Справа № 22-ц/824/1057/2019 Головуючий у 1-й інстанції: Бондаренко О.В.
357/4745/16-ц Доповідач-ЧобітокА.О.
Іменем України
18 березня 2019 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Чобіток А.О.
суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.
секретар - Казанник М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва ,апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2018 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором, -
У квітні 2016 року позивач пред'явив позов до відповідачів, у якому просив стягнути солідарно заборгованість за кредитним договором № 601.44176/FW601.687 від 28.11.2013 року у сумі 421 423 грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6321 грн. 36 коп.. Зазначав, що між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено рамкову угоду № FW601.687 від 28.11.2013 року, відповідно до умов якої Банк здійснив кредитування відповідача на підставі договорів (п. 2.1.). 28.11.2013 року між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання траншу № 601.44176/FW601.687, згідно з яким відповідачу було надано кредит на наступних умовах: сума кредиту 200 000 UAH, процентна ставка 23 %, строком на 60 місяців, однак останнім було порушено умови договору, чим спричинено заборгованість в розмірі 421 423 грн. 85 коп., яка складається з: капіталу - 178 540,02 грн., процентів - 54 084,30 грн., процентів за неправомірне користування кредитом - 11 598,45 грн. та пені - 177 201,08 грн.. У забезпечення виконання зобов'язання відповідача ОСОБА_2 28.11.2013 року було укладено договір поруки № 311914-ДП1 між ОСОБА_3 та ПАТ «ПроКредит Банк». На звернення банку до ОСОБА_3 про виконання зобов'язання відповідно до укладеного договору поруки, вимоги не були виконані і погашення не відбулось.
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість по договору про надання траншу № 601.44176/FW601/687 від 28.11.2013 року розмірі 421 423, 85 грн. та судові витрати у розмірі 3 160, 68 грн.. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Стягнути з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 6 321, 36 грн. за розгляд позову в суді першої інстанції та судовий збір у розмірі 9 482, 04 грн. за розгляд апеляційної скарги. Уважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з пунктом 4.1 договору поруки № 311914-ДП1 від 28.11.2013 р. порука діє з моменту укладання договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. У рамковій угоді №FW601.687 від 28.11.2013 року ліміт строку кредитування - 120 місяців. Таким чином, пунктом 4.1. вказаного договору поруки , установлено строк дії поруки - 120 місяців, тобто до 28.11.2023 р.. Указує, що окрім установленого строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникало на основі договору. У разі неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України строк пред'явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного черговому платежу.
Умовами рамкової угоди № FW601.687 від 28.11.2013 року передбачено, що кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов'язань за цим договором тривалістю більше ніж 3 банківські дні. 20.01.2016 року позивач надсилав відповідачам вимоги про повне дострокове погашення кредиту. Виходячи з умов договору про надання траншу №601.44176/FW601.687 та положень ст. 599 ЦК України днем настання основного зобов'язання у спірних правовідносинах є наступний день після спливу 5 календарного дня з дати відправлення банком на адресу позичальника та поручителя вимоги про дострокове виконання боргових зобов'язань, тобто 26.01.2016 року. Таким чином, на думку позивача, порука не припинилася, а тому відсутні підстави для відмови у стягненні заборгованості за кредитними коштами з відповідачів солідарно, оскільки позов пред'явлено 24 квітня 2016 року.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ПАТ «ПроКредитБанк», обговоривши доводи апеляційної скарги,обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції установлено, що 28.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено рамкову угоду № FW601.687, відповідно до якої кредитор, на підставі угоди, зобов'язався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а позичальник взяв на себе обов'язок належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов'язань, а також належно виконувати усі інші зобов'язання, передбачені Угодою та кредитними договорами, що підтверджується копією рамкової угоди (т.1а.с. 4-7).
