: Центральна виборча комісія, Верховна Рада України, Президент України, Вища ради правосуддя, Вища кваліфікаційна комісія суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів.
Особливості провадження у справах зазначеної вище категорії передбачено статтею 266 КАС України, у частині першій якої зазначено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат.
За загальним правилом, судами, які вирішують адміністративні справи у першій інстанції є місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди). І лише у встановлених процесуальним законом випадках певні категорії спорів підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.
З урахуванням наведеного, Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності ВРП - колегіального органу, а не її посадової особи (члена).
Отже, позовні вимоги до члена Вищої ради правосуддя не підсудні Верховному Суду як суду першої інстанції.
Разом з цим, частиною 2 статті 20 КАС України передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 29 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до частини 5 статті 171 КАС України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу.
Враховуючи те, що подана ОСОБА_3 позовна заява не підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції, а також беручи до уваги правила виключної підсудності, визначені у статті 27 КАС України, Суд приходить до висновку про необхідність передачі зазначеної позовної заяви до Окружного адміністративного суду міста Києва за підсудністю для вирішення цим судом питання про можливість відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 22, 27, 29, 171, 243, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
Позовну заяву ОСОБА_3 до члена Вищої ради правосуддя Мірошниченка Анатолія Миколайовича про визнання протиправним та незаконним рішення - передати за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Надіслати копію ухвали про передачу позовної заяви ОСОБА_3.
Ухвала може бути оскаржена до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття та набирає законної сили після її перегляду в апеляційному порядку або закінчення строку на апеляційне оскарження.
Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
Л.Л. Мороз
С.С. Пасічник
М.М. Гімон
М.І. Грицiв
А.Ю. Бучик ,
Судді Верховного Суду