Справа № 420/1599/19
27 березня 2019 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Потоцька Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 за вхід. №10446/19 про усунення недоліків,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Голови П'ятого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2, Державної Судової адміністрації України в якому позивач просить:
визнати протиправними дії, бездіяльність відповідачів щодо організації роботи ПААС з неналежними умовами в приміщеннях, створенні екологічно небезпечних умов для позивача, інших відвідувачів, працівників суду всупереч Конституції України;
зобов'язати відповідачів до проведення експертизи якості повітря за участю позивачки (зважаючи на подану пропозицію) надання доказів щодо обґрунтування листа від 14.03.2019, з представленням (наданням) результатів експертизи, вказаних доказів суду.
Ухвалою суду від 21.03.2019 р. адміністративний позов залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 21.03.2019 р. відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
22.03.2019 р. за вхід. №10446/19 ОСОБА_1 подала заяву на усунення недоліків, в якій, зокрема, просить:
звільнити від сплати судового збору;
витребувати від ДОН ООДА видану довідку;
Розглянувши вказану заяву в частині звільнення від сплати судового збору, суд виходить з наступного.
Частиною 1 ст. 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Заява за вхід.№10446/19 від 22.03.2019 року не містить відомостей, які вимагаються цим кодексом, а саме: підстави заяви, тобто наведення відповідних мотивів.
Мотивувати - наводити мотиви, що пояснюють, виправдовують певні дії, вчинки тощо; обґрунтовувати (Академічний тлумачний словник).
В якості підстав для звільнення від сплати судового збору заявником зазначено наступне.
«Так, через «помилкове» рішення судді Соколенко О.М. з мене безпідставно стягнуто судовий збір, який й дотепер не повернуто (9 місяців)…»
Єдиний державний реєстр судових рішень (ЄДРСР) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До реєстру вносяться усі рішення судів України у цивільних, адміністративних, господарських справах, справах про адміністративні правопорушення та кримінальних провадженнях.
Відповідно до інформації з ЄДРСР, стягнення судового збору із заявника суддею Соколенко О.М. здійснено у справі №815/6096/17 за позовом ОСОБА_3 до директора Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Вказана справа з 16.01.2018 року перебуває на розгляді в судах апеляційної та касаційної інстанції.
27.02.2019 року справа переглянута Великою Палатою Верховного Суду. За результатами перегляду касаційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року та постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2018 року залишені без змін.
Крім того, заявник вказує, що з 30.05.2016 року по даний час вона не отримує заробітну плату і просить витребувати про це відповідну довідку.
Разом з цим, жодних доказів, які б свідчили про неможливість отримання такої довідки заявником безпосередньо не надано.
Також, відповідно до інформації з ЄДРСР, 23.05.2018 року Одеським окружним адміністративним судом прийнято рішення по справі №815/6432/17 (набрало законної сили 21.08.2018 року), яким стягнуто з Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з 22.02.2006 року по 23.11.2017 року у розмірі 164 704,76 (сто шістдесят чотири тисячі сімсот чотири) грн., а також стягнуто з Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації моральну шкоду у розмірі 100000, 00 (сто тисяч) грн.
Виконавчий лист по вказаній справі отримано ОСОБА_1 16.11.2018 року. Інформації щодо виконання виконавчого листа заявником не надано.
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Разом з цим, заявником до заяви про усунення недоліків надана довідка Центрального об'єднаного управління ПФУ у м. Одесі про доходи від 05.02.2019 року за попередній рік.
Суд, під час вирішення питання про звільнення від сплати судового збору, зобов'язаний об'єктивно і неупереджено надати оцінку кожному зазначеному доводу, який повинен бути підтверджений належним доказом враховуючи специфіку майнового стану особи, яка звертається із клопотанням, і саме така особа має змогу надати такі докази (оскільки вони стосуються її особистих майнових прав).
Отже суд повинен надати оцінку кожному із трьох аргументів, які наведені позивачем.
При цьому, суд звертає увагу, що лише один аргумент підтверджений належним доказом.
Приписами ст. 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини 1 статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.1981 року, та практика ЄСПЛ під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
ЄСПЛ в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Вказане кореспондується із приписами національного законодавства, зокрема, ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст.133 КАСУ.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя суди повинні вирішувати питання, пов'язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності з нормами національного законодавства.
При цьому особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Зокрема, учасники справи зобов'язані:
подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Приписами ч. 4 ст. 45 КАС України встановлено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття рішення про звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 133, 143, 256, 294 КАС України, суддя,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Головуючий суддя Потоцька Н.В.