Єдиний унікальний номер справи: 766/2393/19
Номер провадження 11-cc/819/154/19 Головуючий в 1-й інстанції : ОСОБА_1
Категорія: ухвала слідчого судді Доповідач: ОСОБА_2
25 березня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3
ОСОБА_4
При секретарі: ОСОБА_5
За участю прокурора: ОСОБА_6
Підозрюваного: ОСОБА_7
Захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12019230020000298 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 лютого 2019 року,
Слідчим відділом Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12019230020000298 від 05 лютого 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
07 лютого 2019 року в рамках вказаного кримінального провадження слідчий СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області звернувся до слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області із клопотанням, в якому просив застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.
В обґрунтування свого клопотання слідчий послався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 інкримінованого йому злочину, яка підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а також на наявність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилаючись на вказані ризики, відомості про особу підозрюваного, а також вид та характер інкримінованого йому злочину, який відповідно до ст.12 КК України є тяжким, слідчий вважав, що шляхом застосування до ОСОБА_7 більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, не можливо буде забезпечити виконання останнім покладених на нього обов'язків та запобігти уникненню наведених ризиків.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Корабельного ВП ХВП ГУНП в Херсонській області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019230020000298, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України, щодо підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Мотивуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що в ході судового розгляду клопотання, судом встановлено, що підозрюваний перебуває на обліку в психоневрологічній поліклініці, на даний час проходить курс лікування, в минулому до підозрюваного застосовувалися примусові заходи медичного характеру, однак слідчий в клопотанні не просить застосувати до підозрюваного запобіжні заходи, передбачені ч.1 ст.508 КПК України, а тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість клопотання слідчого.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати відносно підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням розміру застави.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Слідчий суддя не зважив на наявність ризиків того, що підозрюваний ОСОБА_7 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з ізоляцією від суспільства, не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та запобігти уникненню наведених ризиків.
Вважає неправильним висновок слідчого судді про те, що слідчий мав звернутися з клопотанням про застосування до підозрюваного одного з запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.508 КПК України, оскільки такі запобіжні заходи застосовуються до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Вважає, що єдиним доказом факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби, а також того, що до особи передбачається застосування примусових заходів медичного характеру є висновок судово-психіатричної експертизи, який на даний час у кримінальному провадженні не отримано.
Заслухавши суддю - доповідача, прокурора, підозрюваного, захисника, у судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою та підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини.
Згідно положень ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи:
1) передання на піклування опікунам, близьким родичам чи членам сім'ї з обов'язковим лікарським наглядом;
2) поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби.
Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого суду, встановлено, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею належно дотримані.
З матеріалів справи вбачається, що 05 лютого 2019 року ОСОБА_7 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України (а.п.36-37).
06 лютого 2019 року ОСОБА_7 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України (а.п.46-47).
Слідчим суддею правильно встановлено, що підозрюваний ОСОБА_7 перебуває на обліку в психоневрологічній поліклініці з діагнозом біполярний афективний розлад (а.п.40), має третю групу інвалідності (а.п.43), що викликає обґрунтовані сумніви щодо осудності ОСОБА_7 та його можливості бути суб'єктом злочину, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, у відповідності до положень ст.18, ст.19 КК України.
Крім того, відповідно до ухвали Комсомольського районного суду м.Херсона від 02 липня 2014 року раніше відносно підозрюваного вже застосовувалися примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу (а.п.41-42). Згідно відповіді КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» ХОР, №735 від 01 березня 2019 року, ОСОБА_7 з 04 серпня 2014 року по 03 лютого 2015 року знаходився на примусовому лікуванні у вказаному закладі. Вказане має вирішальне значення у даному випадку, а тому доводи прокурора про відсутність в матеріалах провадження висновку судово-психіатричної експертизи та незаконність застосування запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.508 КПК України, являються безґрунтовними.
Встановивши вищевказані обставини, слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, є необґрунтованим та зводяться до іншої оцінки апелянтом обставин, встановлених судом.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
При перевірці матеріалів провадження колегією суддів не встановлено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, апеляційний суд не знаходить.
На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.376, ст.ст.404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 14 лютого 2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4