Справа 756/14293/18 Головуючий у I-й інстанції - Яценко Н.О.
Провадження № 33/824/710/2019 Суддя-доповідач - Полосенко В.С.
Категорія ст.130 КУпАП
14 березня 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Полосенко В.С., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року, якою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 визнано винним вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Відповідно до постанови, 16.10.2018 рокуо 17 годині 50 хвилин в м. Києві по вул. Приозерній, 12, водій ОСОБА_3 керував автомобілем марки «Ніссан», з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, тремтіння пальців рук, блідий покрив шкіри обличчя. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку у лікаря - нарколога за адресою: м. Київ, пр-т. Визволителів, 6, водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Постановою судді місцевого суду, ОСОБА_3 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
На вказану постанову судді, представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає постанову суду незаконною та такою що підлягає скасуванню, так як обставини, які викладені в даному судовому рішенні не відповідають дійсності та суперечать засадам чинного законодавства. Апелянт вказує, що рапортом від 19.10.2018 року було внесено виправлення до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме, виправлено дату його складання з 18.10.2018 на 16.10.2018 року. Вважає, що таке виправлення здійснено всупереч вимог ст.ст. 254-256 КУпАП. Крім того, зазначає, що посилання судді на той факт, що ОСОБА_3 сам зазначив у суді про вживання легкого наркотику напередодні, тижнів за два до моменту зупинки працівниками поліції є безпідставними, оскільки, таке твердження не підтверджує самого факту керування ОСОБА_3 16.10.2018 року у стані наркотичного сп'яніння. Апелянт вказує, що судом безпідставно відхилено клопотання ОСОБА_3 про виклик свідків та поліцейського який склав протокол про адміністративне правопорушення. Зазначає, що під час складання щодо ОСОБА_3 даного протоколу йому не було роз'яснено прав, передбачених ст. 268 КУпАП. А тому вважає оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
Вислухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника в підтримку поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Наведені апелянтом причини пропуску строку на подачу апеляційної скарги визнаються судом поважними, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне поновити строк на оскарження постанови суду від 14 грудня 2018 року.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп'яніння, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 184026 від 16.10.2018 року, поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що були присутні при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП щодо гр. ОСОБА_3, який відмовився від проходження огляду на виявлення стану сп'яніння у встановленому Законом порядку, відеозаписом з нагрудної камери інспектора поліції.
На підставі зібраних у справі доказів суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_3 cкладу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП є безпідставними.
Суд критично ставиться до пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представника, наданих в суді апеляційної інстанції про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки вони суперечать об'єктивним даним, встановленим місцевим судом та під час апеляційного розгляду даної справи.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення апеляційна скарга не містить.
Твердження апелянта про винесення постанови без всебічного з'ясування обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, так як всі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно.
Порушень вимог закону при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що постанова судді є законною та обґрунтованою, відсутні підстави для її скасування, в зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову судді - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2018 року щодо ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.С. Полосенко