про залишення позовної заяви без руху
26 березня 2019 року м. Київ № 320/1348/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо проведення перевірки ТОВ "Автобансервіс";
- визнати протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області щодо внесення безпідставних відомостей до Акту №12, складеного за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки;
- скасувати Припис Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області №4 від 11.03.2019 про усунення ТОВ "Автобансервіс" порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік", станом на 01.01.2019 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн).
З матеріалів справи вбачається, що позов немайновоого характеру та містить 3 вимоги (1921,00 х 3).
Частинами 1 та 2 статті 9 Закону №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивачем не надано до суду документу, що підтверджує сплату судового збору, який належить сплачувати у розмірі вирахуваному відповідно до вимог ЗУ "Про судовий збір", однак містить клопотання, в якому позивач просить відстрочити ТОВ "Автобансервіс" сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Вказані норми встановлюють можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення статей спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (ст. 10 КАС України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.
У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.
Однак, суд вважає за необхідне зазначити, що клопотання позивача є необгрунтованим, адже
позивач не надав докази, які свідчать про його незадовільне матеріальне становище.
Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.
Крім цього, позивач не надав суду жодних доказів, які свідчать про його незадовільне (скрутне) матеріальне становище, неможливості перерозподілу бюджетних асигнувань в межах затвердженого кошторису на сплату судового збору, відсутності економії фонду оплати праці та спрямування їх на сплату судового збору, тощо.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення судового збору, оскільки відсутні докази, які підтверджують скрутне матеріальне становище.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи положення статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачеві строку для усунення її недоліків.
Недоліки позовної заяви позивач має усунути у строк, що не перевищує десять днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду заяви, до якої позивачем має бути приєднано документ про сплату судового збору за звернення до Київського окружного адміністративного суду з позовом немайнового характеру в розмірі, визначеному з дотриманням вимог Закону №3674-VI, а саме - 5 763, 00 грн.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Автобансервіс" до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання протиправними дій, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Терлецька О.О.