іменем України
19 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/10930/18
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/456/19
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі:
головуючого судді - Губар В.С.,
суддів - Вінгаль В.М., Кузюри Л.В.,
Позивач - ОСОБА_2
Відповідачі - ОСОБА_3, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради. Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) цивільну справу за апеляційною скаргою Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради на додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області про визнання незаконним та скасування рішення, скасування державної реєстрації,
місце ухвалення судового рішення - м. Чернігів
дата складання повного тексту судового рішення - 21 січня 2019 року
У січні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішея, в якій просила вирішити питання про судові витрати (судовий збір), посилаючись на те, що ухвалюючи рішення від 21 грудня 2018 року, Деснянський районний суд м. Чернігова не вирішив питання розподілу судових витрат, а саме, щодо судового збору.
Додатковим рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року стягнуто з ОСОБА_3, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на користь ОСОБА_2 по 587 грн. 33 коп. з кожного судового збору.
В апеляційній скарзі представник Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради - Т.С. Сидоренко просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про покладення судових витрат на ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що державним реєстратором відділу державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управлння адміністративних послуг Чернігівської міської радир була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку площею 0,0154 га кадастровий номер НОМЕР_2 та земельну ділянку площею 0,0247 га кадастровий номер НОМЕР_1, згідно поданих ОСОБА_3 документів, які на момент їх подання відповідали вимогам законодавства.
Тому апелянт вважає, що вина Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради у виникненні спору відсутня, у зв'язку з чим судові витрати повинні бути покладені на ОСОБА_3, оскільки спір виник внаслідок її неправомірних дій.
У встановлений судом строк відзиви на апеляційну скаргу учасниками судового розгляду не подавались.
Згідно із частиною 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною 13 статті 7 ЦПК України передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Згідно ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із того,що позивачем були понесені судові витрати, які складаються з судового збору і судом при ухваленні рішення питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось, а тому, відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв»язку із задоволенням позову вони покладаються на відповідачів.
З наведеним висновком не погоджується апеляційний суд, з огляду на таке.
Статтею 270 ЦПК України передбачений порядок і підстави для ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч.ч.3,5 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 грудня 2018 року встановлено, що здійснені ОСОБА_3 зміни шляхом поділу земельної ділянки, набутої на підставі недійсного правочину (договору дарування земельної ділянки від 29.08.2014 року, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_3.) та проведені щодо змін відповідні реєстраційні дії та рішення є недійсними та підлягають скасуванню, оскільки створені відносно незаконно набутого майна на підставі правочину який визнаний судом недійсним та порушують право на земельну ділянку ОСОБА_2, створенням неможливості здійснити державну реєстрацію права власності своєї ділянки.
Зазначене рішення суду першої інстанції учасниками судового розгляду в апеляційному порядку не оскаржувалось і набрало законної сили.
Зважаючи на сукупність обставин цієї конкретної справи, апеляційний суд враховує, що Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради є реєструючим органом місцевого самоврядування та не має жодного власного приватного інтересу у зазначеній справі, вчинило реєстраційні дії відповідно до свого правового статусу на підставі правочинів, поданих ОСОБА_3 Перевірка законності наданих реєстратору ОСОБА_3 правочиннів не належить до компетенції реєструючого органу і, у даному конкретному випадку, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради, не вправі було відмовити ОСОБА_3 у реєстрації права власності на земельні ділянки на підставі поданих нею правовстановлюючих документів.
Проте, суд першої інстанції на зазначені обставини не зважив та невірно підійшов до вирішення заяви про розподіл судових витрат, пославшись на приписи лише ч. 1 ст. 141 ЦПК України. Відтак, апеляційну скаргу Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради необхідно задовольнити з ухваленням апеляційним судом постанови про часткове скасування додаткового рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України понесені ОСОБА_2 судові витрати у справі підлягають стягненню із ОСОБА_3 у розмірі 1174 грн. 66 коп.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради задовольнити.
Додаткове рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 січня 2019 року в частині стягнення з ОСОБА_3, Управління адміністративних послуг Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_6 по 587 грн. 33 коп. з кожного судового збору - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 1174 грн. 66 коп. судового збору.
В іншій частині додаткове рішення суду залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: