1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 березня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Медведівка, Чигирського району, Черкаської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України,
за участю: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого Солом'янського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри, пред'явленої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, характер кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, дані про особу підозрюваного у їх сукупності, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному уразі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, та те, що останній станом на грудень 2018 року Робочим апаратом Укрбюро Інтерполу оголошений в міжнародний розшук.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.
Щодо строку на апеляційне оскарження, то захисник зазначає, що з оскаржуваним рішенням він ознайомився 14 лютого 2019 року, після укладення договору з матір'ю ОСОБА_6 , 07 лютого того ж року.
Також автор апеляційної скарги зазначає, що слідчий суддя при розгляді клопотання не перевірив відповідність його змісту вимогам закону та не з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для тримання під вартою ОСОБА_6 , та чи є він підозрюваним. При цьому, захисник наголошує на тому, що ОСОБА_6 про підозру не повідомлялося, підозра йому не вручалася та не направлялася. Підозра була вручена його дружині, з якою він на той час не проживав та не спілкувався. Таким чином, ОСОБА_6 не знав про його кримінальне переслідування, про наявність, підозри від 24 листопада 2017 року, існування самого кримінального провадження, та те, що його оголошено у розшук.
Також, захисник звертає увагу, що раніше слідчий звертався до Солом'янського районного суду м. Києва із клопотанням про затримання ОСОБА_6 та його доставления до суду, яке 22 листопада 2018 року було задоволено.
Крім того, на переконання автора апеляційної скарги відносно його підзахисного обрано запобіжний захід за відсутності обґрунтованої підозри та недоведеності існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Також, слідчим суддею не визначено розмір застави та не розглянуто питання можливості обрання відносно підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
При цьому, захисник звертає увагу, що ОСОБА_6 має бездоганну репутацію, та постійне місце проживання, сталі суспільні відносини. З 2014 року працював тренером з кікбоксингу Київської міської організації федерації аматорського кікбоксингу України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити поновивши строк на апеляційне оскарження, виступ прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів убачається, що захисник ОСОБА_5 07 листопада 2019 року уклав договір з ОСОБА_9 про надання правової допомоги ОСОБА_6 , і відповідно 14 лютого того ж року ознайомився з матеріалами провадження, а тому колегія суддів в даному конкретному випадку вважає за можливе поновити пропущений строк на апеляційне оскарження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, Солом'янським управлінням поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 11 жовтня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017100090011732, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
24 листопада 2017 року було складено та вручено ОСОБА_9 повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вчиненому з корисливих мотивів, та у незаконному заволодінні транспортним засобом, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України.
29 листопада 2018 року постановою слідчого ОСОБА_6 оголошено в розшук, оскільки останній перебуває у невстановленому для слідства місці, переховується від органу досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
21 грудня 2018 року за клопотанням відділу Інтерполу та Європолу ГУНП в м. Києві Генеральним секретаріатом Інтерполу на ОСОБА_6 опубліковано «блакитне повідомлення» про міжнародний розшук.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 перебуває на території Російської Федерації, а саме у м. Санкт-Петербург.
31 січня 2019 року слідчий Солом'янського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без можливості внесення застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року вказане клопотання слідчого було задоволено частково.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, було доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого дотримався зазначених вимог кримінально-процесуального закону та з'ясував обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання запобіжного заходу за відсутності особи.
Так, з ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання обрання запобіжного заходу.
На об'єктивне переконання і колегії суддів апеляційного суду сукупність всіх даних зазначених в ухвалі слідчого судді дає достатні підстави вважати ймовірною підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 289 КК України, що є підставою для обрання відносно підозрюваного відповідних заходів забезпечення кримінального провадження, а саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а також і те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, всупереч доводам апеляційної скарги, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язує його з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дані правопорушення.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Доводи захисника про те, що ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру у відповідності з вимогами КПК України, є надуманими, зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 135 КПК України, якою передбачено, що у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка (повідомлення про підозру) для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї чи іншій особі, яка з нею проживає.
Посилання автора апеляційної скарги на характеризуючі дані про особу ОСОБА_6 , на переконання колегії суддів не свідчать про неможливість вчинення підозрюваним ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи захисника про те, що 22 листопада 2018 року ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва було надано дозвіл на затримання ОСОБА_6 та його доставку до суду, не є визначеною законом підставою для скасування ухвали слідчого судді та відмови в обранні запобіжного заходу.
При цьому колегія суддів враховує і те, що відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обрано, і питання про його застосування або його зміну на більш м'який запобіжний захід, слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає після затримання особі і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення слідчого судді суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити захиснику ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого Солом'янського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_8 , та обрано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/824/1751/2019 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1