26 березня 2019 року м.Суми
Справа №592/13774/18
Номер провадження 22-ц/816/1510/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),
суддів - Криворотенко В. І. , Хвостик С. Г.
за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,
сторони:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2018 року, ухвалене у складі судді Корольової Г.Ю., в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми,-
У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (далі - ПАТ «Сумське НВО») про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсацію втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Свої вимоги мотивує тим, що 20 серпня 2018 року він був звільнений з роботи за власним бажанням у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, ч. 3 ст. 38 КЗпП України. При звільненні з ним не було проведено остаточного розрахунку.
Остаточно уточнивши позовні вимоги, просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з ПАТ «Сумське НВО» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 64 305 грн 54 коп.
Стягнуто з ПАТ «Сумського НВО» на користь держави судовий збір в сумі 704 грн 80 коп.
В апеляційній скарзі ПАТ «Сумське НВО», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. При цьому вказує на те, що наявність заборгованості по заробітній платі та її розмір не підтверджений належними та допустимими доказами. Зазначає, що оскільки додана до позовної заяви копія розрахункового листа, не завірена належним чином, то наявність заборгованості із заробітної плати не підтверджена належним чином. Крім того, просить розгляд справи провести без участі представника товариства.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на день звільнення позивача з роботи 20 серпня 2018 року заробітна плата йому не була виплачена, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 64 305 грн 54 коп., що підлягає стягненню з відповідача.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повній мірі погодитись не може, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 20 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з ПАТ «Сумське НВО» за власним бажанням, у зв'язку з невиконанням власником умов колективного договору, за ч. 3 ст. 38 КЗпП України (а. с. 6-9).
Як вбачається з наданого позивачем розрахункового листа, станом на 01 серпня 2018 року відповідач нарахував йому заборгованість по заробітній платі у сумі 64 305 грн 54 коп., у тому числі за рахунок підприємства - 60 147 грн 54 коп., за рахунок ФСС - 4158 грн (а. с. 10).
Відповідно до статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно вимог статей 94, 97, 115 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати встановлюється за погодженням сторін, у відповідності до форм і систем оплати праці, норм праці, а також з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
Частиною 1 статті 115 КЗпП України передбачено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що право позивача на своєчасне отримання заробітної плати за виконану ним роботу порушено з боку відповідача, оскільки останній на день його звільнення з роботи не виплатив у повному обсязі позивачу заробітну плату.
Разом з тим, визначаючи розмір заборгованості по заробітній платі у сумі 64 305 грн 54 коп., судом першої інстанції не враховано, що за рахунок підприємства позивачу до сплати визначено суму 60 147 грн 54 коп., а за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 4158 грн.
Крім того відповідно до доручення від 27 вересня 2018 року за № 38439 кошти у сумі 4158 грн були сплачені позивачу на підставі списку робітників ПАТ «Сумське НВО» на перерахування лікарняних за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (а. с. 46).
На підставі частини 3 статті 367 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе прийняти вказаний доказ як такий, що не був поданий відповідачем до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
У той же час, не заслуговують на увагу колегії суддів доводи апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового про відмову у задоволенні позову з посиланням на те, що доданий позивачем до позовної заяви розрахунковий лист не є належним доказом на підтвердження розміру заборгованості по заробітній платі, так як наявність заборгованості відповідача перед позивачем з виплати заробітної плати в сумі 60 147 грн 54 коп. підтверджується довідкою ПАТ «Сумське НВО», наданою апеляційному суду.
За таких обставин, коли суд першої інстанції вірно визначився з характером спірних правовідносин, дійшов обґрунтованого висновку про наявність у відповідача заборгованості по заробітній платі перед позивачем, але неправильно визначив розмір цієї заборгованості, помилково стягнувши з відповідача на користь ОСОБА_2 кошти у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності у сумі 4158 грн, рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру заборгованості необхідно змінити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі у сумі 60 147 грн 54 коп., а не 64 305 грн 54 коп., як помилково вказав суд першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 3; 381; 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2018 року змінити в частині розміру заборгованості по заробітній платі та стягнути з Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 60 147 гривень 54 копійки.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 грудня 2018 року у даній справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Т.А. Левченко
Судді: В.І. Криворотенко
С.Г. Хвостик