ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
19 березня 2019 року № 826/14370/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.
при секретарі судового засідання Гарбуз К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
- за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Демеденко О.О.
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.07.2018 року №0036621409.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що висновки акта перевірки, на яких ґрунтується оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача, за твердженням позивача, є безпідставним та таким, що суперечить діючому податковому законодавству, а отже винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити позов.
Представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що відповідач у спірних правовідносинах діяв в межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством.
Заслухавши доводи та заперечення учасників справи, дослідивши надані сторонами матеріали та оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про достатність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, з 31.05.2018 року по 05.06.2018 року уповноваженими особами відповідача згідно наказу від 26.04.2018 року №7619 та на підставі направлень від 08.05.2018 року №2769/26-15-14-09 і від 14.05.2018 року №2807/26-15-14-09 була проведена перевірка господарської одиниці - магазину за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, суб'єкта господарювання (платника податків) - ФОП ОСОБА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1.
За результатами вказаної перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 05.06.2018 року №0946/26/15/14/НОМЕР_1.
Так, у наведеному вище акті уповноваженими особами відповідача стосовно інформації про факти, встановлені в ході перевірки, зокрема зазначено, що в магазині позивача здійснюється торгівля технічно складного товару, який відноситься до групи УКТЗЕД 9503, а саме: триколісними велосипедами, самокатами, ляльковими колясками, ляльками, діючими моделями зменшеного розміру, іншими іграшками, за готівкові кошти.
Перевіркою встановлено повторний факт торгівлі технічно складними товарами за готівку без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій.
При продажу діючої моделі мотоцикла зменшеного розміру за ціною 4415,00 грн. реєстр розрахункових операцій не використовувався, відповідний розрахунковий документ не подавався.
Відповідно наданих до перевірки документів (книги обліку доходів підприємства) за період з 01.03.2018 року по дату перевірки без використання реєстратора розрахункових операцій здійснено продаж товарів на загальну суму 471211,38 грн. (без врахування повернених коштів).
Продаж товарів здійснюється за готівкові кошти та використанням платіжного терміналу.
Всього сума проданих товарів без використання реєстратора розрахункових операцій за період з 01.03.2018 року по дату акту склала: 505647,38 грн.
Таким чином, за висновками даного акту перевірки уповноваженими особами відповідача встановлено порушення пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Відповідно, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і згідно із пунктом 1 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" відповідачем у відношенні позивача винесено податкове повідомлення-рішення від 12.07.2018 року №0036621409, яким до останнього застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 505647,38 грн.
Згідно викладеного у позовній заяві, позивач не погоджується з такими висновками та прийнятим податковим повідомленням-рішенням і вважає їх безпідставними з огляду на те, що ним не здійснюється торгівля технічно складним товаром, а отже відсутній обов'язок при продажу товару використовувати реєстратор розрахункових операцій.
На підтвердження своєї позиції, позивач зазначив, зокрема, що він здійснює діяльність з продажу різних дитячих товарів, серед яких, в тому числі: дитячі коляски, дитячий одяг, дитячі бризкальця, дитячі серветки, дитячі шампуні та інше.
Оскільки жодна товарна позиція згідно асортименту проданого товару за період перевірки не є технічно складним товаром та не підпадає під підгрупи УКТЗЕД 9503007900, 9503007500, 9503009500, а на проданий за перевіряємий період товар (мотоцикл), що входить до групи УКТЗЕД 9503, але не входить до вказаних підгруп, не передбачені експлуатаційні документи, як власне і на всі інші товари, то на думку позивача, відповідачем не вірно інтерпретовані товарні позиції за УКТЗЕД, внаслідок чого зроблено необґрунтовані висновки щодо виявлених порушень.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР) дія якого, згідно абзацу 1 преамбули, поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
За визначеннями, наведеними у статті 2 Закону №265/95-ВР, реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо.
Статтею 15 Закону №265/95-ВР встановлено, що контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи доходів і зборів шляхом проведення фактичних та документальних перевірок відповідно до Податкового кодексу України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI.
Стаття 296 Податкового кодексу України стосується ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку.
Зокрема, пунктом 296.10 статті 296 Податкового кодексу України встановлено, що реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: першої групи; другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов'язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб'єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
Також, згідно пункту 6 статті 9 Закону №265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту) (наданні послуг) фізичними особами - підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують реєстратори розрахункових операцій.
Позивач вказав, що являється платником єдиного податку третьої групи фізичною особою-підприємцем та протягом календарного року його дохід не перевищує 1000000 грн. та він не здійснює торгівлю технічно складним побутовим товаром, а тому не зобов'язаний використовувати РРО.
