26 березня 2019 року № 810/3223/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі №810/3223/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради, Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, в якому позивач просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради та Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 № 1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, № 703/12/10, № 679/11/10;
- зобов'язати Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області протягом 14 робочих днів з дати набуття рішення у даній справі законної сили оформити у відповідності до п.п. 3.11-3.13 «Порядку розміщення реклами на території м. Біла Церква» продовження строку дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 терміном на 5 років на підставі ч.6 ст. 41-1 ЗУ «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10. Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 копійок на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 09100, АДРЕСА_1)за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25300275; місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 75, прим. 134).
18.03.2019 від представника позивача через службу діловодства суду надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій позивач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №810/3223/18 щодо стягнення з відповідачів витрат на правову допомогу адвокатів у розмірі 17500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єктів владних повноважень.
18 березня 2019 року справа № 810/3223/18 передана на розгляд судді Горобцовій Я.В. згідно розподілу справ автоматизованою системою діловодства.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 призначено судове засідання з розгляду заяви про відшкодування витрат на правову допомогу на 26.03.2019.
26.03.2019 від представника позивача через службу діловодства суду надійшла заява про розгляд заяви про відшкодування витрат на правову допомогу без участі представника позивача.
26.03.2019 від представника Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області через службу діловодства суду надійшло клопотання, в якому просить суд в задоволенні заяви на відшкодування витрат на правову вимогу відмовити. Зазначає, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 в адміністративній справі №810/3223/18 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради відмовлено.
26.03.2019 від представника Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради через службу діловодства суду надійшло клопотання, в якому просить суд в задоволенні заяви на відшкодування витрат на правову вимогу відмовити. Зазначає, що Управління є неприбутковою організацією, а тому кошти на сплату судового збору до її бюджету включені не були.
Відповідно до вимог статті 252 КАС України у разі необхідності, суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з вимогами частини першої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із з частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, суд звертає увагу, що ст.134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог ч.5 ст.134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Верховний Суд в додатковій постанові від 12.09.2018 (справа №810/4749/15) зазначив, що з аналізу положень ст.134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Також Верховний Суд у постанові від 22.12.2018 (справа №826/856/18) зазначив про те, що розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії», заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Таким чином, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076). Статтею 19 Закону №5076 визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Відповідно до ст.30 Закону №5076 гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Як вбачається з матеріалів справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Б.Ф.Б. ОСОБА_2", в особі керуючого партнера - адвоката ОСОБА_3 (Адвокатське об'єднання) було укладено договір - доручення про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2018 №83.
Відповідно до п.п 3.1 та 3.2 договору гонорар - винагорода "Адвокатського об'єднання" за здійснення захисту, представництва інтересів Клієнтів та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені Договором. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені "Сторонами" та зазначені в Додатку 1 до договору.
Однак, позивачем до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу не було долучено Додаток 1 до договору-доручення про надання правничої (правової) допомоги від 20.06.2018 №83 із погодженими сторонами тарифами.
Як убачається з розрахунку суми судових витрат, пов'язаних з розглядом справи №810/3223/18 у Київському окружному адміністративному суді до них включено:
- надання консультацій, вивчення чинного законодавства України, судової практики щодо існуючого спору, витрачений час - 1 год., ціна за час 1000,00 грн., ціна 1000,00 грн;
- складання позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви, подання до суду, витрачений час 3 год., ціна за час - 1500,00 грн., ціна - 4500,00 грн.;
- складання заяви про уточнення позовних вимог, заяви про зменшення позовних вимог, заяви про долучення документів до матеріалів справи, додаткові письмові пояснення, витрачений час - 2 год., ціна за час - 1500,00 грн., ціна - 3000 грн.;
- підготовче судове засідання: 11.10.2018, 12.12.2018, 14.01.2019, витрачений час - 3 год., ціна за час - 1500,00 грн., ціна - 4500,00 грн;
- розгляд справи по суті: 05.02.2019, 27.02.2019, 11.03.2019, витрачений час - 3 год., ціна за час - 1500,00 грн., ціна - 4500,00 грн.
Позивачем на підтвердження заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17500,00 грн. додано копії додаткової угоди №2 від 14.03.2019 та Акт про надання правничої допомоги при розгляді справи №810/3223/18 у Київському окружному адміністративному суді згідно умов договору про надання правничої допомоги №83 від 20.06.2018.
Крім того, в п. 3 додаткової угоди №2 від 14.03.2019 зазначено, що оплата послуг "Адвокатського об'єднання" здійснюється в наступному порядку: оплата в сумі 3000,00 грн. здійснюється до винесення рішення по суті, залишок після підписання актів.
Згідно з вимогами пункту 2 частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до платіжного доручення №184 позивач 26.02.2019 здійснив сплату 3000,00 грн. за отриману юридичну допомогу, жодних інших доказів на підтвердження здійснення витрат на правничу допомогу позивачем надано не було.
Суд зауважує, що відповідно до наявних в матеріалах справи журналах судового засідання, підготовчі засідання 11.10.2018, 12.12.2018, 14.01.2019 тривали в сукупності 42 хв., тоді як в додатковій угоді №2 та Акті про надання правничої допомоги від 14.03.2019 складених відповідно до договору про надання правничої допомоги №83 від 20.06.2018 зазначено витрачений час - 3 год., ціна за час - 1500,00 грн., загальна ціна - 4500,00 грн.
Крім того, надання консультації, вивчення чинного законодавства України, судової практики щодо існуючого спору не є підготовкою справи до її розгляду в розумінні п.1 ч.3 ст. 134 КАС України.
Також суд звертає увагу на те, що вартість наданих позивачу відповідно до розрахунку від 14.03.2019 послуг у розмірі 7500грн. (складення позовної заяви, підготовка додатків до позовної заяви, подання до суду, складення заяви про уточнення позовних вимог, заяви про зменшення позовних вимог, заяви про долучення документів до матеріалів справи, додаткові письмові пояснення ) є завищеною.
Дослідивши вищевказані документи, суд дійшов висновку про те, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на оплату послуг адвоката в даному випадку не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами).
Враховуючи викладене, суд приходить до визновку, що заява позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню в частині стягнення на користь позивача понесених ним витрат на правову допомогу у сумі 3000,00 грн.
Крім того, як вбачається з заяви позивача, він просить суд стягнути витрати на правову допомогу з обох відповідачів.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11.03.2019 в адміністративній справі № 810/3223/18 позов задовольнити частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області, яка полягає у неналежному розгляді заяв фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10. Зобов'язано Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області повторно розглянути заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 №1658-1661 від 19.03.2018 щодо продовження дії дозволів №059/10/07, №291/12/08, №703/12/10, №679/11/10 з урахуванням висновків суду викладених у даному рішенні. У частині позовних вимог до Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області відмовлено.
За таких обставин, враховуючи складність адміністративної справи та обсяг та зміст позовної заяви з доданими до неї документами, суд вважає, що позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області на рахунок позивача підлягають стягненню підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про відшкодування витрат на правову допомогу в адміністративній справі №810/3223/18 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської Ради, Виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Стягнути на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: 09100, АДРЕСА_1) судові витрати у сумі 3000,00 грн. (три тисячі гривень 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради Київської області (код ЄДРПОУ 25300275; місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 75, прим. 134).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Дата складання повного тексту рішення - 26.03.2019 р.
Суддя Я.В. Горобцова
Дата складання повного тексту рішення - 26.03.2019 р.
ОСОБА_4