ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2019 року № 826/10995/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовомАграрної біржі
ДоГоловного управління ДФС у м. Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2018 р. № 0039421213, № 0039391213
Аграрна біржа звернулась до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2018 р. № 0039421213, № 0039391213.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.08.2018 року суд визнав подану заяву і додані до неї матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження по справі, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 27.12.2017 р. № 28699/26-15-12-13-20 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими до позивача застосовано штрафні санкції за порушення строку сплати грошових зобов'язань з податку на додану вартість.
Відповідач в письмовому відзиві на позов підтримав висновки акта перевірки та вказав на відповідність оскаржуваних рішень вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва суд дійшов висновку про наступне.
ГУ ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету.
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість.
За результатами перевірки складено акт 27.12.2017 р. № 28699/26-15-12-13-20 та винесено податкові повідомлення-рішення:
від 16.01.2018 р. № 0039421213, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 85 086,53 грн.;
від 16.01.2018 р. № 0039391213, яким до позивача застосовані штрафні санкції на суму 455 264,97 грн.
Не погоджуючись із винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
При цьому, податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Крім того, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Базові звітні (податкові) періоди для подання податкових декларацій з ПДВ визначені пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
За загальним правилом нарахування та сплати податків, визначеним в абзаці пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Між тим, підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що ПДВ - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.
Питання, пов'язані з обчисленням, нарахуванням і сплатою ПДВ, врегульовані розділом V цього Кодексу.
Так, відповідно до статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Дана норма пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України кореспондується з нормою абзацу 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, відповідно до якої, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України), а грошовим зобов'язанням платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 31.1, пункту 31.3 статті 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Отже, як передбачено у пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, підставою для застосування штрафних санкцій є не сплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість з 2015 року по 2017 рік.
Як зазначено позивачем, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2016 р. по справі № 826/13485/15 за позовом Аграрної біржі до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, позовні вимоги задовольнити частково; визнано протиправною та скасувано податкову вимогу Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.05.2015 №53-11 та визнано протиправним та скасувати рішення Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 12.05.2015 №11621/10/28-10-23-26 про опис майна у податкову заставу.
Вказаним судом рішення встановлено, що позивачем у строки, передбачені Податковим кодексом України, сплачено податок на додану вартість за березень 2015 року.
При цьому, судом при вирішенні справи № 826/13485/15 встановлено, що Аграрною біржею у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2015 року задекларовано зобов'язання у розмірі 90 545,00 грн., у відповідності до платіжного доручення від 28.04.2015 №37 сплачено 80 000,00 грн., а згідно облікової картки платника податку на додану вартість обліковувалася переплата у розмірі 59 792,69 грн., що виключає виникнення у позивача податкової заборгованості за вказаний період.
Таким чином, під час розгляду судової справи № 826/13485/15 судом було встановлено факт відсутності у позивача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість.
В подальшому, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2018 р. по справі № 826/18507/16, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2018 р., визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761) щодо відображення в інтегрованій картці платника (Аграрної біржі) суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 266 963,70 грн. та пені у розмірі 1 322,13 грн. з дати нарахування цих сум відповідно до платіжних доручень, поданих Аграрною біржею до АТ «Банк «Фінанси та кредит» та зобов'язано Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 26, код ЄДРПОУ 39561761) внести зміни до інтегрованої картки платника (Аграрної біржі) шляхом відображення сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях поданих Аграрною біржею до АТ «Банк «Фінанси та кредит» та скасувати (виключити) суми податкового боргу у розмірі 266 963,70 грн. та пені у розмірі 1 322,13 грн., нарахованої на вказану суму, з дати нарахування цих сум.
На підставі вказаного рішення, 01.06.2018 р. державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві відкрито виконавче провадження № 56509737.
Відтак, як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, в період до відкриття виконавчого провадження, контролюючим органом, внаслідок не відображення в інтегрованій картці платника податків відповідно до наданих платіжних доручень, продовжується збільшення суми боргу та нарахування штрафних санкцій згідно спірних податкових повідомлень-рішень від 16.01.2018 р. № 0039421213, № 0039391213.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваних рішень, не надано суду будь-яких доказів на підтвердження встановлених порушень, як і не надано доказів виконання судових рішень по справам № 826/13485/15 та № 826/18507/16.
Враховуючи, що судовим рішенням по № 826/18507/16, зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві внести зміни до інтегрованої картки платника (Аграрної біржі) шляхом відображення сплати податкових зобов'язань по податку на додану вартість відповідно до призначень платежів, вказаних у платіжних дорученнях поданих Аграрною біржею до АТ «Банк «Фінанси та кредит» та скасувати (виключити) суми податкового боргу у розмірі 266 963,70 грн. та пені у розмірі 1 322,13 грн., нарахованої на вказану суму, з дати нарахування цих сум, податкові повідомлення-рішення № 0039421213, № 0039391213, які винесені відповідачем 16.01.2018 р., тобто до виконання вказаного судового рішення є протиправними, з огляду на те, що не внесення змін до інтегрованої картки платника податків (Аграрної біржі), стало підставою для нарахування штрафних санкцій згідно неіснуючого податкового боргу.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16.01.2018 р. № 0039421213, № 0039391213 та наявності правових підстав для їх скасування.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного ріщень. Разом з тим, відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятого на їх підставі рішень.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 242- 243, 245-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Аграрної біржі (01001, м.Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314) задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 16.01.2018 р. № 0039421213, № 0039391213.
Присудити на Аграрної біржі (01001, м.Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33947314) судові витрати в сумі 8 105,27 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м.Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 39439980).
Рішення суду відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.П.Васильченко