28.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання траншу № 601.44176/FW601.687, відповідно до якого кредитор, на підставі та умовах Рамкової угоди № FW601.687 від 28.11.2013 року, а також цього договору, зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник взяв на себе обов'язок належно виконати усі умови, необхідні для його отримання , належно здійснювати погашення грошових зобов'язань та виконання усіх інших зобов'язань, передбачених Рамковою угодою та цим договором. Кредит було видано на таких умовах: розмір кредиту 200 000, 00 грн., строк користування 60 місяців, від дати видачі кредиту включно, проценти: тип процентної ставки змінювана, 23 % річних, виходячи з 360 календарних днів у році, цільове призначення кредиту - задоволення особистих неспоживчих потреб, комісія за видачу кредиту 2,5 % від розміру кредиту, що підтверджується копією договору про надання траншу (т.1а.с. 8).
28.11.2013 року між Публічним акціонерним товариством «ПроКредит Банк» та ОСОБА_3 було укладено та підписано договір поруки № 311914-ДП1 в забезпечення виконання зобов'язання наступних рамкових угод з усіма діючими та майбутніми змінами та/або доповненнями до них: № FW601.687 від 28.11.2013 року та № FW601.688 від 28.11.2013 року. На підставі даного договору поручитель поручилась перед кредитором за виконання усіх зобов'язань позичальника у їх повному обсязі як солідарний із позичальником боржник. Відповідно до п. 2.2 договору, розмір зобов'язань позичальника визначається відповідно до кредитних договорів, при цьому розмір зобов'язань, які виникають з рамкової угоди і укладених на її підставі кредитних договорів, визначається з нарахуванням усіх існуючих та майбутніх кредитів, виданих в межах лімітів умов кредитування, що на момент укладення договору становлять: ліміт суми кредитування еквівалент 1 000 000,00 грн., ліміт строку кредитування до 28.11.2023 року максимальний розмір процентів 40 % річних, що підтверджується копіює договору поруки (т 1а.с. 18-19).
Відповідачу ОСОБА_2згідно договору про надання траншу №601.44176/FW601.687, був виданий кредит на суму 200 000 грн., рамкова угода та договір підписано сторонами, в матеріалах справи міститься виписка по рахунку, з якої вбачається, що відповідач отримав кошти передбачені договором та виконував частково його умови (т.1а.с. 15, 106, 124), тобто позивачем умови договору були виконані.Позичальник з умовами кредитних договорів був ознайомлений при їх укладенні, підписав вказану рамкову угоду та договір і отримав кредит в обумовленій договором сумі, але умови договору порушив.
Згідно з наданимпозивачем розрахунком(т. 1а.с. 10-14), заборгованість відповідача ОСОБА_2 за договором № 601.44176/FW601.687 станом на 05.04.2016 року становить 421 423 грн. 85 коп., яка складається з: боргу по капіталу: 178 540 грн. 02 коп., боргу по процентам: 54 084 грн. 30 коп., процентів за неправомірне користування кредитом: 11 598 грн. 45 коп., пені: 177 201 грн. 08 коп..
У матеріалах справи міститься список згрупованих поштових відправлень від 20.01.2016 року (т.1а.с. 17, 21, 148, 149) про відправку кореспонденції рекомендованим листом якими позивачем було відправлено відповідачу ОСОБА_2вимоги про повне дострокове погашення кредиту по договору №601.44176/FW601.687, яка отримана ним 21.01.2016 року, однак дані вимоги відповідач залишив поза увагою, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Як убачається з матеріалів справи ( квитанція надана представником відповідача (т.1а..с. 177), остання сплата коштів за договором відповідачем ОСОБА_2 була здійснена 06.01.2015 року, згідно з розрахунком заборгованості, наданого позивачем - 12.02.2016 року, а позов поданий до суду 27.04.2016 року, тобто в межах строку позовної давності.
Задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи з ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання траншу в розмірі 421 423 грн.85 коп., суд виходив з того,що вказані вимоги позивача доведені належними та допустимими доказами.
При цьому суд відхилив заперечення представника ОСОБА_2 щодо неправомірного збільшення банком відсоткової ставки, оскільки вони не підтверджені належними та відповідними доказами, крім того, відповідно до Рамкової угоди в п. 2.2 сторони погодили, що максимальний розмір процентів не може перевищувати 40 %, а як убачається з розрахунку заборгованості відповідачем після підвищення процентів з 29.06.2015 року ( з 23,00 % на 26,68 %) здійснювались виплати за договором в тому числі і проценти.
Судом відхилено посилання представника відповідача на те, що умови Рамкової угоди та Договору траншу не містять однозначних та зрозумілих умов, тому не можуть враховуватись судом з тих підстав, щовідповідачем не заявлялись відповідні зустрічні вимоги щодо визнання положень договору недійсними.
Відмовляючи в задоволенні позову про солідарне стягнення вказаної заборгованості з відповідачів, суд виходив з того, що у Графіку погашення кредиту строк виконання кредитного зобов'язання чітко визначений щомісяця ануітетними платежами в розмірі 5675,00 грн., позичальник своєчасно не виконував зобов'язання за кредитними договорами, ним було здійснено сплату коштів 01.04.2015 року - 3000,00 грн., а потім 12.02.2016 року - 1300,00 грн., вимога до поручителя була направлена 20.01.2016 року, яку вона належним чином не отримала, тобто позовні вимоги до поручителя позивачем пред'явлено поза межами 6-ти місячного строку дії поруки, у зв'язку з чим заборгованість за кредитом повинна бути стягнута лише з ОСОБА_2
Відповідно до ст.263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів погоджується з висновком суду стосовно наявності заборгованості у позичальника ОСОБА_2 за договором про надання траншу №601.44176/FW601.687від 28.11.2013 року у розмірі 421 423 грн.85 коп..
Разом з тим відмова суду в задоволенні позову щодо солідарного стягнення вказаної заборгованості з відповідачів з підстав припинення поруки ОСОБА_3 за договором поруки і покладення дострокового погашення заборгованості лише на позичальника, не відповідає умовам договору поруки. які передбачають строк дії поруки.
Так, відповідно до п.4.1 Порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог Кредитора. Припинення окремих Кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також не пред'явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості Позичальника не тягне за собою припинення поруки. Кредитор вправі пред'явити вимогу Поручителю про погашення заборгованості Позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.
Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Відповідно до ч.1 ст.626 та ч.1 ст.627 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, укладаючи договір поруки №311914-ДП1 від 28.11.2013 року в забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 рамкової угоди №, FW601.687 та договору про надання траншу № 601.44176/FW601.687 від 28.11.2013, за умовами якихбув виданий кредит на суму 200 000 грн., сторони встановили строк поруки 3 роки.
З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань позичальником щодо погашення заборгованості за кредитом, банком був змінений строк виконання зобов'язань за договором та 19.01.2016 року пред'явлено вимогу про дострокове погашення кредиту і не виконання вказаної вимоги позичальником стало підставою для пред'явлення даного позову в квітні 2016 року про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, порука якого на цей час не припинилася.
За таких обставин колегія суддів уважає, що відповідачі повинні нести відповідальність щодо погашення заборгованості за вказаним кредитним договором солідарно.
У зв'язку з тим, що суд першої інстанції помилково вважав, що порука припинилася, оскільки позов не пред'явлено в 6-ти місячний строк з моменту утворення заборгованості та не врахував п.4.1 договору поруки, яким встановлено строк поруки три роки з моменту утворення заборгованості протягом якого банк може пред'явити вимоги і до поручителя, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції належить скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити в повному об'ємі, розподіливши судові витрати відповідно до вимог ст.. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст.374,376,381-384,389 ЦПК України,суд апеляційної інстанції,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2018 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1) , ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» ( місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул.. Перемоги, 107-А, код ЄДРОПУ: 21677333) заборгованість за рамковою угодою від 28 листопада 2013 року в розмірі 421 423,85 грн., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 178 540 грн. 02 коп., по процентам: 54 084 грн. 30 коп., процентам за неправомірне користування кредитом: 11 598 грн. 45 коп., пені: 177 201 грн. 08 коп..
Стягнути з ОСОБА_2 ( місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), ОСОБА_3 ( місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» ( місцезнаходження: 03115, м. Київ, вул.. Перемоги, 107-А, код ЄДРОПУ: 21677333) з кожного по 7871,70 грн. судових витрат.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: А. О. Чобіток
Судді: О. В. Немировська
Т. І. Ящук