Ухвала
22 березня 2019 року
м. Київ
справа № 619/1021/18
провадження № 61-5502ск19
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року за клопотанням представника ОСОБА_2 ? ОСОБА_3 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визначення частки права власності,
20 березня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами до ОСОБА_4 та ОСОБА_2, в якому на підставі статтей 331, 355-357, 368 ЦК України просив визначити частку його права власності на приватний будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 у зв'язку із особистим виконанням будівельних та ремонтних робіт.
02 травня 2018 після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідачів справу було прийнято до розгляду та відкрито провадження. Призначено підготовче засідання на 10 год. 00 хв. 12 червня 2018 року.
12 червня 2018 року представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської област від 12 червня 2018 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визначення частки права власності залишено без розгляду.
03 липня 2018 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2
9 000,00 грн компенсації витрат відповідача на правничу допомогу.
Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 -
ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсації витрат відповідача на правничу допомогу відмовлено.
Не погоджуючись із ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року, представник ОСОБА_2 -
ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.
Постановою Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ? ОСОБА_3 задоволено.
Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року скасовано.
Клопотання представника ОСОБА_2 ? ОСОБА_3 про компенсацію судових витрат задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.
12 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся через засоби поштового зв?язку до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року та залишити в силі ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 21 серпня 2018 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також інші особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; ухвали суду першої інстанції, вказані у 3, 6?8, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
У пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено можливість звернення з касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції без будь-яких виключень чи обмежень.
Однак оскаржувана постанова апеляційного суду не може бути переглянута у касаційному порядку по суті, оскільки вона прийнята усупереч вимогам ЦПК України, так як, задовольняючи клопотання про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, апеляційний суд, у силу частини другої статті 258 та частини другої статті 381 ЦПК України, мав постановити ухвалу, а не приймати постанову.
Разом із тим, оскарження ухвал суду апеляційної інстанції щодо розгляду клопотання про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи, у наведеній вище статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено.
Пункт 8 статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
Отже, враховуючи норми ЦПК України та компетенційну складову у понятті що термін «судом, встановленим законом», Верховний Суд встановив, що повноваження розглядати питання, які виходять за межі компетенції суду касаційної інстанції є помилковим (Рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2012 року ТОВ «Фірма Верітас» проти України).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтями 260, 389, 394, ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року за клопотанням представника ОСОБА_2 ? ОСОБА_3 про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про визначення частки права власності.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило