13 березня 2019 рок місто Київ
справа № 369/4344/17
провадження №22-ц/824/2879/2019
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М., за участю секретаря судового засідання - Станішевської Б.В.,
сторони:
позивач - ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Папенком Русланом Станіславовичем,
на рішення Києво - Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року, ухвалене у складі судді Пінкевич Н.С.,
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування збитків,-
У квітні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ПрАТ «СТ «Провідна» про відшкодування збитків.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 20 січня 2017 року сталась дорожньо-транспортна пригода, винним у даній пригоді визнано відповідача. У результаті ДТП автомобіль Volkswagen Passat, державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження, вартість матеріального збитку склала 434 692, 24 грн.
На час ДТП цивільно - правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована в ПрАТ «СК «Провідна», з лімітом відповідальності 100 000 грн. Страховою компанією виплачено страхове відшкодування у розмірі 100 000 грн., різницю між розміром шкоди та виплаченим страховим відшкодуванням в сумі 334 692, 24 грн. має відшкодувати відповідач. ОСОБА_3 у добровільному порядку відмовлявся відшкодовувати завдані збитки.
Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа: ПрАТ «СТ «Провідна» про відшкодування збитків.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування завданої матеріальної шкоди 334 692, 24 грн. та судовий збір в розмірі 3346, 92 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.
В апеляційні скарзі зазначив, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що суд першої інстанції неналежно повідомив відповідача про дату і час проведення судового засідання, що призвело до неможливості прийняття участі відповідача у розгляді справи, подання клопотань, не ознайомлення його з результатами судової експертизи, неможливість заявити клопотання про призначення повторної експертизи.
Вважає, що позовна заява не відповідає вимогам закону, і тому повинна була бути залишена судом без розгляду у разі не усунення недоліків, якими відповідач вважає відсутність належної інформації про місце реєстрації відповідача, що призвело до направлення повісток за хибною адресою.
Вважає, що висновок експерта від 26 червня 2018 року є неналежним та недостовірним доказом, а тому суд першої інстанції не мав підстав покласти його в основу судового рішення. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено розмір матеріальної шкоди.
В судове засідання ОСОБА_3 та представник ПрАТ СК «Провідна» не з'явилися, про день та час розгляду справи були повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення представнику відповідача Папенку Р.С. (а.с.223), причини своєї неявки суду не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів вважала за можливе розглянути справу у їх відсутність відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України.
ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечували і просили рішення як законне і обґрунтоване залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом установлено, що 20 січня 2017 року близько 12 год.10 хв. на перехресті вулиць Толстого та Миру в с.Софіївська Борщагівка водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_2, не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав перевагу в русі автомобілю Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1, який рухався по головній дорозі, в результаті чого відбулося зіткнення, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 лютого 2017 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП .
Власником автомобіля Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2
Згідно зі звітом про визначення вартості матеріального збитку № 13949 від 24 лютого 2017 року матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок його пошкодження складає 434692 грн.24 коп.
Згідно висновку судової автотоварознавчої експертизи № 3603/18-54 від 26 червня 2018 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20 січня 2017 року, станом на день ДТП, склала 449018 грн.26 коп.
Крім того, судом установлено, що цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована в ПрАТ СК «Провідна». За даним договором ліміт відповідальності страховика становив 100000 грн., франшиза-0.
ПрАТ СК «Провідна» виплатило ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 100000 грн.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки страхове відшкодування не покриває завданий збиток, відповідач ОСОБА_3 зобов'язаний відшкодувати позивачу різницю між завданим збитком та сумою виплаченого страхового відшкодування.
Такий висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам і вимогам матеріального закону.
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана наслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно зі ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою ( страховим відшкодуванням).
Частиною 2 ст.1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної позивачу шкоди, суд першої інстанції виходив із вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, який встановлено експертом у висновку за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи. Але, зважаючи на те, що позивачем до стягнення заявлено 334692 грн.24 коп., а суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог, тому суд першої інстанції вважав, що з відповідача в рахунок відшкодування шкоди підлягає стягненню 334692 грн.24 коп.
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що висновок експертизи не є належним та достовірним доказом, оскільки при проведенні експертизи не враховані попередні ремонти автомобіля, що належить позивачу, не враховано, що автомобіль станом на момент проведення експертизи був відремонтований, при проведенні експертизи автомобіль не був оглянутий, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви наданий звіт про визначення вартості матеріального збитку, відповідно до якого вартість матеріального збитку визначена в сумі 434692 грн.24 коп. (а.с.7-47).
Згідно з висновком експерта за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи № 3603/18-54 від 26 червня 2018 року, яка була призначена судом за клопотанням відповідача, вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Wolkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась 20 січня 2017 року, склала 449018 грн.26 коп.
В ході проведення експертизи експертом за участю позивача та відповідача був оглянутий автомобіль, про що 15 березня 2018 року складений акт огляду транспортного засобу. Автомобіль на день огляду був відремонтований. Будь-яких зауважень відповідачем до огляду транспортного засобу не висловлено (а.с.137).
Експертиза була проведена по матеріалам справи та фотозображенням пошкодженого об'єкта дослідження, на що експерт отримав згоду позивача.
При визначенні вартості матеріального збитку коефіцієнт фізичного зносу дорінював 0. Експертом вартість відновлювального ремонту, яка є складовою матеріального збитку, визначена з урахуванням проведення ремонтно-відновлювальних робіт передньої правої двері.
Отже, оскільки відповідачем не спростований висновок експертизи, посилання останнього, на неправильність проведення експертизи є голослівними і не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Після проведення експертизи ОСОБА_3 20 серпня 2018 року ознайомився з матеріалами справи, будь-яких клопотань щодо призначення повторної, додаткової експертизи не заявляв. Будучи повідомленим про день та час розгляду справи на 25 вересня 2018 року в судове засідання не з'явився, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив (а.с.157, 160).
Доводи апеляційної скарги в тій частині, що позовна заява не відповідала вимогам закону, оскільки не містила належної інформації про місце реєстрації відповідача, що в свою чергу призвело до направлення повістки відповідачу за хибною адресою, не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення, оскільки ця обставина не призвела до неправильного вирішення справи, відповідач приймав участь у розгляді справи, заявляв клопотання про призначення експертизи, з висновком експертизи був ознайомлений, будь-яких інших клопотань не заявляв, доказів на спростування висновку експерта не подавав.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з'ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду.
Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану адвокатом Папенком РусланомСтаніславовичем, - залишити без задоволення.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 вересня 2018 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 26 березня 2019 року.
Суддя-доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус