Справа № 420/1754/19
27 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко О.А., розглянувши матеріали позовної заяви Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна про скасування рішення,-
25 березня 2019 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна, в якому позивач просить суд скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марини Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 35501799 від 02 червня 2017 року, яким були внесені зміни в інформацію про право власності на об'єкт нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.п.1-6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом позову суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.2 ч.5, ч.6 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
В порушення вимог даної норми позивачем у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Статтею 49 КАС України передбачено, що треті особи поділяються на два види: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача.
У позовній заяві ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна зазначені в якості третіх осіб, однак без зазначення з якими вимогами (з самостійними вимогами чи без самостійних вимог) та на чиїй стороні (позивача чи відповідача).
Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
У відповідності до п.1 ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову: немайнового характеру, суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1921 гривень.
Таким чином позивачу за подання до суду даного позову необхідно надати докази сплати судового збору у розмірі 1921,00 грн.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пп.2-4 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимога позивача про скасування рішення у розумінні ст.4, ст.5 КАС України має похідних характер від вимоги яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).
Таким чином позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів ст.5 КАС України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд зазначає, що позивачем в порушення вказаної вимоги до суду не надано докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу та третім особам, а надано три примірники позовної заяви з додатками.
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Позивачем до адміністративного позову додано докази, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України вони жодним чином не засвідчені.
Згідно п.6 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у нього або іншої особи оригіналу доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог вищевказаної статті позивач не зазначає у позовній заяві, чи подавав він раніше позов (позови) до цих самих відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Зі змісту наведеної норми вбачається законодавче закріплення обов'язку суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі встановити, зокрема, наявність у особи, яка підписала та подала позовну заяву, в даному випадку представника позивача, таких повноважень.
Судом встановлено, що подана до суду позовна заява підписана ОСОБА_4.
Частиною 1 статті 55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи.
Суд зазначає, що на підтвердження повноважень ОСОБА_4 до суду надано копію довіреності, яка однак є нечитабельної якості у зв'язку з тим, що на вказаній копії чорною кульковою ручкою з нижнього лівого краю до верхнього правого краю зроблено напис, а саме написано слово «Дементьєва».
Відповідно до ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення винесено 02 червня 2017 року. При цьому позивач у позовній заяві зазначає, що при примусовому виконанні рішення суду в рамках виконавчого провадження дізнався, що 31 травня 2017 року державним реєстратором Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради було здійснено реєстрацію права власності на реконструйовану квартиру за адресою АДРЕСА_1.
При цьому позивачем конкретної дати, коли дізнався про оскаржуване рішення не зазначено, а наявна в матеріалах справи постанова головного державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про відновлення виконавчого провадження винесена 19.03.2018 року та цього ж числа направлена позивачу.
Таким чином позивач звернувся до суду з даним позовом з порушенням тримісячного строку звернення до суду з даною позовною заявою, однак заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав його пропуску не надано.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, заяви про поновлення строку звернення до суду чи доказів звернення до суду з їх дотриманням, доказів сплати судового збору та належним чином засвідчених додатків до позовної заяви та доказів на підтвердження зазначених у позовній заяві обставин (з доказами їх направлення сторонам).
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позов Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, треті особи ОСОБА_1, ОСОБА_2, державний реєстратор Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан Марина Миколаївна про скасування рішення - залишити без руху.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко