ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ ОСОБА_1
21 березня 2019 року Справа № 280/4893/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді Лазаренка М.С.,
за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_2
представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Котляревського/Перлинна, 12/24, код ЄДРПОУ 02647763)
до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)
про визнання протиправними дій та скасування рішень
19 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (далі - позивач) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» у податкову заставу;
скасувати рішення від 26.07.2017 року №647 про опис належного Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» майна у податкову заставу;
скасувати акт №26/28 від 14.08.2017 опису майна належного Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт».
04 лютого 2019 року представником відповідача до суду подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача вказав на те, що позивачем пропущено передбачений чинним законодавством України 6-ти місячний строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою про про визнання протиправними дій та скасування рішень, оскільки позивачу стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення ще в жовтні 2017 року, проте, з вищевказаною позовною заявою позивач звернувся до суду лише у листопаді 2018 року, тобто зі спливом встановленого чинним законодавством України строку звернення до суду. Вказує на те, що позивачем ані в позовній заяві, ані в ході підготовчих судових засідань не навів жодних поважних причин пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою. Просять задовольнити клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
В підготовчому судовому засіданні 21.03.2019 представник відповідача підтримала клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у повному обсязі.
В підготовчому судовому засіданні 21.03.2019 представник позивача проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду заперечив, просив відмовити у його задоволенні. В обґрунтування заперечень проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду посилався на те, що Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» стало відомо про оскаржуване рішення тільки після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи №808/1283/18, а саме з 01.11.2018. З позовною заявою про визнання протиправними дій Головного управління Державної фіскальної служби України у Запорізькій області щодо опису майна Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» у податкову заставу, скасування рішення від 26.07.2017 року №647 про опис належного Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» майна у податкову заставу, скасування акта №26/28 від 14.08.2017 опису майна належного Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» позивач звернувся до суду 19.11.2018. Вважає, що оскільки Приватним акціонерним товариством «Приазовкурорт» не пропущено строк звернення до суду у шість місяців, то відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.
20.10.2017 року Головним Управлінням ДФС у Запорізькій області Приватному акціонерному товариству «Приазовкурорт» було надіслано засобами поштового зв'язку, рішення про опис майна у податкову заставу №647 від 26.07.2017 та акт опису майна від 14.08.2017 №26/28, які отримані представником Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» за довіреністю Паданєвою 24.10.2017, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.
В підготовчому судовому засіданні було витребувано та оглянуто матеріали адміністративної справи № 808/1283/18, відповідно до яких:
06 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (далі - відповідач, ПрАТ «Приазовкурорт»), в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 377681,30 грн. за рахунок майна ПрАТ «Приазовкурорт» (код ЄДРПОУ 02647763), що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою суду від 11.04.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі 808/1283/18 та призначено судове засіданяя.
Вся поштова коресподенція надіслана Запорізьким окружним адміністративним судом на адресу ПрАТ «Приазовкурорт» та була отримана уповноваженими представниками ПрАТ «Приазовкурорт»: Паданєвою, Подорожко.
Крім цього, Генеральним директором ПрАТ «Приазовкурорт» ОСОБА_5 до суду було подано заяву про відкладення розгляду справи від 07.06.2018 у зв'язку із перебуванням на лікарняному юриста підприємства.
Рішення по справі 808/1283/18 також було отримано уповноваженим представником ПрАТ «Приазовкурорт» Подорожко - 23.08.2018 року.
Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що позивач дізнався про порушення його прав, у зв'язку із надісланням Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на поштову адресу Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт», рішення про опис майна у податкову заставу №647 від 26.07.2017 та акту опису майна від 14.08.2017 №26/28, які отримані представником Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» за довіреністю Паданєвою 24.10.2017 року.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси…
Частиною 1 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Посилання представника позивача на те, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки про існування оспорюваних рішень дізнався лише під час ознайомлення з матеріалами справи 808/1283/18, - 01.11.2018, суд не приймає до уваги у зв'язку з вищезазначеним.
З системного аналізу досліджених судом матеріалів адміністративних справ та наведених правових норм вбачається, що по-перше, 24.10.2017 уповноваженим представником Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» за довіреністю Паданєвою було отримано рішення про опис майна у податкову заставу №647 від 26.07.2017 та акт опису майна від 14.08.2017 №26/28, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи №280/4893/18; по-друге 06 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - позивач, ГУ ДФС у Запорізькій області) до Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (далі - відповідач, ПрАТ «Приазовкурорт»), в якому позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у розмірі 377681,30 грн. за рахунок майна ПрАТ «Приазовкурорт» (код ЄДРПОУ 02647763), що перебуває у податковій заставі. Вся поштова коресподенція надіслана Запорізьким окружним адміністративним судом на адресу ПрАТ «Приазовкурорт» та була отримана уповноваженими представниками ПрАТ «Приазовкурорт»: Паданєвою, Подорожко. Крім цього, Генеральним директором ПрАТ «Приазовкурорт» ОСОБА_5 до суду було подано заяву про відкладення розгляду справи від 07.06.2018 у зв'язку із перебуванням на лікарняному юриста підприємства. Рішення по справі 808/1283/18 також було отримано уповноваженим представником ПрАТ «Приазовкурорт» Подорожко - 23.08.2018 року. Тому, беручи до уваги досліджені під час підготовчих засідань документи у сукупності, суд вважає твердження ПрАТ «Приазовкурорт» про те, що ним не пропущено строк звернення до адміністративного суду, оскільки про існування оспорюваних рішень дізнався лише під час ознайомлення з матеріалами справи 808/1283/18, 01.11.2018 хибним.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Так, у рішенні «Меньшикова проти України» від 08 квітня 2010 року (заява №377/02), Європейський суд з прав людини зазначив, що "право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashmgdane v the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п 57, серія А, №93).
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, Високий Суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).
Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що провадження у справі відкрито за позовною заявою, поданою з порушенням установленого законом шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду, матеріали справи не містять підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 5, 6, 122, 123, 240, 241, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задовольнити.
Позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Приазовкурорт» (71100, Запорізька область, м.Бердянськ, вул. Котляревського/Перлинна, 12/24, код ЄДРПОУ 02647763) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними дій та скасування рішень залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 294 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала у повному обсязі складена та підписана 25.03.2019.
Суддя М.С. Лазаренко