іменем України
20 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 751/6410/18
Головуючий у першій інстанції - Деркач О. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/332/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач ОСОБА_2
відповідач публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова у складі судді Деркача О.Г. від 07 грудня 2018 року, місце ухвалення рішення м. Чернігів, дата складання повного тексту рішення 12 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача,
У вересні 2018 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", в якому просила: визнати недійсним, починаючи з 10.01.2007 року, норми пункту 7.1. Розділу 7. ''Відповідальність сторін'' договору про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", якими передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті; зобов'язати публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" здійснити перерахунок зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000 та зарахувати в погашення зобов'язань (за договором про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000) грошові кошти, зараховані раніше в погашення нарахованої пені. Вимоги заявленого позову ОСОБА_2 обґрунтовувала тим, що п.7.1. Розділу 7. ''Відповідальність сторін'' укладеного договору про надання споживчого кредиту №11106442000 від 10.01.2007 року містить несправедливі до споживача умови, в розумінні ч.5 статті 11, статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції на час укладення договору про надання споживчого кредиту), що є підставою для задоволення вимог заявленого позову.
Рішенням Новозаводського районного суду м.Чернігова від 07.12.2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача задоволено. Судом визнано недійсним положення пункту 7.1. Розділу 7. договору про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", яким передбачено, що за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті. Зобов'язано Акціонерне товариство "УкрСиббанк", що є правонаступником Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", здійснити перерахунок боргових зобов'язань ОСОБА_2 за договором про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000, укладеного між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", починаючи з 10.01.2007 року та з урахуванням здійснених позичальником платежів. Стягнуто з Акціонерного товариства "УкрСиббанк" (ЄРДПОУ 09807750, місцезнаходження: м.Київ, вул.Андріївська, 2/12) на користь держави 1 409 грн. 60 коп. судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року в частині відмови їй у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким компенсувати їй за рахунок відповідача понесені витрати на правову допомогу. Доводи апеляційної скарги вказують, що рішення суду першої інстанції в частині відмови їй у відшкодуванні витрат на правничу допомогу є необґрунтованим, ухваленим судом без додержання норм процесуального права. В доводах апеляційної скарги ОСОБА_2 не погоджується із висновком суду першої інстанції відносно того, що за відсутності доказів підтвердження надсилання (надання) нею відповідачу копій відповідних документів щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції на підставі ч.9 статті 83 ЦПК України не прийняв до уваги наявні в матеріалах справи докази щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу. Доводи апеляційної скарги зазначають, що при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд першої інстанції необґрунтовано не застосував положення ч.8 статті 141 ЦПК України, яка є спеціальною нормою щодо подання доказів про судові витрати і не містить обмежень щодо подання таких доказів.
В апеляційній скарзі акціонерне товариство "УкрСиббанк" просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні вимог заявленого позову. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, при цьому судом неповно встановлено фактичні обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи. Доводи апеляційної скарги зазначають, що в ході розгляду даної справи позивачем не було доведено, а судом першої інстанції не було встановлено наявності підстав, визначених статтею 215 ЦК України щодо недійсності правочину. Доводи апеляційної скарги вказують, що після укладення кредитного договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, при цьому виходячи зі змісту положень ч.6 статті 49 Закону України ''Про банки і банківську діяльність'', чинного на момент укладення кредитного договору, однією із ознак кредитування, в тому числі, і споживчого, є його забезпеченість, тобто наявність передбачених договором видів забезпечення виконання зобов'язання за договором про кредитування. Доводи апеляційної скарги стверджують, що умова про забезпечення виконання зобов'язань є необхідною для договорів про кредитування, і відповідно до ч.1 статті 638 ЦК України є істотною умовою кредитного договору. Доводи апеляційної скарги вказують, що є необґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимог заявленого позову, оскільки пеня є одним із видів забезпечення виконання грошового зобов'язання, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому умови розміру пені, зазначені у п.7.1. укладеного між сторонами даного спору договору, узгоджуються з нормами законодавства, яке регулює спірні правовідносини.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 акціонерне товариство ''УкрСиббанк'' просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_2, при цьому зазначає про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року в частині відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу.
В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача ОСОБА_2 адвокат Серкін К.Ю. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2, апеляційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" просив залишити без задоволення у зв'язку з її необґрунтованістю.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача акціонерного товариства "УкрСиббанк" адвокат Комлаш В.М. підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк", апеляційну скаргу ОСОБА_2 просив залишити без задоволення у зв'язку з її безпідставністю.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2, належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду даної справи (а.с.88), не з'явилась. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що між акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 10.01.2007 року було укладено договір про надання споживчого кредиту №1110644200 (а.с.4-8), відповідно до умов якого банк надав позичальнику грошові кошти в іноземній валюті в сумі 42 700 швейцарських франків 00 сантимів, зі сплатою 7,99 % річних та кінцевим терміном повернення коштів не пізніше 06.01.2028 року. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 174064,37 грн. за курсом Національного банку України на день укладання цього договору. Згідно з пунктом 1.4. укладеного між сторонами спору договору про надання споживчого кредиту, кредит надавався позичальнику для його особистих потреб, а саме, на придбання нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до п.7.1. Розділу 7. вказаного договору про надання споживчого кредиту (а.с.6), за порушення позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених цим договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню в наступному порядку, а саме: в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.
Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.9), 10.02.2007 року ОСОБА_5 змінила прізвище на ОСОБА_2.
Відповідно до акту виконаних робіт від 19.11.2018 року (а.с.23), адвокат Серкін К.Ю. надав, а ОСОБА_2 прийняла юридичні послуги відповідно до договору про надання правової допомоги в суді першої інстанції по справі №751/6410/18, зокрема, надання консультації, складання позовної заяви, участь в судовому засіданні та інші процесуальні дії в суді першої інстанції, до остаточного винесення рішення по суті. Надано послуг на загальну суму 5 000 грн. Згідно квитанції до прибуткового касового ордера (а.с.22), Серкін К.Ю. прийняв від ОСОБА_2 5 000 грн. на підставі акту виконаних робіт від 19.11.2018 року по справі №751/6410/18.
Як вбачається із позовної заяви, вимоги заявленого позову ОСОБА_2 обгрунтовувала тим, що норма пункту 7.1. Розділу 7. ''Відповідальність сторін'' укладеного між сторонами спору договору про надання споживчого кредиту перевищує межу плати за послугу, яка встановлена законом, є завищеною, не відповідає передбаченим засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального принципу верховенства права, тобто є несправедливою та такою, що порушує її права, як споживача.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані позивачем відповідні положення пункту 7.1. Розділу 7. договору про надання споживчого кредиту від 10.01.2007 року №11106442000 є несправедливими по відношенню до боржника, і за даних обставин наявні підстави для визнання вказаних положень пункту укладеного договору недійсними та здійснення перерахунку боргових зобов'язань за договором, з урахуванням внесених платежів позичальником.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк" відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року про задоволення вимог заявленого позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
При цьому споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України ''Про захист прав споживачів'', є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункт 22 частини першої статті 1 Закону України ''Про захист прав споживачів''). Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, справа №1-26/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України ''Про захист прав споживачів'' у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Згідно частини першої статті 11 Закону України ''Про захист прав споживачів'' (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
При цьому, згідно із частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 18 Закону України ''Про захист прав споживачів'' (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.
Виходячи зі змісту вказаних норм права, до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону України ''Про захист прав споживачів'' про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитись перед укладенням договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не визначених у договорі; передбачення зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що оспорюваний договір про надання споживчого кредиту №11106442000 від 10.01.2007 року підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, при цьому сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; позивач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови; відповідач надав позивачу всю необхідну інформацію про умови надання послуг фінансового кредиту із зазначенням вартості цієї послуги для позичальника.
Таким чином, судом встановлено, що позивач з власної ініціативи звернулась за отриманням кредиту в іноземній валюті до обраного нею банку, при укладенні договору про надання споживчого кредиту ознайомилась з його умовами та мала можливість не погодитись або відмовитись від укладення договору. Підписанням даного договору позивач підтвердила, що вона повністю розуміє всі його умови, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ними (п.8.2. укладеного договору про надання споживчого кредиту). Позивач підписала вказаний договір, отримала кредитні кошти та вносила відповідні кошти, тобто договір сторонами виконувався.
Доводи апеляційної скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк" вказують, що положення пункту 7.1. Розділу 7. ''Відповідальність сторін'' укладеного між сторонами даного спору договору про надання споживчого кредиту узгоджуються із приписами статті 3 Закону України ''Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань''.
Враховуючи вищенаведене, в ході апеляційного розгляду даної справи знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги акціонерного товариства "УкрСиббанк" відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року про задоволення вимог заявленого позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, які регламентують спірні правовідносини.
За даних обставин апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити, рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 07.12.2018 року скасувати. Прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 07.12.2018 року в частині відмови їй у відшкодуванні витрат на правничу допомогу та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення, яким компенсувати їй за рахунок відповідача понесені витрати на правову допомогу. Приймаючи до уваги, що апеляційний суд вважає за необхідне рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 07.12.2018 року скасувати та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, п.4 ч.1, ч.2 статті 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.
Рішення Новозаводського районного суду м.Чернігова від 07 грудня 2018 року скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про захист прав споживача, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Дата складення повної постанови - 25.03.2019 року.
Головуючий: Судді: