ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 березня 2019 року № 826/10204/17
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Вєкуа Н.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомПублічного акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний"
доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення № 0004114104, -
Публічне акціонерне товариство «Київський завод шампанських вин «Столичний» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0004114104.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про протиправність проведення камеральної перевірки, а відтак протиправність податкового повідомлення-рішення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і винесене податкове повідомлення-рішення є законними.
У судовому засіданні 07.11.2017 на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесені зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 15 грудня 2017 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Приписами п. 10 ч. 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, ст.76, п. 201.10 ст.200 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2016 року.
За результатами камеральної перевірки складений акт від 07.07.2017 №1746/28-10-41-04/30373419 у висновках якого визначено про те, що дані перевірки свідчить про порушення пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме реєстрації податкових накладних з порушенням законодавчо встановлених термінів до 15 календарних днів.
За результатами висновків, викладених в акті камеральної перевірки, Офісом великих платників ДФС винесено податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 року №0004114104, яким нарахована сума штрафу в розмірі 16032,29 грн., з яких: за затримку реєстрації податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 160322,92 грн. застосовано штраф в розмірі 10%.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваного рішення, суд виходить із наступного.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 191.1.1.пункту 191.1 статті 191 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.
Статтею 21 ПК України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статтею 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Стаття 20 ПК України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України).
У 2016 році, за який проводилась камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних, були чинними та діяли норми Податкового кодексу України, які передбачали наступне.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла до 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 76.1., 76.2. статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно із абзацом першим пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також, абзацом 16 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла до 01.01.2017) передбачено, що виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Поряд з цим, суд зазначає, що з 01.01.2017 після прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII набули чинності зміни до вищевказаних статей, які регулюють спірні правовідносини.
Так, відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Згідно із абзацом другим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2017) предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Також, відповідно до абзацу першого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Як вбачається з матеріалів справи, спірну перевірку було проведено відповідачем 07.07.2017 року, про що складено акт №1746/28-10-41-04/30373419 «Про результати камеральної перевірки ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад 2016 року.
З огляду на викладене, у контролюючого органу були наявні підстави для проведення спірної камеральної перевірки своєчасності реєстрації позивачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, відповідачем не допущено порушення термінів проведення камеральної перевірки, оскільки згідно абзацу другого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Так, в абзаці першому та другому пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України (у редакції, яка діяла з 01.01.2017) зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом камеральної перевірки ПАТ «Київський завод шампанських вин «Столичний» було дотримання позивачем вимог податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних у 2016 році, а отже, здійснюючи контролюючі функції з цих питань, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Перевіряючи висновки податкового органу щодо порушення позивачем термінів реєстрації податкових накладних, суд виходить з наступного.
Як вбачається з Акта перевірки, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних Єдиному реєстрі податкових накладних, виписаних у листопаді 2016 року та зареєстрованих у порушення вимог пункту 1201 статті 120 ПК України.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України (у редакції до 01.01.2017, що була чинною станом на дату складання податкових накладних) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, яка діяла у період з 01.01.2016 по 31.12.2016) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Як вбачається перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме:
- податкова накладна № 292 від 21.11.2016, граничний термін реєстрації -06.12.2016року, яка зареєстрована 07.12.2016, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 1 день;
- податкова накладна №285 від 21.11.2016, граничний термін реєстрації - 07.12.2016, яка зареєстрована 07.12.2016, де кількість днів порушення термінів реєстрації складає 1 день.
Як вбачається з наявних матеріалів, вищезазначені податкові накладні були подані позивачем в межах строків передбачених Податковим кодексом України.
При цьому, як вбачається з листа Державної казначейської служби України від 20.07.2017 №12-08/644-12073, 06.12.2016 року на інформаційно-телекомунікаційну систему Казначейства була здійснена кібератака, що унеможливлювало виконання казначейством зобов'язань, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2016 №569. Сертифікатом Торгово-промислової палати України від 12.12.2016 №7083 засвідчено форс-мажорні обставини, зокрема, протиправні дії третіх осіб, а саме: несанкціоноване втручання роботу комп'ютерної мережі Казначейства. 07.12.2016 відновлено роботу автоматизованої системи взаємодії органів Казначейства з органами ДФС України.
Таким чином, порушення термінів реєстрації податкових накладних зазначених в акті перевірки не зумовлено діями позивача.
Таким чином зазначені в акті перевірки висновки є такими, що не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.
За таких обставин винесене податкове повідомлення-рішення від 27.07.2017 №0004114104 є протиправним та підлягає скасуванню.
Одним із головних принципів адміністративного судочинства, відповідно до ст. 7 КАС України є принцип верховенства права. Відповідно до ст. 3 Конституції України та ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права.
В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового дослідження, вказує на те, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень при вчиненні певних дій, діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), та без дотримання принципу верховенства права.
Згідно з частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Офісом великих платників податків ДФС не доведено правомірність та обґрунтованість проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та Кодексом адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2,77,139, 241-247, 255, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 27.07.2017 №0004114104.
3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Київський завод шампанських вин «Столичний» сплачений ним судовий збір у розмірі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).
Суддя Н.Г. Вєкуа