Постанова
іменем України
21 березня 2019 р.
м. Київ
справа № 760/650/18
провадження № 51-7965км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 травня 2018 року.
Зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 на бездіяльність детектива НАБУ повернуто на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304 КПК України у зв'язку з тим, що скаргу подала особа, яка не мала права її подавати.
Не погодившись із такою ухвалою, адвокат ОСОБА_6 , діючи в інтересах ОСОБА_5 , подав апеляційну скаргу, яку ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 03 травня 2018 року повернуто особі, яка її подала, на підставі п. 2 п. 3 ст. 399 КПК України.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 , просить скасувати ухвали слідчого судді та апеляційного суду у зв'язку з істотним
порушенням вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає необґрунтованими висновки суду першої та
апеляційної інстанцій про повернення скарг адвоката ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 , оскільки вони суперечать змісту статті 50 КПК України. Вказує, що адвокатом ОСОБА_6 при подачі скарг було надано ордер на надання правової допомоги та посвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а тому за відсутності договору про надання адвокатських послуг, у судів не було підстав визнавати, що адвокат не надав належних повноважень на вчинення дій як захисника.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У даній справі, Суд слідує позиції (висновку) викладеному у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 06 лютого 2018 року ( справа №752/11464/16-к, провадження №51- 355км17).
Доводи касаційної скарги про допущення судами першої та апеляційної інстанцій істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, є обґрунтованими.
Із матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_5 відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» було укладено договір з Адвокатським об'єднанням «Войченко і Дульський» про надання йому правової допомоги. Адвокат ОСОБА_6 для здійснення правової допомоги ОСОБА_5 був залучений шляхом видачі йому адвокатським об'єднанням ордеру, в якому містяться посилання на договір про надання правової допомоги у Солом'янському районному суді м. Києва та Апеляційному суді м. Києва.
Адвокат ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 , при подачі скарг як до суду першої так і до апеляційної інстанцій надав ордер серії КВ №703542 на надання правової допомоги та посвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Однак суди дійшли до висновку про те, що оскільки адвокатом ОСОБА_6 не надано договору про надання адвокатських послуг ОСОБА_5 , то його скарги слід повернути у зв'язку з тим, що він не підтвердив належних повноважень на вчинення дій як захисника.
На думку колегії суддів, із такими висновками погодитися не можливо, виходячи з наступного.
Згідно зі ч. 1 ст. 50 КПК Україниповноваження захисника підтверджуються:
1 ) свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2) ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, а документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Тобто ордер і договір є документами, які в рівному ступені посвідчують існування договірних відносин між адвокатом і його клієнтом.
Пункт 2 ч. 1 ст. 50 КПК України визначає, що повноваження захисника мають вважатися підтвердженими, якщо - на додаток до документу, передбаченого п. 1, - захисник надав хоча б один із документів, передбачених п. 2 ч. 1 цієї статті цього кодексу.
Суди, приймаючи рішення щодо скарг адвоката ОСОБА_6 , який діяв в інтересах ОСОБА_5 , не врахували зазначені вимоги процесуального закону щодо повноважень захисника та дійшли передчасного висновку про те, що скарга до місцевого суду та апеляційна скарга подана особою, яка не має права подавати скарги, та повернули її особі, яка її подала на підставі п. 1 ч. 2 ст. 304, п. 2 ч. 3 ст. 399 Українивідповідно.
Отже, виходячи з наведеного, судами першої та апеляційної інстанцій допущено порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судових рішень, що у відповідності з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України є підставою для їх скасування та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 09 січня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 03 травня 2018 року про повернення скарги
адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_7 ОСОБА_2 ОСОБА_3