Справа №592/15945/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко В. Г.
Номер провадження 22-ц/816/2058/19 Суддя-доповідач - Собина О. І.
Категорія -
про відмову у відкритті апеляційного провадження
26 березня 2019 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі судді
Собини О. І., розглянувши матеріали за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2019 року про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення
в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати,
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 06 грудня 2018 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_3 заборгованість по заробітній платі у сумі 55233,08 грн, з яких 23481,90 грн вихідної допомоги без відрахувань податків і зборів.
Стягнуто з ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2019 року заяву ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про перегляд заочного рішення визнано неподаною та повернуто заявнику.
Після закінчення строку на апеляційне оскарження та не сплативши судовий збір, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» оскаржило вказану ухвалу суду в апеляційному порядку.
Ухвалою Сумського апеляційного суду від 06 березня 2019 року апеляційна скарга була залишена без руху, заявнику був наданий десятиденний строк для сплати судового збору у сумі 1921 грн. Крім того, звертаючись з апеляційною скаргою, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» пропустило строк на апеляційне оскарження, тому заявнику запропоновано в строк, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, звернутися до апеляційного суду із заявою, вказавши інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та надавши відповідні докази на підтвердження поважності причин його пропуску. Роз'яснено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
З матеріалів справи вбачається, що копію зазначеної ухвали уповноважена особа ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» отримала 11 березня 2019 року, що підтверджується повідомленням про вручення (а.с. 45).
25 березня 2019 року від ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» надійшло платіжне доручення, яке підтверджує сплату ним судового збору у встановленому законом розмірі.
Проте, протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали, ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» не зверталось до апеляційного суду з заявою про поновлення строку, вказавши інші підстави для його поновлення, доказів на підтвердження поважності причин його пропуску не надало.
Судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, які беруть участь у справі. Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечить рівноваги між інтересами сторін та правової визначеності у цивільних відносинах, які є складовими принципу верховенства права, проголошеного ст.8 Конституції України.
Відповідно до ч.4 ст.10 ЦПК України, яка регламентує принцип верховенства права у цивільному судочинстві, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення у справі «Ryabykh v. Ryssia»). Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Воловік проти України» від 06 грудня 2007 року). Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року).
Враховуючи зазначені обставин, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» необхідно відмовити.
Керуючись ст. 358 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2019 року про визнання неподаною та повернення заяви про перегляд заочного рішення в справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» про стягнення невиплаченої заробітної плати.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і протягом тридцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя Сумського апеляційного суду О. І. Собина