125/1089/18
1-кп/125/92/2018
06 березня 2019 року м. Бар Вінницької області
Барський районний суд Вінницької області у складі:
судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Бар Вінницької області, проживаючої по АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з повною вищою освітою, не працюючої, розлученої, в силу ст. 89 КК України не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
26 серпня 2016 року біля 19 год. 30 хв., під час проведення працівниками поліції особистого огляду речей обвинуваченої ОСОБА_4 , яка перебувала біля домоволодіння АДРЕСА_2 , було виявлено та вилучено наркотичний засіб - макову соломку у висушеному стані у кількості 372 рослини, які остання умисно, незаконно, усвідомлюючи, що діє протиправно та порушує встановлений обіг наркотичних засобів, зберігала без мети збуту. Відповідно до висновку експерта Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 1876 від 30 листопада 2016 року надана на експертне дослідження речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - маковою соломкою, масою (у перерахунку на висушену речовину) 156, 50 г.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України - незаконне зберігання наркотичних засобів, без мети збуту.
18 травня 2018 року під час досудового розслідування прокурором Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12016020080000370, та підозрюваною у даному провадженні ОСОБА_4 на підставі статей 468, 469, 472 КПК України, в присутності захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачена ОСОБА_4 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні зазначеного діяння, щиро розкаялась і зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторони погоджуються на призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за вчинення нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1020 гривень.
Обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме, обмеження її права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова від права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотання про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на її користь, крім того, їй роз'яснено наслідки невиконання угоди.
В підготовчому судовому засіданні прокурор вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримано вимоги і правила КПК України та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченій ОСОБА_4 узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за обставин, вказаних в обвинувальному акті та в угоді про визнання винуватості, визнала повністю та щиро розкаялася. Суду пояснила, що угоду про визнання винуватості укладала добровільно, її права, наслідки затвердження та невиконання угоди їй зрозумілі. Просила угоду про визнання винуватості затвердити.
Захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 зазначив, що при укладенні даної угоди були дотриманні вимоги КПК України та КК України. Обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала та щиро розкаялася у вчиненому. Угоду про визнання винуватості обвинувачена уклала добровільно у його присутності, її права, наслідки затвердження та невиконання угоди обвинуваченій роз'яснені та зрозумілі. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити обвинуваченій узгоджену в ній міру покарання.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміючи, що кримінальне провадження щодо неї може бути розглянуто у судовому засіданні, де вона буде мати весь обсяг прав, у тому числі, допитувати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подавати клопотання про виклик свідків і подавати докази, що свідчать на її користь, просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості судом встановлено, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним правопорушенням середньої тяжкості.
При цьому, суд переконався, що обвинувачена ОСОБА_4 винуватість визнала добровільно із розумінням того, що відмовляється від своїх прав, включаючи право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо інкримінованого їй кримінального правопорушення, угода була укладена добровільно, без будь-якого примусу.
Крім того, обвинуваченій ОСОБА_4 роз'яснено наслідки угоди, характер обвинувачення та міру покарання, передбачену ч. 1 ст. 309 КК України, погоджену сторонами угоди у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Розглянувши угоду, вислухавши доводи сторін, суд вважає, що угода підлягає затвердженню, оскільки відповідає вимогам ст. 472 КПК України, дії обвинуваченої ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309 КК України кваліфіковано вірно, умови угоди не суперечать вимогам КПК України, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, угода укладена добровільно, обвинувачена ОСОБА_4 може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості останньої наявні, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особі обвинуваченої та відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним КК України.
Питання про речові докази вирішити згідно ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України суд стягує на користь держави із обвинуваченої ОСОБА_4 витрати на залучення експерта для проведення дослідження наркотичних та психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів у розмірі 880 гривень 40 копійок, які документально підтверджені (а.к.п. 101).
На підставі викладеного, керуючись статтями 314, 370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Угоду про визання винуватості, укладену 18 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016020080000370 від 26 серпня 2016 року затвердити.
ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одну тисячу двадцять) гривень.
Речовий доказ - макову соломку, поміщену в спеціальний пакет Експертної служби МВС України № 3129773, з написом В/е № 1876 від 30 листопада 2016 року, що знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Барського ВП Жмеринського ВП ГУНП у Вінницькій області - знищити.
Стягнути на користь держави з ОСОБА_4 витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у розмірі 880 гривень 40 копійок.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення вироку судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя