іменем України
22 березня 2019 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/12274/18
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/376/19
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Онищенко О.І.,
суддів: Бечка Є.М. Євстафіїва О.К.,
позивач: ОСОБА_2
відповідач: Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, Державна казначейська служба України,
Особи, які подали апеляційні скарги: Державна казначейська служба України, ОСОБА_2
Розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги на рішення Деснянського районного суду від 28 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди (суддя Логвіна Т.В.), ухвалене об 11 год. 40 хв. у м.Чернігів, повний текст рішення складено 28 грудня 2018 року,
У листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, в якому просив стягнути на його користь у відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 100000 грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України.
Позовні вимоги мотивовані тим, що національними судами у 2012-2016 роках розглядались адміністративні позови ОСОБА_2 у справах №2-а/2501/50/2012, 2-а/250/27/2012, 2-а/2501/47/2012, 2а/2501/63/2012, 728/2037/14, 728/764/16-а до Головного територіального управління у зв'язку із системними порушеннями Конституції України і Закону України «Про виконавче провадження». У всіх справах дії відповідача визнано протиправними (неправомірними), скасовані прийняті постанови, визнано бездіяльність у зв'язку із невиконанням вимог законодавства України і міжнародних зобов'язань, наданих Урядом України. Тривале невиконання судових рішень на його користь Головним територіальним управлінням юстиції у Чернігівській області (більше восьми років) призвело до моральних страждань, а саме душевних страждань через руйнування життєвих планів та соціальних зв'язків, значного погіршення стану здоров'я, психічних розладів, приниження честі та гідності. Такі дії органів державної виконавчої служби заподіяли моральні страждання, які він, позивач, оцінює в 100 000 грн.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2018 року позовні вимоги задоволені частково; стягнуто на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди за рахунок Державного бюджету України 20000 грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України з єдиного казначейського рахунку України; в іншій частині позову відмовлено. Рішення суду мотивовано тим, що тривалість і глибина душевних страждань позивача, чисельність негативних наслідків для нього викликані внаслідок тривалого невиконання рішення судів на його користь, що підтверджено позивачем належними та допустимими доказами.
В апеляційній скарзі Державна казначейська служба України просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України полягають в тому, що рішення суду є незаконним. Особа, яка подала апеляційну скаргу, посилається на те, що при вирішенні питання про відшкодування шкоди, суд повинен був з'ясувати, чи дійсно позивачеві заподіяно страждань (фізичних, душевних або психічних) та в чому конкретно вони полягали; не досліджено характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо). Державна казначейська служба України вказує на те, що у оскаржуваному рішенні відсутні посилання на стан здоров'я позивача, тяжкість, чи зазнавав він вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, чи потрібен позивачу час на зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. Відповідач зазначає, що позивачем не зазначено, в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди та якими доказами це підтверджується.
У відзиві на вказану апеляційну скаргу Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області просить задовольнити апеляційну скаргу та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову. Відповідач вказує, що під час розгляду справи в Новозаводському районному суді м.Чернігова було встановлено, що по виконавчих листах: №2-а-7907/2011, №2-а-209/2009, №6806/11, які наводив позивач в своїй позовній заяві, кошти йому були виплачені частково Державною казначейською службою України в порядку черги на виплату. Отже, підстав для відшкодування шкоди за цими справами немає. Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області вважає, що присуджена судом сума моральної шкоди є надмірною, її розмір позивачем не доведено і жодним чином не обгрунтовано. Також відповідач вказує, що погіршення стану здоров'я позивача, що призвело до необхідності лікування, відбулося не у зв'язку з проведенням виконавчих дій, а у зв'язку із загальним станом здоров'я ОСОБА_2
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду змінити в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, стягнувши на його користь на відшкодування моральної шкоди 100000 грн шляхом безспірного списання коштів Державною казначейською службою України коштів з єдиного казначейського рахунку України; в решті рішення суду залишити без змін. Позивач посилається, що судом не враховано і не вказано, що тривалість судового і виконавчого провадження складає більше дев'яти років і сім місяців, важливість справи, повторні порушення відповідачів, подання до суду завідомо неправдивих свідчень про розгляд справи, втрата виконавчого листа і бездіяльність виконавчої служби протягом 2018 року, відмову осадових осіб виконати судові рішення у встановлений законодавством строк. ОСОБА_2 вказує, що внаслідок протиправних дій відповідачів його стан здоров'я постійно погіршувався, в обґрунтування розміру завданої моральної шкоди він надав до суду докази неодноразового лікування у кардіологічному і терапевтичних відділеннях. Погіршення стану здоров'я призвело до безстрокової інвалідності. Також позивач вказує на те, що судом першої інстанції не взято до уваги заяви про зловживання процесуальними правами начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області.
У відзиві на апеляційну скаргу Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області просить відмовити ОСОБА_2 у задоволенні апеляційної скарги. Відповідач зазначає, що по виконавчих листах №2-а-7907/2011; № 2-а-209/2009; №6806/11 позивачу частково були виплачені кошти Державною казначейською службою України в порядку черги на виплату, тому підстав для відшкодування шкоди по цим справам не має, деякі виконавчі листи знаходяться в черзі на виплату. Вказує, що доказів перебування позивача на лікуванні саме через бездіяльність Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області в суді надано не було. Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області посилається на те, що суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Відповідач зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції розмір моральної шкоди позивачем не було доведено і жодним чином не обґрунтовано, не надано розрахунків, а посилання в апеляційній скарзі на рішення Європейського суду з прав людини не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки вказані справи не є аналогічними і предмет позову в них не є той самий.
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справ.
Відповідно до вимог ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Частиною 1 ст.368 ЦПК України встановлено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За нормами ст. 268 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону відповідає судове рішення суду першої інстанції. Висновок місцевого суду підтверджується матеріалами справи, яким суд дав вірну оцінку, і не суперечить нормам матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини.
По справі встановлено, що 22 лютого 2011 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області був виданий виконавчий лист № 2-а-568/2011 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату додаткової пенсії ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком за період з 02.08.2010 року по 02.02.2011 року включно з урахуванням проведених виплат за даний період (а.с.84).
12 січня 2012 року постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області) відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с.85).
14 листопада 2011 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області був виданий виконавчий лист № 2-а-209/2009 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплатити ОСОБА_2 з 22.05.2008 року по 08.07.2009 року додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 25% мінімальної пенсії за віком (а.с.86).
24 листопада 2011 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом (а.с.86).
15 березня 2012 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області винесені постанови про повернення виконавчих документів № 2-а-568/2011 та № 2-а-209/2009 у зв'язку із частковим виконанням рішення суду (проведенням перерахунку) (а.с.85, 86).
У справі №2-а/2501/27/2012 постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 18 травня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, визнано неправомірними дії підрозділу примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області щодо повернення виконавчих листів № 2-а-209/2009 і № 2-а-568/2011, скасовано постанови старшого державного виконавця Сенченка М.В. відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області від 15.03.2012 року про повернення виконавчих листів № 2-а-209/2009 і № 2-а-568/2011, виданих Бахмацьким районним судом Чернігівської області, зобов'язано підрозділ примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області вжити передбачених законодавством України заходів з метою безумовного виконання виконавчих листів № 2-а-209/2009 і № 2-а-568/2011 (а.с.17-20).
Також постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 04 грудня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2013 року, визнано протиправними бездіяльність і дії Управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області по виконанню виконавчого листа №2-а-209/2009; визнано незаконною і скасовано постанову Управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області від 31.08.2012 року про закінчення виконавчого провадження №336998998; зобов'язано Управління ДВС Головного управління юстиції в Чернігівській області відновити виконавче провадження №336998998 по виконанню виконавчого листа № 2-а-209/2009; в решті позовних вимог відмовлено (а.с.31-37).
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2014 року скасовано постанову Бахмацького районного суду Чернігівської області від 13 жовтня 2014 року; адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково; визнано дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області щодо винесення постанови від 11 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №33698998 та постанови від 11 серпня 2014 року про закінчення виконавчого провадження ВП №37551576 незаконними, зазначені постанови скасовано; у задоволенні іншої частини позову відмовлено (а.с.38-40).
01 грудня 2011 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2а-7907/2011 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації в Чернігівській області ОСОБА_2 здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі трьох мінімальних заробітних плат, встановленому ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити відповідні виплати з відрахуванням вже сплаченої суми (а.с.89).
10 січня 2012 року державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області було відкрито виконавче провадження №31924847 за вказаним виконавчим листом, яке закінчено 27 червня 2012 року, оскільки рішення суду боржник не виконує у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти на рахунках для даного виду виплат) (а.с.89).
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 15 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року, визнано протиправними дії ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження № 31924847 при виконанні виконавчого листа 2-а-7907/2011, визнано незаконною і скасовано постанову ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 31924847, зобов'язано ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відновити виконавче провадження № 31924847 по виконанню виконавчого листа 2-а-7907/2011 (а.с.28-30).
07 листопада 2011 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2-а-773/2011 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за 2010 рік в розмірі згідно ч.5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» три мінімальні заробітні плати, за виключенням здійснено виплати - 75 грн (а.с.92).
28 листопада 2011 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області за вказаним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження № 30505188, яке 27 червня 2012 року закінчено, оскільки боржник не виконує рішення суду у зв'язку із незалежними від нього обставинами (відсутні кошти на рахунках для даного виду виплат) (а.с.92).
05 квітня 2012 року Бахмацьким районним судом Чернігівської області було видано виконавчий лист № 2-а-250/2009 про стягнення з управління праці та соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації на користь ОСОБА_2 недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС за період 2008-2009 років, в сумі 3540 грн (а.с.95).
13 квітня 2012 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження № 32218730 за вказаним виконавчим листом, який постановою державного виконавця від 27 червня 2012 року повернуто стягувачеві, оскільки у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 28 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2012 року, визнано протиправними дії відділу виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області про закінчення виконавчого провадження № 30505188 на виконання виконавчого листа 2-А-773/2011 року; визнано незаконною і скасовано постанову відділу виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області від 27.06.2012 року про закінчення виконавчого провадження № 30505188 на виконання виконавчого листа № 2-А-773/2011 року, виданого Бахмацьким районним судом Чернігівської області; зобов'язано відділ виконання рішень управління ДВС головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження № 30505188 на виконання виконавчого листа №2-а-773/2011 року та вжити заходи на безумовне виконання судового рішення; визнано протиправними бездіяльність і дії відділу виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області на виконання виконавчого листа № 2-а-250/2009 року на виконання судового рішення яке є обов'язковим до виконання; визнано незаконною постанову відділу виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області від 27.06.2012 року про повернення виконавчого листа 2-а-250/2009 року; зобов'язано відділ виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Чернігівській області відновити виконавче провадження на виконання виконавчого листа № 2-а-250/2009 року та вжити заходи на безумовне виконання судового рішення; визнано протиправною бездіяльність відповідача про порушення строку надсилання постанови про повернення виконавчого листа 2-а-250/2009 року; в іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с.21-27).
Постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області від 10 квітня 2014 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №728/321/13-а, виданого 02.04.2014 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у розмірі трьох мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік (а.с.104).
12 березня 2014 року постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-а/728/10/2014, виданого 17.02.2014 року, про зобов'язання Управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області провести донарахування та виплату ОСОБА_2 у відповідності до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» належної суми щорічної компенсації на оздоровлення за 2013 рік в розмірі 3579,00 грн (а.с.116).
Постановою Бахмацького районного суду Чернігівської області від 19 квітня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року, визнано неправомірними дії Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області щодо закінчення виконавчих проваджень №42457011 на виконання виконавчого листа №2-а/728/10/2014, №42935340 на виконання виконавчого листа №728/321/13-а неправомірними; визнано неправомірними і скасовано постанови Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області від 01.03.2016 року про закінчення виконавчого провадження №42457011 на виконання виконавчого листа №2-а/728/10/2014, №42935340 на виконання виконавчого листа №728/321/13-а (а.с.41-45).
18 січня 2018 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області постановою було скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 10.05.2017 року, що видав ОСОБА_3 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-а/728/10/2014, виданого 17.02.2014 року Бахмацьким районним судом, у зв'язку з тим, що постанову було винесено без наявних на те правових підстав та з порушенням порядку виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити дії чи утриматися від їх вчинення (а.с.50).
Постановою від 18 січня 2018 року начальником ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області скасовано документ «Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу» від 27.06.2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа №728/321/13-а, виданого 02.04.2014 року, оскільки постанову було винесено без наявних на те правових підстав та з порушенням порядку виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити дії чи утриматися від їх вчинення (а.с.51).
24 жовтня 2017 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Чернігівській області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №728/419/15-а, виданого 04.06.2015 року, про зобов'язання начальника управління соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації ОСОБА_4 забезпечити проведення нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі трьох мінімальних заробітних плат у відповідності до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії (а.с.121).
20 вересня 2018 року Управлінням соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС про те, що розпорядженням управління соціального захисту населення Бахмацької райдержадміністрації від 20 серпня 2015 року ОСОБА_2 нараховано кошти в розмірі 3579 грн згідно виконавчого листа №728/419/15-а від 04.06.2015р., проте кошти виплатити неможливо у зв'язку з тим, що бюджетні кошти, передбачені для виплат громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильського катастрофи, повинні використовуватись виключно для проведення поточних соціальних виплат, передбачених пільговим категоріям населення (а.с.123, 124).
Також 29 серпня 2018 року Управлінням соціального захисту населення Бахмацької районної державної адміністрації повідомлено Відділ примусового виконання рішень Управління ДВС про те, що відповідно до постанови Бахмацького районного суду від 04.06.2015 року по справі №728/419/15-а за позовом ОСОБА_2 здійснено перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік та нараховано допомогу у розмірі 3579 грн, проте виплата коштів не проводилась у зв'язку з відсутністю коштів на виконання судових рішень (а.с.127).
Право на справедливий суд, гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. Право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов'язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід'ємна частина "процесу" в розумінні статті 6 Конвенції ("Іммобільяре Саффі" проти Італії", заява 22774/93, 28.07.1999, § 63; "Горнсбі проти Греції" від 19.03.1997, § 40). У пілотному рішенні "ОСОБА_5 проти України" (заява 40450/04, п. 46) Європейський суд з прав людини зазначив: "...що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання (див. рішення у справі "Метаксас проти Греції" (Metaxas v. Greece), N 8415/02, п.19, від 27 травня 2004 року; та у справі "Лізанец проти України" (Lizanets v. Ukraine), N 6725/03, п. 43, від 31 травня 2007 року). У п. 54 звернув увагу, що держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), N 29439/02, від 26 квітня 2005 року, і у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v .Ukraine), N1811/06, від 19 лютого 2009 року).
У пунктах 35, 38, 82 справи "Бурмич та інші проти України" Європейський суд вказує на справу "Бурдов проти Росії" (№2), в якій зокрема вказано: "У випадку надмірної затримки у виконанні державою винесеного проти неї судового рішення, враховуючи те, що недотримання державою свого зобов'язання з повернення боргу після того, як заявник, пройшовши через судовий процес, домігся успіху, неминуче викликатиме у нього почуття розпачу".
Практика Європейського суду з прав людини визнає не отримані за рішенням суду кошти саме порушенням Протоколу 1 ("Бурдов проти Росії", "ОСОБА_5 проти України", "Агрокомплекс проти України").
Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог статті 56 Конституції України, статей 1173, 1174 ЦК України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.
Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, є правопорушення, що включає як складові елементи шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв'язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначення розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).
При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди обов'язковому з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позову, ОСОБА_2 посилався на ту обставину, що понад вісім років він не може вирішити питання отримання пенсії, обов'язок по нарахуванню та виплаті якої покладено на органи державної влади рішеннями судів, і остаточна дата виконання судових рішень невідома. За доводами позивача, національними судами у 2012-2016 роках розглядались позови ОСОБА_2 до Головного управління юстиції у Чернігівській області і його правонаступника Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області при виконанні судових рішень і виконавчих документів і у всіх справах дії відповідача визнано протиправними, скасовані прийняті постанови, визнано бездіяльність у зв'язку із невиконанням вимог законодавства. ОСОБА_2 посилався, що внаслідок протиправних дій відповідача він втратив звичайний спосіб життя, а у 2018 році йому було встановлено 3 групу інвалідності.
Зазначене підтверджується матеріалами справи, зокрема, судовими рішеннями та матеріалами виконавчих проваджень, з яких вбачається тривале невиконання судових рішень, неодноразове скасування постанов державної виконавчої служби про закриття виконавчих проваджень і повернення виконавчих документів, факт втрати виконавчого документу. Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 є інвалідом війни 3 групи (а.с.58), захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при випробуванні ядерної зброї (а.с.57), позивачу протипоказані значні фізичні та психоемоційні перевантажання (а.с.57 зворот).
Оскільки було порушено право позивача на належне та своєчасне виконання судового рішення, ОСОБА_2 зазнав душевних страждань, змушений був неодноразово звертатись до суду для відновлення своїх прав, що є підставою для стягнення на його користь моральної шкоди.
У зв'язку з викладеним, є необгрунтованими доводи апеляційної скарги Державної казначейської служби України про відсутність доказів на підтвердження факту заподіяння позивачу моральної шкоди.
ОСОБА_2 не погоджується із визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди. При цьому вказує, що судом не враховано його медичні довідки про лікування і стан здоров'я. Проте, згідно вказаних довідок групу інвалідності позивачу було встановлено лише у 2018 році. У довідці Бахмацької амбулаторії загальної сімейної медицини 21.10.2017 року зазначені захворювання позивача без визначення часу їх виникнення і тривалості таких захворювань, зазначено про потребування амбулаторного і періодичного стаціонарного лікування, проте не зазначено періоди проходження такого лікування. Довідкою №2 обласного Центру радіаційного захисту та оздоровлення населення підтверджено стаціонарне лікування позивача з 03 по 17 січня 2018 року.
Позивачем на підтвердження стану свого здоров'я надано лише вищевказані медичні документи. При цьому ОСОБА_2 посилається на неможливість надання всіх медичних документів, оскільки це є конфіденційною інформацією і може вплинути на його приватне і сімейне життя.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому обов'язок доведення обставин і надання доказів покладається на позивача.
У зв'язку з викладеним, не можуть бути прийняті судом до уваги доводи позивача як на підставу для збільшення розміру морального відшкодування про постійне погіршення стану здоров'я внаслідок протиправних дій відповідачів.
Колегія суддів апеляційного суду вважає, що розмір моральної шкоди визначено судом першої інстанції з урахуванням вимог розумності та справедливості і підстав для його збільшення не вбачає.
Допущена судом першої інстанції процесуальна бездіяльність, яка виразилася у нерозгляді заяви ОСОБА_2 про зловживання процесуальним правами начальника Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області, не призвела до неправильного вирішення справи по суті позовних вимог і не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги Державної казначейської служби України та ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 28 грудня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді: