Справа № 500/2781/18
21 березня 2019 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючого судді Баранюка А.З.
за участю:
секретаря судового засідання Кухар О.Л.;
представника позивача: Тутова П.А.;
представника відповідача: ОСОБА_2,;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про застосування заходів реагування, -
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - позивач) звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_3) про застосування заходу реагування у сфері державного нагляду (контролю) щодо ФОП ОСОБА_3 у вигляді тимчасової заборони (зупинення) здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач зареєстрований, як фізична особа-підприємець та здійснює виробничу діяльність по виробництву інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів, виробництво розміщене за адресою: АДРЕСА_1. В ході проведення позапланової перевірки в період з 04.12.2018 р. по 07.12.2018 р., на підставі звернення гр.ОСОБА_4, за погодженням Державної регуляторної служби України встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюються від деревообробних станків: лобзик - 1шт., гиблярний станок - 1шт., циркулярний станок - 1шт, рейсмус - 1шт., фрезер - 1шт., без відповідного дозволу на викиди, що є порушенням ч.5 ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».
Ухвалою судді від 19.12.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі №500/2781/18 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 17.01.2019 року о 12:00 год.
Ухвалами суду від 17.01.2019 року, 05.02.2019 року, 18.02.2019 року, 25.02.2019 року, 11.03.2019 року розгляд даної справи відкладався.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів наведених у позовній заяв, просив їх задовольнити. Вказав, що при проведенні перевірки державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_8 було встановлено факт наявності стаціонарних джерел викидів в майстерні відповідача. Вказав, що згідно наданої інформації Козівським управлінням ГУ ДФС у Тернопільській області, ФОП ОСОБА_3 подавав до контролюючого органу звітність з екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, а саме: декларацію №1910 від 04.05.2018 року за І квартал 2018 року, №2517 від 06.08.2018 року за ІІ квартал 2018 року, №3013 від 07.11.2018 року за ІІІ квартал 2028 року та №344 від 24.01.2019 року за ІV квартал 2018 року. Також вказав, що при перегляді поданих до звернення заявницею гр.ОСОБА_4 відеоматеріалах чути шум працюючого вентилятора, а також видно дим з димоходу будинку, що свідчить про здійснення ФОП ОСОБА_3 виробничої діяльності пов'язаної з викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні. Пояснив, що на даний час відповідач не здійснює виробничої діяльності по виготовленню столярних виробів відтак не здійснює викиду забруднюючих речовин в атмосферу. Вказав, що під час проведення перевірки станки не працювали також не перевірялося чи вони в робочому стані, що не заперечує і сам інспектор, який проводив перевірку. Додатково вказав, що акт про результати перевірки інспектором складався не на місці проведення перевірки, а постанову про накладення адміністративного стягнення №20 від 09.01.2019 року, винесену на підставі протоколу про адміністративне правопорушення взагалі скасовано рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 08.02.2019 року у справі №603/50/19.
Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, представника відповідача та пояснення свідків, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали, що містяться у справі, встановив наступні факти.
07.11.2018 року ОСОБА_4 звернулася до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області із заявою, у якій просила провести позапланову перевірку щодо дотримання її сусідом ФОП ОСОБА_3 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", оскільки він здійснює виробничу діяльність без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.8).
Листом від 09.11.2018 року №1.2-1/3995 Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулася до Державної регуляторної служби України про надання погодження на проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в частині дотримання вимог Закону України "Про охорону атмосферного повітря" ФОП ОСОБА_3 (а.с. 9).
Розглянувши вказане звернення, Державна регуляторна служба України 16.11.2018 року надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб'єктом господарювання її законних прав №11154 (а.с. 10).
03.12.2018 Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області видано наказ №338 про проведення головним спеціалістом сектору державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_8 позапланової перевірки в термін з 04 по 07 грудня 2018 року ФОП ОСОБА_3 АДРЕСА_1, щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с. 11) та направлення на проведення позапланової перевірки №614 (а.с. 12).
