21 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві, шляхом проведення відеоконференцзв'язку між Київським апеляційним судом та Державною установою «Київський слідчий ізолятор», апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга заявником подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України. При цьому слідчий суддя не знайшов підстав для задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку, вказавши, що, порушуючи питання про поновлення строку для подачі скарги, заявник зазначив лише, що перебуває під вартою, не наводячи інших причин, які суд може визнати поважними, і доказів на підтвердження наявності перешкод для звернення до суду з метою реалізації права на оскарження, згідно ст. 303 КПК України, у термін, визначений кримінальним процесуальним законодавством у скарзі не вказано, а його посилання на лист ДБР, який він отримав 23.01.2019 року, є безпідставним і не свідчить про дотримання ним положень ст. 304 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 ________________________________________
Справа №11-сс/824/1630/2019 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_6
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва розглянути його скаргу на бездіяльність службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, щодо невнесення відомостей до ЄРДР по суті вимог, поновивши строк для оскарження такої бездіяльності.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що, повернувши його скаргу, слідчий суддя знехтував його процесуальними правами і, в порушення ст.ст. 2, 8, 9, 21 КПК України та ст. 1 Міжнародної конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, створив йому штучні перешкоди в доступі до правосуддя, позбавивши його як особу, що тримається під вартою права на оскарження незаконних рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади в особі ТУ ДБР м. Києва, закріпленого ст. 55 Конституції України.
При цьому слідчим суддею жодним чином не взято до уваги, що він, як особа, що утримується під вартою в слідчому ізоляторі, позбавлений можливості з'ясувати у будь-який інший спосіб, окрім поштової кореспонденції, чи внесено відомості до ЄРДР за його заявою, а передбачити, що, у порушення вимог ст.ст. 2, 8, 9, 25, 214, 216 КПК України, саме ДБР, як новостворений правоохоронний орган, не внесе відомості до ЄРДР, не міг. До того ж чинним КПК України, зокрема ст.ст. 115, 395 КПК України, враховано специфічне становище осіб, що перебувають під вартою, при вирішенні питань про поновлення строків.
Крім того, в порушення вимог ст.ст. 116, 370 КПК України, слідчий суддя вказала, що він звернувся до суду 29.01.2019 року, тоді як його скарга датована 27.01.2019 року, і саме цієї дати була передана службовим особам СІЗО, адже у випадку зазначення ним іншої дати, відмінної від дати передачі на відправку такої скарги, її б відмовилися прийняти.
Разом з тим, він змушений оскаржити бездіяльність службових осіб ДБР, так як зміст листа ДБР м. Києва від 09.01.2019 року, за підписом заступника начальника Першого слідчого відділу Іванець О., не відповідає вимогам чинного кримінального процесуального закону, зокрема, ст.ст. 2, 8, 9, 214, 216 КПК України, адже при внесенні відомостей до ЄРДР передбачається й початок досудового розслідування обставин правопорушення, тоді як у заяві від 19.12.2018 року він вказав, що 04.02.2019 року по АДРЕСА_1 було проведено обшук без залучення понятих та без відома власників (володільців) житла, у присутності неповнолітнього члена сім'ї, що вказує на ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 365 КК України та грубі порушення вимог, зокрема, ст.ст. 223, 236 КПК України.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що оскаржувану ухвалу він отримав лише 13.02.2019 року у СІЗО, що підтверджується його підписом у повідомленні від 11.02.2019 року.
Зважаючи на те, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику осіб і в матеріалах провадження відсутні дані про дату фактичного отримання ОСОБА_5 її копії, то відсутні підстави не брати до уваги посилання ОСОБА_5 про отримання ним копії оскаржуваної ухвали 11 лютого 2019 року, а відтак, подавши 14 лютого 2019 року апеляційну скаргу на вказану ухвалу, тобто протягом 5-ти днів з дня отримання копії судового рішення, ОСОБА_5 не пропустив строк на її оскарження, тому колегія суддів не вбачає підстав для вирішення питання поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження судового рішення, як про те ставиться питання в його апеляційній скарзі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Разом з тим, пропущений із поважних причин процесуальний строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду, як це передбачено ч. 1 ст. 117 КПК України.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_5 , останній 20.12.2018 року через адміністрацію Державної установи "Київський слідчий ізолятор" звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, із заявою про кримінальне правопорушення, вчинене 04.02.2014 року працівниками слідчого відділу Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві в ході проведення обшуку домоволодіння по АДРЕСА_1 за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 365 КК України, та просив надати витяг з ЄРДР і пам'ятку про права та обов'язки потерпілого.
27 січня 2019 року ОСОБА_5 через адміністрацію Державної установи "Київський слідчий ізолятор" направив до Печерського районного суду м. Києва скаргу на бездіяльність службових осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 19.12.2018 року, при цьому просив поновити строк на оскарження бездіяльності слідчого, як особі, яка тримається під вартою, посилаючись на те, що лише 23.01.2019 рокуотримав лист Державного бюро розслідувань від 09.01.2019 року за підписом заступника начальника Першого слідчого відділу Іванець О. щодо відсутності підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки заява не містить відомостей про вчинення злочину, відповідно до ст. 11 КК України, а також ознак складу злочину, передбаченого ст.ст. 162, 365 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що ним не встановлено поважних причин, які б позбавили заявника у визначений ст. 304 КПК України строк звернутися зі скаргою до суду, оскільки заявник зазначив лише, що перебуває під вартою, не наводячи інших причин, які суд може визнати поважними, і доказів на підтвердження наявності перешкод для звернення до суду з метою реалізації права на оскарження, згідно ст. 303 КПК України, у термін, визначений кримінальним процесуальним законодавством у скарзі не вказано, а його посилання на лист ДБР, який він отримав 23.01.2019 року, є безпідставним і не свідчить про дотримання ним положень ст. 304 КПК України.
З таким висновком колегія суддів не погоджується і вважає його недостатньо обґрунтованим, оскільки заявник, порушивши перед слідчим суддею питання про поновлення процесуального строку на оскарження бездіяльності слідчого, акцентував увагу на тому, що перебуває під вартою і в іншій спосіб ніж шляхом листування не має можливості отримати достовірні дані щодо реєстрації його заяви, тому, довідавшись з листа Державного бюро розслідувань, що відомості за його заявою про злочин не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Колегія суддів, в даному конкретному випадку, вважає такі обставини поважними причинами пропуску процесуального строку, оскільки ОСОБА_5 тримається під вартою, у зв'язку з чим позбавлений можливості з'ясувати у будь-який інший спосіб, окрім поштової кореспонденції, інформацію щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою про злочин, а від органу досудового розслідування лише 22.01.2019 року до Державної установи "Київський слідчий ізолятор" надійшов лист Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, від 09.01.2019 року за підписом заступника начальника Першого слідчого відділу Іванець О. щодо відсутності підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 .
Тому процесуальний строк на оскарження бездіяльності слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, підлягає поновленню, а ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року - скасуванню з призначенням нового розгляду скарги ОСОБА_5 в суді першої інстанції.
За вищевикладеним, апеляційна скарга ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,
апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 лютого 2019 року, якою ОСОБА_5 повернуто його скаргу на бездіяльність уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, - скасувати.
Поновити ОСОБА_5 строк на оскарження бездіяльності уповноважених осіб Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві.
Призначити новий розгляд скарги ОСОБА_5 в суді першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3