26 березня 2019 р. № 400/180/19
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП", вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037
до відповідача:Офісу великих платників податків ДФС, вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119
про:визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 № 0005024906, № 0005034906,
Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.11.2018 № 0005024906, № 0005034906.
Позов обґрунтовано тим, що господарські операції , укладені позивачем з ТОВ «АВІА ТЕХНОКОНТРАКТ»,ТОВ «БІЗНЕС-ГАРМОНІЯ», ПАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР» є реальними, що підтверджується складеною та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку податкових накладних. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів, з якими позивач не мав взаємовідносин, не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції позивача, вчиненої між останнім та його безпосередніми контрагентами. Припущення про можливу недобросовісність контрагентів-контрагентів позивача відповідач робить на підставі баз даних без проведення їх перевірки або звірки щодо цих контрагентів.
Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки податкова накладна повинна складатись за операцією з постачання товарів і реєструватись в ЄРПН постачальником товарів лише за умови, що така господарська операція фактично мала місце або було здійснено перерахування авансу. Актом перевірки не підтверджуються господарські операції позивача з його контрагентами з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів. Відсутність факту реального одержання контрагентами по ланцюгу постачання відповідної кількості ідентифікованого товару у попередньому, досліджуваному та наступних звітних періодах. Контрагенти позивача не є виробниками поставленої продукції. Повноваження контролюючого органу під час здійснення податкового контролю включають інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до Податкового Кодексу України, може зберігатись та опрацьовуватись в інформаційних базах контролюючих органів з метою здійснення податкового контролю.
Після надання пояснень сторонами у судовому засіданні, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив докази, суд дійшов висновку:
Актом про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань законності декларування від'ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., в декларації з податку на додану вартість за липень 2018 від 18.10.2018 встановлено порушення абз. «а» п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1,абз «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України в результаті чого завищено:
1) Суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податкової декларації за липень 2018 на суму 70 670 грн.,
2) Суму від'ємного значення за липень 2018, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 30 789 грн.
За наслідками перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0005024906 від 05.11.2018, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за липень 2018 в сумі 70 670 грн. та штрафні санкції 35335 грн.
- №0005034906 від 05.11.2018, яким зменшили суму від'ємного значення за липень 2018 в сумі 30 789 грн.
В акті перевірки зазначено, що в результаті відпрацювання декларації з ПДВ за липень 2018 встановлено неправомірно сформовану суму податкового кредиту від постачальників, які формують від'ємне значення декларації за липень 2018 та беруть участь в розрахунку суму бюджетного відшкодування, а саме по взаємовідносинах з постачальниками 1 ланцюга: ТОВ «АВІА Техноконтракт», ТОВ «Бізнес-Гармонія», ПАТ «Інноваційно-промисловий центр».
ДП «НАРП» з ТОВ «АВІА Техноконтракт» укладено договір від 14.05.2018 № 50а-18 на постачання продукції-пінопласт. До перевірки не надано сертифікати якості виробника на товар. До перевірки надані видаткові, податкові та прибуткові накладні , копії Експрес-накладних перевізника ТОВ «Нова пошта» від 10.07.2018 та 27.07.2018. Розрахунки за товар здійснено у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями.
ДП «НАРП» з ТОВ «БІЗНЕС-Гармонія» укладено договір від 04.06.2018 № 414-18 на постачання продукції. До перевірки надано видаткова накладна від 09.07.2018, прибуткова накладна від 11.07.2018, копія Експрес-накладної ТОВ «Нова пошта», розрахунок за товар здійснено згідно платіжних доручень від 12.07.2018.
ДП «НАРП» з ПАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР» договір на постачання продукції не укладався. До перевірки надані документи по правовідносинах з ПАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР» рахунок - фактура № СФ-00026 від 21.06.2018, видаткова накладна від 05.07.2018, дата оприбуткування 16.07.2018, Експрес - накладна від 26.07.2018, розрахунок за товар здійснено згідно платіжних доручень від 13.07.2018. До перевірки не надано сертифікати якості виробника на товар, реалізацію якого ПАТ здійснено на адресу ДП.
В акті перевірки по контрагентах позивача наведені контрагенти - постачальники 2 та 3 ланки та висновок стосовно того, що контрагенти позивача не є виробниками реалізованої позивачу продукції, а ця продукція не придбавалась ними у своїх постачальників по всьому ланцюгу постачання, що свідчить про фіктивність введення в обіг «реалізованого» позивачу товару за допомогою лише документального оформлення операцій.
В акті перевірки контролюючий орган дійшов висновку, що надані до перевірки первинні документи, складені з порушенням норм чинного законодавства та не підтверджують факт здійснення певних поставок на адресу ДП «НАРП».
Відповідно до ст.1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо вона спричинила реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового Кодексу України
Відповідно до абз. «а» п.198.1,п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.
Згідно п.200.1,абз «б», «в» п.200.4 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Не підтвердження операцій за ланцюгом постачання, податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку.
Податковий орган наділений такою сукупністю повноважень, належна реалізація яких надає можливість виявити податкові правопорушення, допущені контрагентом при здійсненні своєї господарської діяльності, та притягнути саме його до відповідальності, що охоплюється принципом індивідуальної відповідальності платника податків (постанова ВС від 19.02.2019 № 825/293/13а).
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова ВС від 08.08.2018 № 820/4428/17).
На підтвердження реальності угод, укладених з ТОВ «АВІА ТЕХНОКОНТРАКТ»,ТОВ «БІЗНЕС-ГАРМОНІЯ», ПАТ «ІННОВАЦІЙНО-ПРОМИСЛОВИЙ ЦЕНТР», позивач надав належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку. Товар, який придбавав позивач використовувався ним для здійснення господарської діяльності, тому формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської діяльності з цими контрагентами є правомірним.
Посилання відповідача, на те, що не надані сертифікати якості товару, який придбавався у вище значених контрагентів не приймається судом до уваги, оскільки відсутність сертифікатів ніяким чином не можуть вплинути на реальність господарських операцій та правомірність формування податкового кредиту позивачем.
Згідно зі ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позов належить задовольнити.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 194, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409) до Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.11.2018 № 0005024906, № 0005034906.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (вул. Дегтярівська, 11-Г, м. Київ 119, 04119, ідентифікаційний код 39440996) на користь Державного підприємства "Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП" (вул. Знаменська, 4, м. Миколаїв, 54037, ідентифікаційний код 09794409) судовий збір у сумі 2051,91 грн. (дві тисячі п'ятдесят одна гривня 91 коп.), сплачений платіжним дорученням № 251 від 22.01.2019 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.
Суддя Т. О. Гордієнко