ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про зупинення провадження у справі
13 лютого 2019 року м. Київ № 826/2521/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., за участю секретаря судового засідання Борсуковської А.О., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про відвід складу суду в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України, комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації України, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київської області Гонтар Наталії Павлівни,
за участю третьої особи - Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області,
про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації України, державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Київської області Гонтар Наталії Павлівни, за участю третьої особа - Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.02.2017 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.
На адресу суду надійшла заява представника ОСОБА_1 в адміністративній справі №826/2521/17 - ОСОБА_3 про відвід суддів Аблова Є.В., Літвінової А.В., Мазур А.С. та секретаря судового засідання Борсуковської А.О.
Обґрунтовуючи заяву, позивач зазначила, що складом суду затягується розгляд справи.
Крім того, вказала на те, що спір у даній справі є незначним та має розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження, про що безпідставно не ухвалено судом.
Також зазначила, що секретар судового засідання знаходиться у змові з головуючим суддею у справі, що викликає недовіру у позивача.
У судове засідання 13.02.2019 позивач не з'явилася, свого представника не направила, на адресу суду надійшла заява позивача про розгляд справи у її відсутність.
Розглядаючи заяву про відвід, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді визначені у статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (Недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Частина перша статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України передбачають, що секретар судового засідання не може брати участі в адміністративному процесі та підлягає відводу (самовідводу) з підстав, визначених у частині першій статті 36 цього Кодексу.
Відповідно до частини 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Як зазначено Верховним Судом України, суддя також не може браги участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судці, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості (постанова Верховного Суду України від 11.10.2006).
Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Отже, враховуючи європейську судову практику та обставини, викладені у заяві про відвід головуючого судді Аблова Є.В., суддів Літвінової А.В., Мазур А.С., секретаря судового засідання Борсуковської А.О., суд дійшов висновку, що твердження позивача щодо наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності складу суду є власним судженням позивача, яке не ґрунтується на будь-яких об'єктивних та належних доказах, що не може свідчити про наявність підстав для відводу складу суду, передбачених статтями 36, 38 КАС України.
Інші підстави для задоволення заяви про відвід складу суду відсутні.
Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначений статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, частиною 4 передбачено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі надходження заяви про відвід - до вирішення питання про відвід.
З огляду на викладене, оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу складу суду та враховуючи вимоги частини четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України вважає наявними підстави для зупинення провадження у справі до вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.
Керуючись статтями 18, 31, 36, 39, 40, 236, 241, 242, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 про відвід складу суду - головуючого судді Аблова Є.В., суддів Мазур А.С., Літвінової А.В., секретаря судового засідання - Борсуковської А.О., вважати необґрунтованою.
Зупинити провадження у справі №826/2521/17 до вирішення питання про відвід складу суду.
Відповідно до статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України передати заяву про відвід для вирішення іншим складом суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала в частині необґрунтованості заявленого відводу окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Головуючий суддя Є.В. Аблов
Судді А.В. Літвінова
А.С. Мазур