про повернення позовної заяви
26 березня 2019 року м. Київ № 320/1355/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д., розглянувши позов ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 в особі представника - адвоката ОСОБА_2 з позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене листом відповідача №1198/03 від 28.01.2019 про припинення позивачеві виплати пенсії за віком;
- зобов'язати відповідача поновити позивачеві виплату пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником).
Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Так, за загальним правилом частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Частиною першою статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», повноваження адвоката як представника в адміністративному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини четвертої статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Тобто єдиною підставою для підтвердження у представника обсягу повноважень, наданих йому довірителем є належним чином оформлені документи із спеціальним визначенням кола повноважень, які має здійснювати представник від імені довірителя.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Згідно з частиною другою статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2012 № 36, зі змінами, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 27.05.2017 № 151 (далі - Положення № 36), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Згідно з пунктом 14 Положення № 36, про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній, або керівник адвокатського об'єднання (бюро) зобов'язані вказати на звороті ордера.
Зазначена норма узгоджується з імперативною вимогою частини четвертої статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», положеннями статей 55, 57 Кодексу адміністративного судочинства України, що спрямовані на забезпечення інтересів особи, яка прийняла рішення брати участь у судовому процесі через представника, гарантування захисту її інтересів цим представником в межах наданих йому повноважень, що забезпечує справедливе і ефективне судочинство.
Як встановлено судом, позовна заява підписана представником - адвокатом ОСОБА_2 На підтвердження повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 до позовної заяви додано ксерокопію ордера серії КВ № 210604 від 01.03.2019, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 № б/н.
Також, до позовної заяви додано ксерокопію договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 № б/н, яка не містить жодного застереження щодо вчинення від імені довірителя представником певних процесуальних дій, зокрема, але не виключно, права адвоката на підписання та подання до суду від імені позивача позовних заяв тощо.
Згідно з позицією ОСОБА_3 Верховного Суду (ухвала від 12.01.2018 у справі № К/800/28757/13) є неприйнятним поданий до суду від імені довірителя документ, який хоча і підписаний довірителем з наданою копією ордера, проте до якого не долучено копії витягу з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій, засвідченого підписом сторін.
Аналогічна правова позиція щодо вищенаведених обставин у взаємозв'язку із чинними нормами матеріального та процесуального права, викладена у постанові Верховного Суду від 18.10.2018 № 811/1507/18.
Слід зазначити, що представництво в суді - це процесуальна діяльність представника, яка здійснюється в межах наявних у нього повноважень від імені та в інтересах сторін та інших експонованих осіб.
Статтею 59 Кодексу адміністративного судочинства України (частини п'ята, шоста) встановлено, що відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді. Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
З буквального змісту вищевказаних положень законодавства вбачається, що на підтвердження повноважень представника має бути подано оригінал документа на підтвердження повноважень представника або ж його копія, засвідчена у визначеному законом порядку.
Тобто надані докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд.
Крім того, представлена суду ксерокопія ордера на надання правової допомоги від 01.03.2019 серії КВ № 210604 не містить жодного застереження щодо вчинення або обмеження у вчиненні процесуальних дій на зворотній стороні, а також необхідних реквізитів, зокрема, дати засвідчення та назви посади особи, яка його засвідчила, а містить лише штамп «згідно з оригіналом», прізвище, ініціали та підпис особи, що не відповідає положенням пункту 5.27 Вимог до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003, яким передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Аналогічні факти встановлені й щодо ксерокопії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 719 від 29.08.2012 та ксерокопії договору про надання правової допомоги від 01.03.2019 № б/н.
Слід зазначити, що порядок засвідчення копії ордеру на надання правової допомоги, як цілісного документу, передбачено і роз'ясненням та рішенням Ради адвокатів України.
Беручи до уваги, що до позовної заяви додано ксерокопію ордера суд вважає, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтвердженні відповідно до вимог саме статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок суду про те, що копія ордеру, не посвідчена у встановленому законом порядку, не дає права на підписання позовної заяви та ведення справи у суді узгоджується з правовою позицію Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 03.01.2018 у справі №814/4095/15, від 05.01.2018 у справі №826/7941/17, від 21.02.2018 у справі №826/11102/16, від 22.02.2018 у справі №607/6646/17, від 15.03.2018 у справі №695/3442/17, від 04.04.2018 №814/4095/15, від 10.04.2018 у справі №820/3984/17, від 12.04.2018 у справі №308/11533/17, від 08.05.2018 у справі №815/3711/17, від 31.05.2018 у справі №808/2814/17 та інших.
Відповідно до частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Беручи до уваги, що до позовної заяви не було надано доказів, які підтверджують право представника підписувати від імені позивача позовну заяву, суд дійшов висновку, що позовна заява підписана та подана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим підлягає поверненню.
Водночас суд роз'яснює, що відповідно до вимог частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 246, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - повернути позивачеві разом із доданими до неї документами без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою надіслати позивачеві за адресою, вказаною у позові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Панченко Н.Д.