про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2019 року м. Київ № 320/1381/19
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., розглянувши позовну заяву
Товариства з обмеженою відповідальністю «Металекс М»
до Державної фіскальної служби України,
Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації,
Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Металекс М» з позовом до Державної фіскальної служби України; Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 929939/39749177 від 26.09.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 15.08.2018 № 28;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 15.08.2018 № 28, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М» та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М», а саме 28.08.2018;
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 933692/39749177 від 28.09.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 03.09.2018 № 29;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 03.09.2018 № 29, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М» та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М», а саме 24.09.2018;
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 933693/39749177 від 28.09.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 № 30;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 05.09.2018 № 30, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М» та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М», а саме 24.09.2018;
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 956608/39749177 від 17.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.09.2018 № 31;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 22.09.2018 № 31, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М» та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М», а саме 09.10.2018;
- скасувати рішення Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 958193/39749177 від 18.10.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 28.09.2018 № 32;
- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну від 28.09.2018 № 32, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М» та вважати її прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку Товариством з обмеженою відповідальністю «Металекс М», а саме 09.10.2018.
Пунктом 3, 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Із змісту позовної заяви вбачається, що рішеннями комісії Державної фіскальної служби Україн, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації в такій реєстрації, а саме: № 929939/39749177 від 26.09.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.08.2018 № 28; № 933692/39749177 від 28.09.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 03.09.2018 № 29; № 933693/39749177 від 28.09.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 05.09.2018 № 30; № 956608/39749177 від 17.10.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 22.09.2018 № 31; № 958193/39749177 від 18.10.2018 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 28.09.2018 № 32.
З пояснень у позовній заяві судом встановлено, що у подальшому, позивачем було оскаржено вказані рішення комісії в адміністративному порядку. Подавши скарги до ДФС України.
До позовної заяви надано докази оскарження лише трьох рішень, а саме: рішенням комісії з питань розгляду скарг від 08.10.2018 № 34791/39749177/2 скаргу позивача на рішення № 929939/39749177 від 26.09.2018 залишено без задоволення та рішення комісії ДФС без змін; рішенням комісії з питань розгляду скарг від 11.10.2018 № 35572/39749177/2 скаргу позивача на рішення № 933692/39749177 від 28.09.2018 залишено без задоволення та рішення комісії ДФС без змін; рішенням комісії з питань розгляду скарг від 11.10.2018 № 35573/39749177/2 скаргу позивача на рішення № 933693/39749177 від 28.09.2018 залишено без задоволення та рішення комісії ДФС без змін.
З огляду на зазначене вбачається, що позивач скористався своїм правом на оскарження рішення відповідача в адміністративному поряду. Після чого, позивач мав право звернутись до суду у встановлений Кодексом тримісячний строк.
Втім, у позові позивачем не зазначено, коли саме (не надано доказів) ним отримано рішення комісії з питань розгляду скарг у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити наявність факту звернення позивача до суду із позовом у встановлений законом строк.
Враховуючи вимоги статті 123 Кодексу адміністративного судчинства України та з огляду на те, що позивачем не наведено у позові обставин отримання рішення комісії про розгляд скарги (не надано доказів), суд вбачає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачеві десять днів для надання пояснень щодо часу отримання рішень відповідача про розгляд скарги або подачі заяви про поновлення строку на звернення до суду з обґрунтуванням поважності пропуску строку встановленого Кодексом.
Крім того суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судчинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно частин першої та другої статті 94 Кодексу адміністративного судчинства України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ч.4 ст.94 КАС).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч.5 ст.94 КАС).
Однак, всупереч вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 94 Кодексу адміністративного судчинства України, позивачем до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені відповіднодо вимог Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації".
Зокрема, згідно з пунктом 5.27 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціали та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту "підпис". Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Судом встановлено, що частину документів засвідчено адвокатом з зазначенням печатки адвоката, підпису, дати та штампу «відповідає оригіналу», а на частині міститься печатка підприємства позивача та підпис невстановленої особи.
З огляду на зазначене, суд вважає, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтею 161 КАС, а тому, зазначений недолік повинен бути усунений шляхом надання суду копії документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідачів), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- всіх рішень комісії з питань розгляду скарг;
- письмових пояснень щодо обставин (дати) отримання рішень комісії про розгляд скарги (заяви про поновлення строку звернення до суду);
- копій документів, що додані до позовної заяви (також, для відповідачів), які мають бути засвідчені, відповідно до Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації", або зазначення про наявність у іншої особи оригіналу письмового доказу.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Металекс М» до Державної фіскальної служби України; Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву буде повернуто згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Колеснікова І.С.