про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2019 року м. Рівне№460/656/19
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринець Д.Є., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Рівненській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області, в якому позивач просить суд скасувати податкові повідомленні рішення від 16.11.2018 №0010701304, №0010721304, №0010711304.
За результатами перевірки матеріалів позовної заяви в порядку статті 171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (надалі - Закон України №3674-VI).
За приписами частини першої статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Абзацом 4 статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VІІІ установлено з 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921 грн. 00 коп. на одну особу.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить вимогу майнового характеру. Відтак, позивачу належало сплатити судовий збір у загальному розмірі 1447 грн. 55 коп.
Однак, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або доказів звільнення від його сплати.
При поданні позовної заяви позивач одночасно просив відстрочити сплату судового збору, обґрунтовуючи це скрутним фінансовим становищем.
Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на невизначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, враховуючи вимоги законодавства, важкий фінансовий стан позивача не є безумовною підставою для відстрочення сплати судового збору при поданні адміністративного позову.
Крім цього, жодного доказу неможливості сплати судових витрат та жодного доказу скрутного фінансового стану позивач не надав.
Тому, клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
За приписами частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду: доказів сплати суми судового збору у розмірі 1447 грн. 55 коп. (оригінал платіжного документа) або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити в задоволенні клопотання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Махаринець Д.Є.