Справа № 757/29319/18-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1024/19 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2
20 березня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 393 КК України повернуто прокурору, та клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , та клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 про залишення без розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 ,-
Згідно з ухвалою суду першої інстанції, 17.10.2018 року до Печерського районного суду м. Києва від прокурора надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 289, ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 393 КК України.
19.10.2018року вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового розгляду.
В підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_7 заявила клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з підстав невідповідності останнього вимогам ст.290, 291 та 293 КПК України та звільнення ОСОБА_8 з під варти у залі суду, у зв'язку з незаконним продовженням тримання його під вартою судом першої та апеляційної інстанції.
20 грудня 2018 року ухвалою Печерського районного суду міста Києва клопотання захисника задоволено частково, обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 393 КК України, повернуто прокурору.
Своє рішення суд мотивував тим, що прокурором в судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження виконання органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України, а саме будь-яких доказів на спростування доводів сторони захисту про не ознайомлення в повному обсязі з матеріалами досудового розслідування. Окрім того, в порушення вимог ст. 291 КПК України до матеріалів кримінального провадження не додано розписку про отримання ОСОБА_8 копії обвинувального акту та реєстру досудового розслідування. Та в порушення вимог ст. 293 КПК України прокурором не надано копію обвинувального акту та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу) та його захиснику. Долучений акт про відмову в отриманні обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, який складений та підписаний в приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор» прокурором Київської місцевої прокуратури №6 ОСОБА_9 , слідчим СВ Печерського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_10 , понятими ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не передбачений кримінально-процесуальний законодавством України та не може підміняти особисту розписку обвинуваченого про отримання ним обвинувального акту та реєстру досудового розслідування та з зазначених вище підстав, вказаний акт не може вважатися таким, що підтверджує також виконання вимог ст. 293 КПК України.
Окрім того, як вбачається Акт від 12.06.2018 був складений про відмову в отриманні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, разом з тим з тексту самого акту вбачається, що обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування були вручені підозрюваному та адвокату, однак останні відмовилися від написання відповідної розписки. Разом з тим, факт неотримання обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування було підтверджено прокурором в підготовчому судовому засіданні. Під час перебування кримінального провадження в суді прокурором не вчинено жодних дій, спрямованих на вручення обвинувального акту та реєстру досудового розслідування, як обвинуваченому ОСОБА_8 так і його захиснику-адвокату ОСОБА_7 . Тобто з часу затвердження обвинувального акту, з 23.06.2018 по 20.12.2018 прокурор не вчинив будь-яких дій, передбачених ст. 291, 293 КПК України та розписки про отримання обвинувального акту як обвинуваченим так і його захисником, суду не надав, чим порушив вимоги Кримінально-процесуального кодексу України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу з доповненнями в якій просить ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12018100060000750 від 18.02.2018 стосовно ОСОБА_8 за ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 393 КК України прокурору - скасувати. Призначити новий розгляд у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Апеляційну скаргу з доповненнями прокурор обґрунтовує тим, що в матеріалах провадження знаходиться акт від 12 червня 2018 року про відмову у отриманні обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_8 та його захисником ОСОБА_7 , який складений та підписаний прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 та слідчим СВ Печерського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_10 в присутності двох понятих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в приміщенні ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Відтак, висновок Печерського районного суду міста Києва про те, що однією з підстав повернення обвинувального акту прокурору є відсутність в матеріалах підтвердження щодо вручення обвинуваченому та його захиснику копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, а долучений акт про відмову в отриманні цих процесуальних документів не може підміняти особисту розписку обвинуваченого про отримання ним обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування є безпідставним. Крім того, у зв'язку з відмовою підозрюваного та його захисника реалізовувати надане їм Законом право, прокурором Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_9 складено акт про відмову ОСОБА_8 та ОСОБА_7 отирмати копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, який засвідчує факт виконання прокурором передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України процесуальних дій під час закінчення досудового розслідування в тому числі і вимог п.3 ч.4 ст. 291 КПК України та дотримання ним своїх процесуальних обов'язків під час звернення до суду з обвинувальним актом.
Посилання в ухвалі на порушення прокурором ст. 293 КПК України, а саме, що прокурором не було вручено захиснику копію обвинувального акту з копією реєстру матеріалів досудового розслідування, як на одну з підстав для повернення обвинувального акту прокурору є непереконливим, оскільки підставою для повернення обвинувального акту прокурору може бути порушення вимог ст. 291 КПК України в якій жодним чином не відмічено про необхідність надання в додатках до обвинувального акту розписки захисника про отримання ним копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування.
Окрім того, прокурор зазначає, що стосується тверджень суду про те, що прокурором в судовому засіданні не надано будь-яких доказів на підтвердження виконання органом досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України та не вчинено жодних дій на вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування як обвинуваченому так і його захиснику то вказані доводи є безпідставними, оскільки чинним Кримінальним процесуальним кодексом України у підготовчому судовому засіданні надання будь-яких доказів, в тому числі і тих які підтверджують виконання вимог ст. 290 КПК України, не передбачено, а тому, на думку прокурора, посилання в ухвалі, як на підставу повернення обвинувального акту прокурору не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Також прокурор зазначає, що Київським апеляційним судом вже розглядалася апеляційна скарга прокурора на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10.08.2018 щодо повернення обвинувального акта прокурору з аналогічних підстав і 04.10.2018 судом апеляційної інстанції винесено ухвалу, якою апеляційну скаргу прокурора задоволено, а ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 10.08.2018 скасовано та призначено новий розгляд обвинувального акта стосовно ОСОБА_8 в суді першої інстанції. Проте, судом першої інстанції в ході проведення підготовчого судового засідання на висновки суду апеляційної інстанції викладені в ухвалі від 04.10.2018 не звернуто увагу, а навпаки вони були не враховані та проігноровані під час прийняття рішення щодо повторного повернення обвинувального акту прокурору.
В свою чергу, захисником ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_8 було подано заперечення на апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 , в якому просять апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20.12.2018 залишити без змін.
В обґрунтування заперечення захисник та обвинувачений зазначають, що прокурор ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі з доповненнями на ухвалу трьох професійних суддів, посилається на норми кримінально-процесуального законодавства та на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.10.2012 № 223-1430/0/4-12 «Про порядок здійснення підготовчого судового провадження відповідно до Кримінального процесуального Кодексу України», при цьому спотворює зміст закону та зміст листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ. З огляду на викладене прокурор ОСОБА_6 зловживає своїми процесуальними правами, спотворює та перекручує зміст закону з метою приховати не виконані органом досудового розслідування вимоги закону, нагляд за яким він має здійснювати як процесуальний керівник у кримінальному провадженні за № 12018100060000750 від 18.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_8 .
Також, захисник та обвинувачений звертають увагу суду не те, що без ненадання стороні обвинувачення матеріалів досудового розслідування для виконання вимог ст. 290 КПК України, без вручення обвинувального акта обвинуваченому та захиснику і направлення обвинувального акта до суду - це грубе порушення права обвинуваченого на захист.
Окрім того, прокурор Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 подав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що наявність причетності ОСОБА_8 до скоєння злочинів (обґрунтованої підозри) повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами та їх сукупності.
Обвинувачений ОСОБА_8 вчинив злочини, які згідно із ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких, тяжких та середньої тяжкості злочинів та за які законом передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.
Згідно ухвали Київського апеляційного суду від 25 січня 2019 року строк запобіжного заходу обвинуваченого ОСОБА_8 спливає 25 березня 2019 року, однак, на даний час, розгляд даного кримінального провадження Печерським районним судом фактично ще навіть не розпочався, оскільки з підготовчого судового засідання було повернуто обвинувальний акт прокурору, а апеляційне провадження стосовно ОСОБА_8 ще не закінчено, тому можна зробити висновок про те, що обвинувачений може вжити заходів для перешкоджання здійснення розгляду матеріалів кримінального провадження в тому числі і апеляційного, а відтак є необхідність у продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 із урахуванням вимог КПК України та наявності відповідних ризиків.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і в обґрунтування продовження строку дії запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 покладається необхідність запобігти спробам:
- Переховуватись від суду, оскільки він обвинувачується у вчиненні одного особливо тяжкого, двох тяжких та двох середньої тяжкості злочинів за які законом передбачена безальтернативна міра покарання у виді позбавлення волі, а також враховуючи репутацію та соціальні зв'язки обвинуваченого: є особою молодого працездатного віку, але офіційно не працевлаштований, легальних джерел доходу не має, не одружений і з огляду на високий рівень суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винним, дають достатні підстави про існування такого ризику;
- незаконно впливати на потерпілу, оскільки йому відомо її місце проживання, а також впливати на свідків і перебуваючи на волі в умовах неочевидності існує ризик впливу обвинуваченого на вказаних осіб шляхом погроз, умовляння, залякування чи підкупу з метою зміни вищезазначеними особами своїх показів чи дачі неправдивих показів. Так як ні потерпіла, ні жоден із свідків в судовому засіданні ще не допитані;
- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_8 раніше притягувався до кримінальної відповідальності та на даний час в Святошинському районному суді міста Києва стосовно нього розглядається кримінальне провадження за ч. 2 ст. 206 КК України.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід і з часу застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вони не зменшилися та існують на теперішній час.
Дані ризики виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу стосовно ОСОБА_8 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки обвинуваченого.
Наявний запобіжний захід відповідає характеру інкримінованих ОСОБА_8 діянь, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, впливати на потерпілу та свідків, а також запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Окрім того, прокурор зазначає, що враховуючи те, що більшість злочинів (ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189 КК України) вчинені із застосуванням насильства над потерпілою, а також прецедентну практику Європейського суду з прав людини про те, що не лише потреби конкретної особи, а й загальні суспільні інтереси, які зважаючи на велику суспільну небезпечність та кількість інкримінованих злочинів, вимагають більш суворішого підходу не дають підстав для запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Також, обвинуваченим ОСОБА_8 та захисником ОСОБА_7 було подано клопотання про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 , який перевищує 12 місяців.
В обґрунтування клопотання зазначається, що ОСОБА_8 був заарештований та взятий під варту о 16 годині 18.02.2018 року отримується під вартою до цього часу, що станом на 26.02.2019 перевищує сукупний строк тримання під вартою 12 місяців.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018100060000750 від 18.02.2018 за підозрою ОСОБА_8 , продовжений до 4-х місяців до 18.06.2018 року, закінчився.
Відповідно до ч.5 ст. 294 КПК України - строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст. 202 КПК України - ОСОБА_8 підлягав негайному звільненню 17.06.2018 року о 24 годині з-під варти, так як строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою закінчився 17.06.2018 року включно.
Інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання ОСОБА_8 під вартою надійшло до уповноваженої службової особи Державної установи «Київський слідчий ізолятор», де ОСОБА_8 утримувався під вартою, 18.06.2018, тобто вже після закінчення дії ухвали слідчого судді.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 197 КПК України - сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 закінчився в червні 2018 року.
Отже, строк тримання ОСОБА_8 під вартою не може перевищувати строк досудового розслідування.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25.01.2019 встановлено, що судовий розгляд за обвинувальним актом відносно ОСОБА_8 судом першої інстанції навіть не розпочався.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_8 до суду першої інстанції станом на 26.02.2019 від прокурора не надходив, оскільки перебуває в апеляційній інстанції за апеляційною скаргою з доповненнями до не ї прокурора ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва про повернення обвинувального акта прокурору.
Таким чином, станом на 26.02.2019 ОСОБА_8 та його захисник з матеріалами досудового розслідування в повному обсязі не ознайомлені, обвинувальний акт прокурором не вручено.
Сукупний строк тримання під вартою ОСОБА_8 станом на 26.02.2019 перевищує 12 місяців та сплив 18.02.2019 року о 16 годині.
Окрім того, обвинуваченим ОСОБА_8 та захисником ОСОБА_7 було подано клопотання про залишення клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 без розгляду.
В обґрунтування клопотання зазначають, що ч.2 ст. 199 КПК України визначено порядок подачі клопотання про продовження строку тримання під вартою - до місцевого суду, до якого прокурор повинен звернутися для реалізації свого права.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу в повному обсязі та просив її задовольнити, підтримав подане ним клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та просив його задовольнити, заперечував проти задоволення клопотань обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 ,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, підтримав подані ним та його захисником клопотання та просив їх задовольнити,
пояснення захисника ОСОБА_7 , яка також заперечувала проти задоволення апеляційної скарги прокурора, та заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 , підтримала подані нею та обвинуваченим клопотання та просила їх задовольнити,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, доводи наведені в клопотанні прокурора та клопотаннях обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Вимоги до обвинувального акта визначені ст. 291 КПК України. Аналіз указаної норми закону указує на те, нею урегульовані вимоги:
до змісту обвинувального акту (частина 2);
щодо порядку його складення, підписання та затвердження (частини 1 та 2);
щодо перелік додатків до обвинувального акту (частина 4).
На думку колегії суддів порушення, які можуть бути допущені у кожній із наведених вище груп указують на невідповідність обвинувального акту вимогам закону і є підставами для повернення обвинувального акту. Таким чином із наведеного можливо зробити висновок про те, що додатки, перелік яких визначений у частині четвертій ст. 291 КПК України є невід'ємною частиною обвинувального акту, тому відсутність будь-якого із них буде указувати на невідповідність обвинувального акту вимогам закону.
Аналізуючи зміст мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 20.12.2018 року про повернення обвинувального акта у даному кримінальному провадженні суд фактично навів три порушення закону які є підставами для повернення прокурору цього обвинувального акта. Такими порушеннями на думку суду першої інстанції є:
не подання прокурором доказів на підтвердження виконання органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України із обвинуваченим та захисником;
не надання прокурором розписки про вручення копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування захиснику;
не надання розписки про вручення копії обвинувального акта обвинуваченому ОСОБА_8 .
На думку колегії суддів погодитись із цими висновками суду першої інстанції у повній мірі не можливо.
Так, невиконання чи неналежне виконання вимог ст. 290 КПК України не може бути підставою для повернення обвинувального акту, оскільки положеннями ст. 291 КПК України факт належного виконання чи не виконання вимог ст. 290 КПК України не охоплюється. Тому не подання прокурором доказів на підтвердження виконання органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України із обвинуваченим та захисником не може бути підставою для повернення обвинувального акта прокурору, а тому колегія суддів вважає за необхідне виключити із ухвали посилання суду першої інстанції на цю підставу.
Не грунтуються на вимогах закону і посилання суду першої інстанції як на підставу для повернення обвинувального акту не надання прокурором розписки про вручення копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування захиснику, оскільки вимогами ч.4 ст. 291 КПК України не передбачено необхідності надання такої розписки при скеруванні до суду обвинувального акту. У зв'язку із цим колегія суддів вважає за необхідне виключити із ухвали посилання суду першої інстанції на цю підставу.
Наведене указує на незаконність ухвали у частині визнання підставами для повернення обвинувального акту прокурору не надання ним доказів на підтвердження виконання органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України із обвинуваченим та захисником та розписки про вручення копії обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування захиснику, а тому колегія приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги прокурору та зміни ухвали шляхом виключення із її мотивувальної частини цих підстав.
Щодо ухвали суду першої інстанції в частині повернення обвинувального акту із підстав відсутності розписки обвинуваченого про вручення йому копії обвинувального акта, то вона у цій частині, на думку колегії суддів, відповідає вимогам закону. Відповідно до п.3 ч.4 ст. 291 КПК України до обвинувального акту додається розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акту. Наведене указує на те, що на прокурора, одночасно із скеруванням обвинувального акту, покладаються обов'язок вручити його копію підозрюваному, підтвердженням чого є відповідна розписка підозрюваного, яка додається до обвинувального акта. Тобто вручення копії обвинувального акта підозрюваному є обов'язковим. Між тим, у ході апеляційного розгляду встановлено, що копія обвинувального акту підозрюваному фактично вручена не була, про що підтвердив у судовому засіданні прокурор. Колегією суддів враховується те, положеннями КПК України не урегульовано дій у випадку відмови підозрюваного від отримання копії обвинувального акта. У такому випадку прокурору необхідно було за аналогію закону застосувавши положення КПК України, які регламентують подібні правовідносини та об'єктивно підтверджують виконання прокурором обов'язку по врученню копії обвинувального акта та підтверджують факт відмови підозрюваного від отримання його копії. Такими положеннями є положення статті 136 КПК України які визначають підтвердження отримання особою повістки про виклик. Із урахуванням цієї норми закону підтвердженням факту вручення обвинуваченому копії обвинувального акту та відмови підозрюваного від її отримання може бути відповідний відеозапис вручення підозрюваному копії обвинувального акта на якому повинна також бути зафіксована відмова підозрюваного від отримання цієї копії. У будь-якому випадку копія обвинувального акту для підозрюваного у випадку його відмови від її отримання повинна бути залишена на місці її вручення, що буде підтверджувати факт її вручення підозрюваному. Невчинення цих дій дає підстави стверджувати те, що обвинувальний акт не був вручений підозрюваному, що є перешкодою для призначення обвинувального акта для розгляду. Колегія суддів вважає, що наданий прокурором акт про відмову підозрюваного у отриманні копії обвинувального акту не може указувати як на факт вручення підозрюваному копії обвинувального акту, так і підмінювати розписку підозрюваного про вручення йому копії обвинувального акту. Так, складання такого акту не передбачено положеннями КПК України. Окрім того суд пов'язаний можливості перевірити достовірність даного акту, що у подальшому може призвести до порушення права обвинуваченого захист.
Наведене у своїй сукупності указує на те, що прокурором при скеруванні до суду обвинувального акту щодо ОСОБА_8 не були виконані вимоги закону щодо вручення підозрюваному копії обвинувального акту та надання розписки підозрюваного про отриманні копії обвинувального акту чи даних, які об'єктивно засвідчують факт відмови підозрюваного від отримання цієї копії. За наявності даних обставин обвинувальний акт не може бути призначений до розгляду, у зв'язку із чим він обгрунтовано був повернутий прокурору, як такий, який не відповідає вимогам КПК України. Ухвала Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року у цій частині відповідає вимогам закону, підстав для її скасування у цій частині колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишай ухвалу у цій частині без змін, а апеляційну скаргу прокурора у цій частині - без задоволення.
Колегія суддів вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою підлягає до задоволення. Так, ризики із якими було пов'язане обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу в виді тримання під вартою та неодноразове продовження строку тримання під вартою не припинили свого існування, що указує на необхідність продовження даного строку.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 не підлягає до задоволення. Так, колегіє суддів встановлено те, що станом на час винесення цієї ухвали не припинили свого існування ризики із якими було пов'язане обрання запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою та продовження строків тримання під вартою. Будь-яких підстав, які би указували на необхідність скасування застосованого щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим та його захисником не зазначено. Посилання на те, що ОСОБА_8 перебуває під вартою більше 12 місяців не може бути підставою для скасування цього запобіжного заходу, оскільки відповідно до положень ч.3 ст. 197 КПК України 12 місячний строк тримання особи під вартою у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів застосовується у ході досудового розслідування і не може застосовуватись під час тримання особи у ході судового провадження. Посилання обвинуваченого та захисника на закінчення строку тримання під вартою до ухвалення рішення про продовження такого строку не підтверджується матеріалами кримінального провадження.
При цьому колегія суддів враховує те, що для вирішення питання про продовження строку тримання особи під вартою правову значення має час ухвалення рішення про продовження строку тримання під вартою, а не час надходження до місця утримання особи відповідного судового рішення. Наведене у своїй сукупності указує на необгрунтованість клопотання обвинуваченого і його захисника та необхідність відмови у задоволенні цього клопотання.
Не обгрунтованим на думку колегій суддів є і клопотання про залишення без розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 . Аналіз положень ст. 199, 331, 401 та 405 КПК України у їх сукупності дають підстави стверджувати про можливість та необхідність продовження строку тримання обвинуваченого під вартою у випадку надходження до суду відповідного клопотання прокурора. У зв'язку із викладеним колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про залишення без розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2018 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 146, ч.2 ст. 189, ч.1 ст. 393 КК України повернуто прокурору - змінити.
Виключити з ухвали суду першої інстанції посилання як на підстави для повернення обвинувального акту:
- не подання прокурором доказів на підтвердження виконання органами досудового розслідування вимог ст. 290 КПК України із обвинуваченим та захисником;
- не надання прокурором розписки про вручення обвинувального акту та матеріалів досудового розслідування захиснику.
В решті ухвалу залишити без змін.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 та клопотання про залишення без розгляду клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у «Дільниці слідчого ізолятора при Державній установі «Бучанська виправна колонія № 85» строком на 60 (шістдесят) діб, без визначення розміру застави, до 18 травня 2019 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Проголошення повного тексту ухвали відбудеться 25.03.2019 р. о 16 год. 10 хв.
_________________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4