27 березня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/3734/18
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 360/3734/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії,
18.03.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 360/3734/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням суду позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19.01.2017 № 3, зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 з питання виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.
Однак, у позовній заяві позивач просив зобов'язати Міністерство оборони України вчинити певні дії «з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні». Тому посилаючись на п. 1 ч. 1 статті 252 КАС України заявник просив ухвалити додаткове судове рішення, оскільки судом щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалено рішення.
У судове засідання сторони не прибули, про дату, час і місце розгляду вказаної заяви повідомлялися належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Розглянувши питання про прийняття додаткового судового рішення по справі № 360/3734/18, суд дійшов такого.
19.11.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, в якому позивач просив суд:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо порушення порядку розгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та документів, затверджених постановою КМУ від 25.12.2013 № 975;
2) скасувати пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 3 від 19.01.2017;
3) зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача з питання виплати одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти стосовно заяви позивача рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04.02.2019 позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19.01.2017 № 3; зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 з питання виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Положеннями частини першої статті 252 КАС України визначено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного рішення, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.
В заяві про ухвалення додаткового судового рішення представник позивача посилається на те, що в позовній заяві позивач просив зобов'язати Міністерство оборони України вчинити певні дії «з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні», однак суд зобов'язав відповідача вчинити певні дії без урахування правової оцінки, наданої судом.
Так, суд, ухвалюючи судове рішення у цій справі, визначив спосіб його виконання шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_2 з питання виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.
Враховуючи те, що рішенням суду вирішено усі позовні вимоги, вирішено питання судових витрат та визначено спосіб виконання судового рішення, у суду відсутні правові підстави для прийняття додаткового рішення у справі.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний вирішити питання з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, в силу закону, без обов'язкового зазначення про це судом у тексті рішенні.
Відповідно до мотивувальної частини рішення від 04.02.2019 суд дійшов висновку про задоволення вимоги позивача про скасування пункта 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 3 від 19.01.2017, та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача з питання виплати одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти стосовно заяви позивача рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, відповідно до вимог частини четвертої статті 245 КАС України у мотивувальній частині рішення від 04.02.2019 суд зобов'язав відповідача - суб'єкта владних повноважень, розглянути заяву позивача, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Із заяви позивача слідує, що він не згоден з тим, що резолютивну частину рішення суду дослівно не викладено відповідно до прохальної частини позовної заяви. Однак, у випадку незгоди із судовим рішенням відповідач має право оскаржити його в апеляційному порядку повністю або частково.
Суд першої інстанції не наділений повноваженнями щодо зміни чи скасування судового рішення, окрім випадків його перегляду за нововиявленими обставинами.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення слід відмовити.
Відповідно до частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтею 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення по справі № 360/3734/18 за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_3