Ухвала від 20.03.2019 по справі 757/1498/19-к

Справа № 757/1498/19-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/1307/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі - ОСОБА_5 ,

прокурора - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення - повернуто особі, що її подала, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з ухвалою суду, 15.01.2019 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення від 03.01.2019.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення - повернуто особі, що її подала.

В обґрунтуванні суд послався на те, що ОСОБА_7 не підтвердив свої повноваження, згідно з ст. 64-1 КПК України, оскільки до матеріалів клопотання відповідно до статті 50 вказаного Кодексу, не додано копію цілісного документа, а саме ордеру, інших доказів, які б свідчили, що адвокат ОСОБА_7 є захисником та може представляти інтереси ОСОБА_8 не надано.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції іншим суддею.

В обґрунтуванні вказує, що долучена до скарги на бездіяльність Генеральної прокуратури копія ордеру засвідчена відповідно до вимог, викладених в Національному стандарті України ДСТУ 4163-2003, які не передбачають засвідчення пустої сторінки документа, крім того, як вбачається із долучених додатків до скарги, на підтвердження своїх повноважень, він надав належним чином завірену копію ордера на представництво інтересів ОСОБА_8 , належним чином завірену копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

08.02.2019 року на адресу Київського апеляційного суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_7 , в якій він просив розгляд його апеляційної скарги провести у його відсутність, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 можливо провести у відсутності апелянта.

Заслухавши доповідача, прокурора, що підтримав судове рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, та вивчивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обгрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження,передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 50 КПК України передбачено, що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджується: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордером, договором із захисником або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як убачається із долучених адвокатом ОСОБА_7 додатків до скарги на ствердження своїх повноважень, він надав належним чином завірену копію ордера на представництво інтересів ОСОБА_8 , належним чином завірену копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю.

У даному випадку, адвокатом надано належні копії документів, на підтвердження його повноважень, а у разі будь-яких сумнівів, суд першої інстанції не позбавлений можливості у судовому засіданні їх перевірити та з'ясувати.

Пункт 5.27 Національного стандарту ДСТУ 4163-2003 передбачає, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче підпису особи.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, та забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого є і однією із загальних засад кримінального провадження, що знайшло своє втілення у ст. 24 КПК України, і кожному гарантується право на таке оскарження.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

При цьому у практиці Суду закріплено, що «надмірний формалізм» може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. пункт 77 вище). Це зазвичай відбувається у випадку особливо вузького тлумачення процесуальної норми, що перешкоджає розгляду позову заявника по суті, із супутнім ризиком порушення його чи її права на ефективний судовий захист (див.рішення у справах «Белеш та інші проти Чеської Республіки» «ЗУБАЦ ПРОТИ ХОРВАТІЇ» (ZUBACv. CROATIA) - рішення 39, № 47273/99, пп. 50-51 та 69, ЄСПЛ 2002 IX, та «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), №35787/03, п. 29, від 26 липня 2007 року).

Європейський суд з прав людини провів лінію між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Надмірний ж формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є помірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

Таким чином, наведені слідчим суддею мотиви, з яких він виходив при постановленні оскаржуваної ухвали, - необгрунтовані.

Відповідно до п. 2 ч. З ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16 січня 2019 року, якою скаргу адвоката ОСОБА_7 , який діє в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення - повернуто особі, що її подала - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою матеріали за скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_8 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, що полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення,повернути в той же суд для виконання вимог, передбачених ст. 306 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Попередній документ
80716547
Наступний документ
80716549
Інформація про рішення:
№ рішення: 80716548
№ справи: 757/1498/19-к
Дата рішення: 20.03.2019
Дата публікації: 15.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: