27 березня 2019 року СєвєродонецькСправа № 812/1239/16
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши матеріали заяви Головного управління ДФС у Луганській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/1239/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківський області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДФС у Луганській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/1239/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківський області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20 березня 2019 року заяву Головного управління ДФС у Луганській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/1239/16 залишено без руху. Запропоновано заявнику протягом десяти календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки заяви про відстрочення виконання судового рішення шляхом надання суду оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 576,30 грн.
На виконання ухвали суду від 20.03.2019 представником заявника надано клопотання, в якому зазначив, що відповідно до п.3 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Таким чином представник заявника вважає, що за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення по справі №812/1239/16 Головне управління ДФС у Луганській області звільнено від сплати судового збору, а тому просив розглянути заяву Головного управління ДФС у Луганській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/1239/16.
Між тим, з такою позицією заявника суд погодитись не може, виходячи з наступного.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати, повернення судового збору, відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” з відповідними змінами (далі - Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно із підпунктом 6 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення сплачується судовий збір у розмірі 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суд зазначає, що саме ст.4 Закону № 3674-VI чітко встановлює розмір сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
В своєму клопотанні від 25.03.2019 представник заявника зазначає, що відповідно до п.3 ч.2 ст.3 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви про заміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення. Таким чином представник заявника вважає, що за подання заяви про відстрочення виконання судового рішення по справі №812/1239/16 Головне управління ДФС у Луганській області звільнено від сплати судового збору.
Суд звертає увагу заявника на те, що заявник посилається на п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" в редакції Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року (зміни до п. 3 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" не вносилися), проте у Законі України "Про судовий збір" частина друга статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законами № 4212-VI від 22.12.2011, № 590-VII від 19.09.2013; в редакції Закону № 484-VIII від 22.05.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1774-VIII від 06.12.2016, № 2147-VIII від 03.10.2017 року.
Тобто, є один чинний нормативно-правовий акт, який містить дві взаємовиключні норми щодо звільнення від сплати судового збору та щодо ставок сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.
Конституційний Суд України в пункті 3 мотивувальної частини рішення № 4-зп від 03 жовтня 1997 року у справі набуття чинності Конституцією України зазначив про те, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За змістом ч. 3 ст. 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на всій території України.
Таким чином, за наявності двох взаємовиключних норм щодо звільнення від сплати судового збору та щодо ставок сплати судового збору за подання до суду заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення, під час вирішення спорів у цих відносинах суд повинен застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Враховуючи, що останні зміни у частину другу статті 4 Закону України "Про судовий збір" прийнято пізніше, а в ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір" зміни не вносилися з часу прийняття даного закону, тому в даному випадку підлягає застосуванню саме ст.4 ч.2 п. 3 пп.6 Закону України "Про судовий збір", тобто заявник повинен був сплатити судовий збір.
Враховуючи викладене, суд не може розцінити подане заявником клопотання як усунення недоліків, встановлених ухвалою суду від 20.03.2019.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на положення ч.6 ст.7 КАС України та на підставі того, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульоване питання про повернення заяви про відстрочення виконання судового рішення, однак врегульоване питання повернення позовної заяви, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону та повернути заяву про відстрочення виконання судового рішення заявнику, оскільки заявником не усунуто недоліки заяви про відстрочення виконання судового рішення встановлені в ухвалі суду від 20.03.2019.
Керуючись ст. ст. 7, 169, 248, 256, 294, 295, 378, пунктом 15.5 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Повернути заяву Головного управління ДФС у Луганській області про відстрочення виконання судового рішення у справі № 812/1239/16 за позовом публічного акціонерного товариства «Луганськтепловоз» до Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління ДФС, Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківський області, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії - заявнику.
Копію ухвали разом із заявою та доданими до неї матеріалами надіслати заявнику.
Повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із заявою в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання суддею.
Суддя ОСОБА_1