Справа № 348/345/19
25 березня 2019 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши на підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Надвірна кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019090780000003, за обвинувальним актом від 31.01.2019 року щодо обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця АДРЕСА_1 , вдівця, на утриманні нікого не має, з професійно-технічною освітою, працючого майстром лісу Делятинського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», раніше не судимого, громадянина України,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Злочин ним вчинено при наступних обставинах:
Майстер лісу обходу № 15 Делятинського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» ОСОБА_4 , будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто суб'єктом декларування, у порушення вимог до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, керуючись єдиним злочинним умислом, маючи реальну можливість та достовірно знаючи про обов'язки подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будучи ознайомленим із відповідними наказами начальника Прикарпатського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» № 19/1-в від 06.03.2017 р. та № 11-в від 23.01.2018 р. щодо необхідності декларування шляхом реєстрації та внесення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а також достовірно знаючи про те, що в строк до 01.04.2017 р. (який було продовжено до 01.05.2017 р.) та 01.04.2018 р. він зобов'язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік та 2017 рік відповідно, у період з 01.01.2017 року по 01.05.2017 року та з 01.01.2018 р. по 01.04.2018 р., перебуваючи на території України, зокрема, у смт Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, умисно не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, при обставинах викладених у обвинувальному акті визнав повністю, суду пояснив, що він працює майстером лісу обходу № 15 Делятинського лісництва Прикарпатського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат», та є посадовою особою юридичної особи публічного права, яка наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, тобто суб'єктом декларування, у порушення вимог до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції». Він, маючи можливість та достовірно знаючи про обов'язки подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, будучи ознайомленим із відповідними наказами начальника Прикарпатського військового лісгоспу Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» № 19/1-в від 06.03.2017 р. та № 11-в від 23.01.2018 р. щодо необхідності декларування шляхом реєстрації та внесення відповідних відомостей на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, а також знаючи про те, що в строк до 01.04.2017 р. (який було продовжено до 01.05.2017 р.) та 01.04.2018 р. він зобов'язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік та 2017 рік відповідно, у період з 01.01.2017 року по 01.05.2017 року та з 01.01.2018 р. по 01.04.2018 р., перебуваючи в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області, не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
08.02.2019 р. ним було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік. 08.02.2019 р. ним було подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік.
У вчиненому розкаявся та запевнив суд, що подібного більше не повторить.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд за згодою учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши перед цим, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції не має, їм роз'яснено, що вони в такому випадку будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене, суд, заслухавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Злочинні дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфіковані вірно за ст. 366-1 КК України, оскільки він вчинив умисне неподання суб'єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
У судовому засіданні від обвинуваченого поступило клопотання, в якому просить звільнити його від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити у зв'язку із дійовим каяттям, оскільки він повністю визнає свою вину у вчинення злочину, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив злочин невеликої тяжкості, який не є корупційним, подав відповідні декларації за 2016 та 2017 роки, про що подав письмову заяву.
Прокурор в судовому засіданні не заперечив про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України - у зв'язку із дійовим каяттям, так як він вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, подав відповідні декларації.
Суд, заслухавши думку обвинуваченого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження прийшов до висновку, що клопотання обвинуваченого є підставним та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Відповідно до ст. 45 КК України особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості або необережний злочин середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Санкцією ст. 366-1 КК України передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч п'ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тому вчинений обвинуваченим ОСОБА_4 злочин відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості.
Вказаний злочин відповідно до примітки до ст. 45 КК України не є корупційним.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
У відповідності до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям можливе в разі вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула шкоду.
При вирішенні клопотання суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, який не є корупційний, повністю визнає свою вину у вчинені злочину при обставинах викладених в обвинувальному акті, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, оскільки під час досудового розслідування та в суді давав послідовні визнавальні показання, справа була розглянута в порядку вимог ч. 3 ст. 349 КПК України.
Суд також враховує його похилий вік, те, що він не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному диспансері та психоневрологічній лікарні, та характеризується по місцю проживання та роботи позитивно.
Таким чином суд приходить до переконання, що наявні всі обов'язкові підстави, передбачені ст. 45 КК України, для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям.
За вказаних обставин суд вважає, що кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42019090780000003, за обвинувальним актом від 31.01.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України слід закрити та звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину передбаченого ст. 366-1 КК України на підставі ст. 45 КК України у зв'язку із дійовим каяттям.
Обставин, які б виключали звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, та закриття даного кримінального провадження у зв'язку із дійовим каяттям, судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 44, 45 КК України, ст.ст. п. 1 ч. 2 ст. 284, 285, ч. 1 ст. 286, 288, п. 3 ч. 1 ст. 392, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України, суд, -
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із дійовим каяттям та закриття кримінального провадження - задовільнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42019090780000003, за обвинувальним актом від 31.01.2019 року щодо обвинувачення ОСОБА_4 за вчинення злочину, передбаченого ст. 366-1 КК України -закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом семи днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Копію ухвали після її оголошення вручити сторонам кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1