За результатами перевірки 05 грудня 2018 року було складено акт №19 щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
Як вбачається із вищевказаного акту, перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_3, займається виготовленням столярних виробів у майстерні розміщеній на території індивідуального господарства. Свою виробничу діяльність здійснює на основі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_2 виданого 23.10.1997 року. Для здійснення виробничої діяльності по виготовленню столярних виробів приватним підприємцем використовуються деревообробні станки, а саме: лобзик- 1 шт., гиблярний станок - 1 шт., циркулярний станок - 2 шт., реймус - 1 шт., фрезер - 1 шт. В майстерні встановлено 4 індивідуальні пиловловлювачі, до яких підключено станки. Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря відсутній. Відходи, які утворюються в процесі виробничої діяльності, а саме стружка та обрізки досок використовуються підприємцем для опалення житлового будинку (а.с. 14-22).
Також, 05.12.2015 року фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 видано припис №1.1-1/4243, яким його зобов'язано до 05 квітня 2019 року отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря (а.с.23).
З матеріалів справи слідує, що 05 грудня 2018 року Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області стосовно фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 також було складено протокол про адміністративне правопорушення №002048 (а.с.13).
Відтак, з урахуванням вищевказаних виявлених порушень, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області звернулась до суду із відповідним позовом.
Також, в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_4 та ОСОБА_7.
Державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_8, вказав, що ним не перевірялося чи деревообробні станки є стаціонарними і чи є вони в робочому стані. Вказав, що на момент проведення перевірки викидів не здійснювалося, однак він дійшов висновку, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки він зареєстрований, як фізична особа-підприємець і вид його виробничої діяльності по виробництву інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів та відповідно до вимог чинного законодавства він зобов'язаний мати дозвіл на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Вказав, що акт про результати перевірки не складався на місці проведення перевірки, а в приміщенні міської ради, також зауважив, що протокол про притягнення до адміністративної відповідальності не має жодного відношення до відповідного акту.
ОСОБА_3 пояснив, що підприємницьку діяльність не здійснює оскільки не дозволяє стан його здоров'я. Деревообробні станки, які розташовані на першому поверсі його жилого будинку не є стаціонарними та знаходяться в неробочому стані. Зауважив, що хоч і не здійснює підприємницької діяльності, але подає звіти та сплачує єдиний соціальний внесок для того, щоб мати страховий стаж при нарахуванні пенсії. Вказав, що під час проведення перевірки деревообробні станки не включалися та інспектором їх робочий стан не перевірявся.
ОСОБА_4 пояснила, що являється сусідкою відповідача і на підтвердження того, що він здійснює виробничу діяльність у неї є фото де зафіксовано, як дружина відповідача обробляє деревину, а на наявному у неї відео зафіксовано, як працює вентилятор та як із димохода йде дим, який має їдкий запах лаку.
ОСОБА_7 пояснив, що являється сусідом відповідача і що відповідач щодня здійснює виробничу діяльність використовуючи станки. Вказав, що у відповідача працює також вентилятор, який спрямований у бік його будинку.
Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Як встановлено статтею 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Частиною четвертою статті 4 Закону № 877-V передбачено, що виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Відповідно до статті 34 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25 червня 1991 року № 1264-XII (далі - Закон № 1264-XII) завдання контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища полягають у забезпеченні додержання вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності і підпорядкування, а також громадянами.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону № 1264-XII державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.
За змістом пункту «а» частини першої статті 20-2 Закону № 1264-XII до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону атмосферного повітря.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 14.09.2011 року №955 «Про утворені територіальних органів державної екологічної інспекції», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції України, в тому числі Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області.
Згідно із частиною 1 розділу 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 року№249 (далі - Положення), Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.
Відповідно до п.4 ч.2 розділу ІІ Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16 жовтня 1992 року № 2707-XII забруднення атмосферного повітря - змінення складу і властивостей атмосферного повітря в результаті надходження або утворення в ньому фізичних, біологічних факторів і (або) хімічних сполук, що можуть несприятливо впливати на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; забруднююча речовина - речовина хімічного або біологічного походження, що присутня або надходить в атмосферне повітря і може прямо або опосередковано справляти негативний вплив на здоров'я людини та стан навколишнього природного середовища; викид - надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин або суміші таких речовин; джерело викиду - об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин.
Як передбачено частинами п'ятою, шостою статті 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Таким чином, викиди в атмосферне повітря можуть здійснюватися тільки після отримання відповідного дозволу.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.
Положеннями частин шостої, сьомої статті 7 Закону № 877-V обумовлено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
При цьому відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону № 877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
З наведеного слід дійти висновку, що посадові особи Державної екологічної інспекції України можуть скласти акт за результатами проведеної перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, зокрема, у разі виявлення викидів, тобто виявлення надходження в атмосферне повітря забруднюючих речовин, або суміші таких речовин від стаціонарних джерел без відповідного дозволу, що є підставою для звернення до суду із позовом про тимчасову заборону чи зупинення такої діяльності.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа-підприємець 23.10.1997 року Монастириською районною державною адміністрацією Тернопільської області, вид діяльності - виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів (код КВЕД 16.23).
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі розпорядження міського голови від 13.12.2010 року №94 приватному підприємцю ОСОБА_3 надано дозвіл №50 на розміщення об'єкту по наданню послуг (виробництво дерев'яних конструкцій та столярних виробів) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 27-28).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається суб'єкта владних повноважень.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При розгляді даного спору суд зауважує, що джерелом викиду є об'єкт (підприємство, цех, агрегат, установка, транспортний засіб тощо), з якого надходить в атмосферне повітря забруднююча речовина або суміш таких речовин (викиди), а не сам факт реєстрації фізичної особи-підприємця чи здійснення нею підприємницької діяльності з виробництва столярних виробів, у тому числі і у разі сплати екологічного податку.
Таким чином, вирішальним для вирішення даного спору є встановлення позивачем факту викидів у атмосферне повітря без дозволу відповідачем при здійсненні заходу державного нагляду (контролю).
Суд бере до уваги пояснення головного спеціаліста сектору державного екологічного нагляду (контролю) природно-заповідного фонду, лісів та рослинного світу, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області ОСОБА_8, про те, що на момент проведення ним позапланової перевірки ОСОБА_3 не проводилась виробнича діяльність, а висновок про те, що відповідач здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, він зробив тому, що ОСОБА_3 зареєстрований, як фізична особа-підприємець і вид його виробничої діяльності - виробництво інших дерев'яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
Отже, державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_8 припустив, що відповідач здійснює викиди у повітря, а не встановив наявності таких викидів. Проте, докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях, оскільки вони не є фактичними даними в розумінні ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зазначене підтверджується самим актом перевірки у якому зазначене лише одне виявлене порушення, а саме: відсутність дозволу на викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря. Про наявність самих викидів у атмосферне повітря у акті перевірки жодним чином не зазначено (а.с. 17).
Додатково суд зазначає, що під час проведення позапланової перевірки інспектором не встановлено чи деревообробне обладнання, яке вказано в акті перевірки, є стаціонарним, також ним не перевірялося чи є воно в робочому стані.
Покази свідків ОСОБА_3 (відповідача у справі), ОСОБА_4 та ОСОБА_7 на думку суду є суперечливим, та, такими, що носять суб'єктивний характер.
Інші докази, що долучені до матеріалів справи, у тому числі відеозаписи на яких зафіксовано роботу вентилятора та дим, який виходить з димоходу будинку відповідача, не підтверджують обставин, що були виявлені при проведенні перевірки стосовно відсутності викидів у атмосферне повітря на момент проведення перевірки.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що орган державного нагляду (контролю) може звернутися до адміністративного суду лише у випадку, якщо за результатами здійснення планового або позапланового заходу, на підставі складеного акту, буде виявлено порушення вимог законодавства, у тому числі щодо викидів у атмосферне повітря, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити. Разом з тим, позивач не позбавлений права на звернення до суду із відповідним позовом у разі виявлення викидів у атмосферне повітря у встановленому законом порядку.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46008, код ЄДРПОУ 37977693) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про тимчасову заборону (зупинення) здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря до отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складене 26 березня 2019 року.
Головуючий суддя Баранюк А.З.
копія вірна
Суддя Баранюк А.З.