Водночас, як вбачається за акту перевірки та про що було вказано вище, за висновками посадових осіб контролюючого органу встановлено факт реалізації позивачем технічно складного товару, який відноситься до групи УКТЗЕД 9503, зокрема перевіркою встановлено повторний факт торгівлі технічно складними товарами за готівку без використання належним чином зареєстрованого реєстратора розрахункових операцій, а саме - діючої моделі мотоцикла зменшеного розміру за ціною 4415,00 грн.
У відповідності до визначення, наведеного у пункту 25-1 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 року №1023-XII (Закон №1023-XII), технічно складні побутові товари - непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний строк.
При цьому, згідно абзацу другого частини п'ятої статті 6 Закону №1023-XII виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування та гарантійний ремонт продукції, а також її випуск і поставку для підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, у необхідному обсязі та асортименті запасних частин протягом усього строку її виробництва, а після зняття з виробництва - протягом строку служби, в разі відсутності такого строку - протягом десяти років.
Відповідно до Порядку гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року №506 (Порядок №506), а саме за його пунктом 2, до технічно складних побутових товарів належать непродовольчі товари широкого вжитку (прилади, машини, устаткування та інші), які складаються з вузлів, блоків, комплектуючих виробів, відповідають вимогам нормативних документів, мають технічні характеристики, супроводжуються експлуатаційними документами і на які встановлено гарантійний термін.
За пунктом 7 Порядку №506 необхідна, доступна та достовірна інформація про товари, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, доводиться виробником (продавцем) до відома споживача в експлуатаційних документах, що додаються виробником до товару.
До експлуатаційних документів належать текстові, графічні конструкторські документи, які окремо або разом дають можливість ознайомитися із споживчими властивостями товару і в яких визначаються правила його експлуатації, зокрема технічний паспорт чи інший документ, що його замінює.
Згідно абзацу третього частини п'ятої статті 6 Закону №1023-XII перелік груп технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2017 року №231 затверджено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Згідно найменувань групи товарів 95 "Іграшки, ігри та спортивний інвентар; їх частини та приладдя" до останньої відносяться: код згідно з УКТЗЕД - 9503: триколiснi велосипеди, самокати, педальнi автомобiлi та аналогiчнi iграшки на колесах; ляльковi коляски; ляльки; iншi iграшки; моделi зменшеного розмiру (у масштабi) та аналогiчнi моделi для розваг, дiючi чи недiючi; головоломки рiзнi: 9503003900 - роботи навчальні (Makeblock); 9503007500 - іграшки на радіокеруванні; 9503007500 - квадрокоптери; 9503007500 - роботи, дрони; 9503007900 - квадрокоптери; 9503009500 - квадрокоптери; 9503009500 - роботи, дрони; 9504: консолі та обладнання для відеоігр, товари для розваг, настiльнi або кiмнатнi ігри, включаючи столи для гри у пiнбол, бiльярд, спецiальнi столи для казино та автоматичне обладнання для кегельбану: 9504301000 - ігрові приставки; 9504500000 - геймпади, джойстики, керма.
Отже, наведене дає підстави зробити висновки про те, що однією з умов для застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку другої і третьої груп (фізичними особами - підприємцями) незалежно від обсягів отриманого доходу від продаж, є реалізація технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.
У той же час, пунктом 1 статті 17 Закону 265/95-ВР встановлено, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
Однак, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що відповідачем в межах спірних правовідносин не було доведено факту повторної реалізації технічного складного товару, зокрема мотоциклу, який відноситься до УКТЗЕД 9503, але не входить до відповідних його підгруп, оскільки на даний товар не передбачені експлуатаційні документи, наявність яких є необхідною умовою в контексті вимог пункту 7 Порядку №506 та, відповідно, пункту 25-1 статті 1 Закону №1023-XII для визнання такого товару технічно складним.
При цьому, слід зазначити, що пунктом 1 статті 17 Закону 266/95-ВР відповідальність за повторне порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги) застосовується у розмірі 100 відсотків вартості товарів (послуг) проданих саме з порушеннями, встановленими цим підпунктом, а не в обсязі вартості всього реалізованого товару за перевіряємий період.
Також, у поданому відповідачем відзиві на адміністративний позов останнім не наведено обґрунтованих заперечень на доводи позивача та, відповідно, не спростовано їх, на що додатково звернув увагу позивач у своїй відповіді на відзив.
Згідно частини першої, частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як наслідок, відповідно до матеріалів справи та викладеного вище в сукупності, наявне дає підстави суду вважати, що відповідач не виконав покладений на нього обов'язок і не довів суду належними та допустимими доказами правомірність прийнятного ним та оскаржуваного у даній справі податкового повідомлення-рішення, а отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 139, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
1. Позов ФОП ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.07.2018 року №0036621409 - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 12.07.2018 року №0036621409.
3. Стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 (код: НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_1, поштова адреса: АДРЕСА_2) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (код ЄДРПОУ: 39439980, адреса: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19) судові витрати у сумі 5056,47 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шейко Т.І.
Повний текст рішення складено 25.03.2019 року.